Поняття охорони земель у законодавстві, дослідження проблем забезпечення правової охорони. Види обмежень прав на землю. Порядок затвердження меж використання зон охорони пам"яток та внесення змін до них. Концепція історичного ареалу населеного місця.
Аннотация к работе
Незважаючи на те, що в Україні створена правова база для розвитку територіального принципу охорони памяток шляхом закріплення на законодавчому рівні поняття історичних ареалів населених місць, питання їх охорони з точки зору правової охорони земель історико-культурного призначення в юридичній науці не знайшли належного відображення. 32) з метою захисту традиційного характеру середовища окремих памяток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій передбачає встановлення навколо них зон охорони памяток: охоронних зон, зон регулювання забудови, зон охоронюваного ландшафту, зон охорони археологічного культурного шару. Таким чином українським законодавством передбачено створення, крім охоронних зон, інших зон охорони із спеціальним режимом їх використання, а саме: зон регулювання забудови, зон охоронюваного ландшафту, зон охорони археологічного культурного шару. У звязку із викладеним вище, виникає питання, чи відносити такі території до земель історико-культурного призначення, а якщо відносити, то в якій частині: зони охорони в цілому чи тільки їх окремі частини, наприклад, охоронні зони. №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» (далі - Порядок), відповідно до якого частина територій історичних ареалів, а саме території памяток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.