Зовнішня політика країн Балтії, їх зацікавленість в забезпечені жорсткої безпеки, що призвела до розміщення акцентів у зовнішній політиці на користь НАТО, а потім ЄС. Виникнення певної напруги у відносинах з Росією. Остаточне закріплення США в регіоні.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АРАКЕЛЯН ДІАНА ВЯЧЕСЛАВІВНА Удк: 327(474.2/.5):341.4(051 061.1) ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КРАЇН БАЛТІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗШИРЕННЯ ЄС ТА НАТО СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 23.00.04 - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Київ - 2008 Дисертацією є рукопис. Процес розширення ЄС та НАТО на схід має величезне значення для нової системи міжнародних відносин. Серед цих країн можна виокремити три республіки колишнього Радянського Союзу: Литву, Латвію та Естонію, які одразу після проголошення незалежності заявили про свій намір розвивати тісне співробітництво з європейськими інституціями. Концептуальна, домінуюча ідея розвитку країн Балтії полягала в тому, що інтеграція в європейські та трансатлантичні структури була запорукою повернення та відновлення європейської ідентичності, втраченої після приєднання до СРСР. „Повернення в Європу” відбувалося через відчуження від Росії та наближення й закріплення своїх позицій на Заході. Виходячи із цього, країни Балтії відповідно налагоджували стосунки із західними країнами, насамперед зі США, від позиції та ставлення якої залежала реалізація інтеграційних планів балтійських держав. Проте між Україною й країнами Балтії є багато як спільних рис, серед яких можна виділити спільне історичне минуле (існування в складі Російської імперії, а потім у СРСР), наявність спільного кордону з Росією, значна кількість російськомовного населення, так і відмінних: країни Балтії за своїми географічними розмірами та кількістю населення є малими країнами на відміну від України, яка є середньою державою; зовнішня політика України після проголошення незалежності визначалася багатовекторністю та статусом так званого „самопроголошеного нейтралітету та позаблоковості”, у той час як країни Балтії чітко визначилися зі своїми зовнішньополітичними пріоритетами, пов’язаними виключно із Заходом; внутрішньополітична ситуація в Україні суттєво впливає на визначення зовнішньої політики. Відповідно до сформульованої мети визначено головні завдання дослідження: дослідити концептуальні аспекти проблеми, що передбачає визначення основних понять теми й засобів здійснення зовнішньої політики; проаналізувати передумови, принципи і особливості формування та здійснення зовнішньої політики країн Балтії; проаналізувати роль і місце США в зовнішній політиці балтійських країн; визначити причини російсько-балтійського протистояння та наслідки, до яких воно призвело; простежити еволюцію відносин країни Балтії - НАТО, оцінити вплив зміни міжнародної ситуації на початку ХХІ ст. на процес розширення Альянсу; дослідити тенденції й визначальні фактори, що вплинули на прийняття країн Балтії в Європейський Союз; визначити значення досвіду країн Балтії для України.