Суть, особливості та законодавча база з регулювання зовнішньоекономічної політики України. Структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. SWOT-аналіз, аналіз макро- й мікромаркетингового середовища та зовнішньоекономічної діяльності.
Аннотация к работе
ЗМІСТ Вступ 1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства та її роль у розвитку національної економіки 1.1 Суть та особливості зовнішньоекономічної політики України 1.2 Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Нормативно - законодавча база регулювання ВЭД 1.3 Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства 1.4 Організаційна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю 2. Практичні аспекти ЗЄД підприемства ВАТ «Стаханівський завод феросплавів» 2.1 Загальна характеристика ЗАТ «Стаханівський завод феросплавів» 2.2 Аналіз макро-маркетингового та мікро-маркетингового середовища підприємства 2.3 SWOT-аналіз діяльності підприємства 2.4 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ «Стаханівський завод феросплавів» Вступ Становлення в Україні ринкових відносин вимагає нового економічного мислення, зовсім інших підходів до керування економікою, освоєння сучасної теорії виробничо-комерційної і зовнішньоекономічної діяльності. Економічні реформи в Україні включають у якості одного з найважливіших напрямків і реформу ЗЕД. У процесі реформи ЗЕД відбувається децентралізація і поступове відмовлення держави від монополії на зовнішню торгівлю. Особисту участь у ЗЕД приймають сьогодні сотні великих і тисячі середніх підприємств. При самостійному виході на зовнішній ринок підприємству доводиться вирішувати широке коло питань, звязаних з експортною діяльністю: вивчення світового ринку в цілому, вибір партнера по ЗЕД, аналіз діяльності закордонних фірм і міжнародний маркетинг, сучасні форми реалізації продукції і після продажного обслуговування. [1] ЗАТ“СФЗ” заснований у 1873 році як промислове підприємство. Продукція заводу користається великим попитом у промислових підприємств України, а також на ринку країн СНД. Але для поліпшення фінансового стану і підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності необхідний пошук нових ринків збуту продукції. Задачі даної роботи: 1.Теорія та методологія досліджуваної проблеми. 2.Аналіз основних техніко-економічних, фінансових показників та ЗЄД підприємства . 3.Вибір нового закордонного ринку для збуту продукції та розробка маркетингової стратегії. 4.Розробка оптимізації організаційної структури управління ЗЄД підприємства. 5.Визначення збутової стратегії і стратегії просування товару на новому закордонному ринку з метою підвищення ефективності ЗЕД. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства та її роль у розвитку національної економіки Серед процесів, які визначають особливості розвитку сучасного світу, провідним є процес інтернаціоналізації господарського життя. Тому нині важко назвати країну, яка б не була субєктом міжнародних економічних відносин і не зазнавала впливу зовнішнього (міжнародного) середовища. Призначення внутрішньої економіки - задоволення потреб споживачів за рахунок внутрішнього виробництва, зовнішньої - вихід на міжнародні ринки товарів, послуг та факторів виробництва з метою підвищення загальноекономічного добробуту країни. Таким чином, основний критерій виділення цих двох секторів - наявність економічних звязків між господарськими одиницями, які репрезентують різні країни. Виходячи з цього, можна дати визначення зовнішньоекономічних звязків як комплексної системи різнобічних форм міжнародного співробітництва держав та їх субєктів у різних галузях економіки.[2] В історичному аспекті зовнішньоекономічні звязки є продуктом цивілізації, так як виникають з появою держави і еволюціонують водночас з її розвитком. При посередництві зовнішньоекономічних звязків країни вирішують проблеми не тільки модернізації процесу виробництва, а й задачі диверсифікації товарної номенклатури (асортименту), отримання нових технологій, ноу-хау. За структурною ознакою взаємозвязки з субєктами господарювання інших країн поділяються на кілька груп: зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі, інвестиційні.[8] Якщо взяти за критерій обєкт зовнішньоторговельної операції, то даний вид взаємовідносин систематизується на товарні операції, надання послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності та операції з інтелектуальною власністю. Однією з основних складових економічної політики є зовнішньоекономічна політика. Потреба в цьому є особливо нагальною при вступі до Світової організації торгівлі (СОТ) та приєднанні до її правової системи, основу якої становить Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), і проведенні періодичних раундів переговорів про лібералізацію умов торгівлі. Тому приймаючи рішення про використання тих чи інших інструментів зовнішньоекономічної політики, уряд країни повинен оцінювати їх сукупний вплив на характер економічної політики і можливі дії у відповідь за принципом «дія - протидія» з боку інших країн. Була прийнята Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС) і Угода по торговельних аспектах прав інтелектуальної власності (ТРИПС), і, нарешті, було укладено Маракешське угоду про створення Всесвітньої торговельної організації (ВТО), що набуло чинності 1 січня 1995 р. Угода про ВТО, прийняте 124 країнами і ЄС 15 квітня 1994 р., не тіль