Характеристика основних причини виникнення козацтва. Поняття Запорізької січі як християнської республіки. Боротьба козак проти татар і турків. Описання козацько-селянського повстання XVI-XVII ст. Результати Білоцерківського, Переяславського договорів.
Аннотация к работе
Хмельницького єрусалимський патріарх Паїсій, який у той час перебував у Києві. До війська Богдана Хмельницького вступило дуже багато киян, з яких і був сформований Київський полк, що налічував майже 2 тис. осіб. Перебування Богдана Хмельницького з козацьким військом у Києві мало важливе значення для зміцнення міжнародного становища України, бо на цей час сусідні держави, побачивши силу, яку мав гетьман, стали засилати до нього послів. Джалалій заявив польським посланцям: «Маєте свою Польщу, а України не займайте, нехай зостанеться нам, козакам». Король Ян-Казимир видав наказ про посполите рушення й загальну мобілізацію регулярного війська, що дало можливість полякам підготувати для наступу три великі армії: • армія, у лавах якої перебував князь Ярема Вишневецький, була сконцентрована на кордонах Галичини й Волині;Козацько-татарська армія під проводом гетьмана і хана налічувала відповідно біля 100 тис. і 50 тис. вояків. В наслідок цього між Б.Хмельницьким і поляками було укладено Білоцерківську мирну угоду 28 вересня 1651 р. У другій половині вересня Б.Хмельницький разом із кримськими татарами виступив проти королівської армії, заставив її відступити з-під Бара (Поділля) до містечка Жванець над Дністром і тут взяв її у тривалу облогу. Польща іще далеко не була зломлена, не хотіла змиритися із незалежною Україною, а сили і можливості Війська Запорізького не були безмежними. Навесні 1654 року військова боротьба між Україною та Польщею ще тривала, але тепер разом з козацькими частинами активно діяли й російські війська.
План
План
1. Причини виникнення козацтва. Запорізька січ як християнська республіка. Боротьба козак в проти татар і турків
2. Козацько-селянські повстання 16-17 ст.
3. Події війни 1648-1649 перші переможні битви
4. Події 1650-1653 р. Білоцерківський, Переяславський договори
5. Воєнно-політичні події 1654-1657 козацтво січ християнський
1. Причини виникнення козацтва. Запорізька Січ як християнська республіка. Боротьба козак в проти татар і турків
Список литературы
Лист Б. Хмельницького до шведського короля Карла X Густава про дружбу (16 листопада 1656 р.) Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже. Для того щоб приязнь могла зміцнюватися й перетворитися в тривалі звязки, немає засобу кращого, ніж той, щоб з обох сторін визначала її безсумнівна вірність і непорушна сталість. Хоч в останні роки з боку найяснішої Кристіанії ми мали в різних її листах багато прикладів прихильності, але якби ваша найясніша величність не розвивала її дбайливо далі, прихильність могла б легко ослабнути і піти в забуття, стерта дуже довгим мовчанням... Проте сповіщаємо цим (листом), що як від початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вільності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство і знущання з нас... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми зєднані й повязані з вашою найяснішою величністю не іншим звязком, ніж тим, яким ми зобовязані обом найсвітлішим воєводам Молдавії і найсвітлішому князеві Трансільванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід.
Руїна. Україна в другій половині XVII ст.
Причини Руїни
Руїною дослідники називають трагічний період в історії України, який розпочався у другій половині XVII ст. і характеризувався внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу й іноземною експансією в Україну.
Руйнівні процеси для України мали свої конкретні причини: • відсутність загальнонаціонального лідера, який міг би продовжити справу Б. Хмельницького після його смерті;
• глибокий розкол серед української політичної еліти з питань внутрішньої та зовнішньої політики (щоб зберегти свої привілеї та ввести кріпацтво, частина української шляхти орієнтувалася на допомогу Росії, інша - Польщі); егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище від вузькокланових та особистих;
перетворення українських теренів на обєкт загарбницьких зазіхань Росії, Польщі, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби.
Різні погляди
Періоди й хронологічні рамки Руїни. Існують різні думки стосовно географічних і хронологічних рамок Руїни. Найхарактерніші такі: • Руїна охопила тільки Лівобережну Україну в часи правління трьох гетьманів - І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича, - які орієнтувалися на Москву (1663-1687 pp.);
• Руїна поширилася як на Лівобережжя, так і на Правобережжя, почалася після смерті Б. Хмельницького, а закінчилася з початком гетьманування І. Мазепи, тобто тривала протягом 30 років (1657-1687 pp.). Незважаючи на різні підходи до проблеми, усі дослідники вважають, що призначення І. Мазепи гетьманом України стало для України доленосною подією.