Юридична природа та місце інституту примирення в системі норм кримінального права. Соціально-кримінологічні та юридичні наслідки примирення винного з потерпілим. Практичне застосування норми про примирення між особою, яка вчинила злочин, та потерпілим.
Аннотация к работе
Охоронну функцію кримінальне право традиційно виконувало за допомогою притягнення осіб, що скоїли злочин, до кримінальної відповідальності, яка ототожнювалась із покаранням і розглядалась як кара за спричинену злочином шкоду. Тому і в кримінальному законодавстві України почали зявлятися норми, які передбачають можливість звільнення осіб, що скоїли злочин, від кримінальної відповідальності, норми профілактичного характеру та інші заохочувальні норми. Однією з таких норм, є норма, яка передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням винного з потерпілим. Комплексного теоретичного дослідження кримінально-правових аспектів примирення між особою, яка вчинила злочин, та потерпілим в Україні, після прийняття нового кримінального законодавства, особливо в рамках доктрини, що спрямована на захист прав та інтересів потерпілих від злочину у кримінальному праві України, не здійснювалося. У результаті здійсненого дослідження надано пропозиції, сформульовано нові положення і висновки, до найбільш значущих з яких належать: уперше: обґрунтовано, що примирення винного з потерпілим є самостійним міжгалузевим інститутом права, який було сформовано на підставі основних напрямків розвитку сучасної міжнародної та національної кримінальної політики, які сприяють відновленню порушених прав та інтересів потерпілого; відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди; обмеженню негативного впливу подвійної віктимізації; зниженню рівня рецидиву злочинності; економії заходів протидії злочинності. встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням винного з потерпілим як складова інституту примирення винного з потерпілим сприяє підвищенню ступеня реалізації принципів кримінального права, а саме: принципу справедливості, гуманності, презумпції не винуватості, доцільності та індивідуалізації відповідальності, невідворотності кримінальної відповідальності;„Звільнення особи від кримінальної відповідальності в системі заходів кримінально-правового впливу” наведено загальний аналіз існуючих точок зору стосовно визначення звільнення від кримінальної відповідальності, які в основному відображають розуміння авторами сутності та визначення кримінальної відповідальності з позицій відповідної кримінально-правової ідеології. Отже, під кримінальною відповідальністю розуміються всі засоби (міри) кримінально-правового впливу, які держава в особі її спеціальних органів застосовує до особи, яка вчинила злочин і яка повинна перетерпіти, передбачені законом обмеження та (або) позбавлення її прав і свобод. Виходячи із цього, обґрунтовується твердження про те, що за своєю природою та значенням у правовому регулюванні звільнення від кримінальної відповідальності не належить до форм реалізації кримінальної відповідальності, а є відмовою держави в особі відповідного органу (суду) від застосування до винного заходів кримінально-правового характеру, що призначаються не інакше як за обвинувальним вироком суду. „Історичні, соціально-юридичні та політичні передумови звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням винного з потерпілим” досліджуються правові джерела на різних етапах розвитку держави, а саме: Руська Правда [Коротка і Просторова редакції) (період Київської Русі XI-XIII ст. ст.)]; Новгородська і Псковська Судні Грамоти (період феодальної роздробленості Русі XII-XV ст. ст.); Судебник 1497 р., Судебник 1550 р., Судебник 1589 р. На підставі аналізу кримінально-правової літератури, присвяченої звільненню від кримінальної відповідальності, виокремлюються види підстав звільнення від кримінальної відповідальності: 1) обовязкові та факультативні підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які поділяються залежно від того, чи є звільнення від кримінальної відповідальності правом або обовязком суду; 2) умовні та безумовні підстави звільнення від кримінальної відповідальності можуть бути диференційованими в залежності від умов, які висуваються до поведінки особи, звільненої від кримінальної відповідальності;загальні та спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які поділяються в залежності від того, яке вони мають значення стосовно певних видів злочинів та злочинців;звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з відсутністю або незначним ступенем суспільної небезпеки винної особи, які свідчать про можливість виправлення та попередження вчинення злочину з її боку без застосування кримінально-правових заходів примусу, та звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з позитивною посткримінальною поведінкою особи, яка вчинила злочин.Слід зазначити, що інститут примирення є закономірним етапом розвитку генези кримінально-правових відносин: від таліона до обмеженого таліона, від обмеженого талона до влади абсолюта, від абсолютної влади держави до гомеостазу приватних та публічних начал у кримінальному праві з приматом прав публічних. Звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням із потерпілим сприяє: відновлен