Ізоморфізм та аломорфізм в ойконімії США й України - Автореферат

Класифікація назв населених пунктів, вивчення їх структури та семантики неодноразово привертали увагу лінгвістів. В Україні біля витоків наукової класифікації та системного вивчення назв населених пунктів стояли М.М. Логіка досліджень дозволяє поступово перейти від описової топоніміки до порівняльної, коли ойконіми одного регіону порівнюються з назвами населених пунктів інших регіонів однієї й тієї ж країни (Т.І. Актуальність вибору теми "Ізоморфізм та аломорфізм в ойконімії США й України" зумовлена всією логікою розвитку теорії та практики топонімічних досліджень у світовій лінгвістиці, зокрема, особливою увагою фахівців-ономастів до питань, повязаних із універсальним та варіативним у реалізації загальних моделей побудови й вторинного діатопічного застосування пропріальної лексики та до внутрішньо-і зовнішньомовних чинників, які впливають на цю варіативну реалізацію. Основна мета дослідження полягає у лексико-семантичному та структурно-словотвірному аналізі моделей ойконімів США й України на синхронному рівні, виявленні ізоморфних та аломорфних явищ цих моделей, їх теоретичне осмислення у світлі новітніх досягнень у науці про мову.У другому розділі "ПРОСТІ ОЙКОНІМИ" досліджується структурно-семантичний склад вихідних слів простих ойконімів аналізованих мов, зазначається, що спільним для них є активне вживання: 1) назв, які безпосередньо повязані з природно-географічним середовищем певної місцевості; 2) назв, які повязані з діяльністю людини (див. табл. 2) original nature-names-"вихідні природні назви" - топонімічна метонімія: оскільки основні природні географічні обєкти у різних місцях Землі однакові, то спостерігається значний ономасіологічний ізоморфізм, пор.: амер. Ліс (Лв), Бугор (См), Вершина (Днц), Озеро (Вн), Річка (ІФ), Сад (Днп); 3) онімізація апелятивів, що уналежнюються до різних частин мови: якщо такі елементи певних чином змогли онімізуватися, то їх інклюзивна здатність дозволяє зберегти набутий ономастичний статус, пор. амер.: Between (GA), Okay (OK), Welcome (NC), Farewell (AR), Bravo (MI), Alone (SC), Only (TN); Shortly (DE), Why (AZ); It (MS), None (MO), Not (MO), укр. Такого роду назви не мають аналогів в ойконімії інших сучасних мов; в) трансантропонімні переноси: велика кількість відантропонімних ойконімів у США повязана з різними асоціаціями, викликана різними причинами, пор.: з іменами президентів і воєначальників: Washington, Adams, Franklin, Hamilton, Linkoln, Grant та ін.; з іменами першопоселенців, місцевих священиків, начальників поштових відділень і відділень банків, інженерів тощо, а також з іменами їхніх дружин і дітей: Anthony, Charlotte (FL), Victor (CA), Christiana (PA), Louisa (KY); з іменами давньогрецьких і давньоримських богів: Jupiter, Vulcan, Echo, Eros; з іменами античних героїв, поетів, політичних діячів: Ylysses, Homer, Caesar. Ойконімами ставали прізвища відомих людей нового часу: Byron (IL, IN), Sheridan (IL), Stendal (IN), Dickens (NE), Schiller (IL), Verdi (NV) та ін.; 4) численні види скорочень і зрощень: місто Texico (NM) <Texas, New Mexico; Usna (OK) <United States of North America; Usona (CA) <United States of North America; 5) специфічний пласт назв населених пунктів представлений топонімічним переосмисленням апелятивів, які позначають заняття людей (точніше, це є похідні від таких слів), а також місце, де щось вироблялося або видобувалося, національність, належність до партії тощо: амер.Якщо первинна по своїй суті українська ойконімія відносно часто застосовує з номінативною метою апелятивну лексику, то значною мірою вторинна американська ойконімія надає перевагу використанню вже наявних назв Старого Світу, які встигли значно віддалитися від вихідного відапелятивного статусу. Ойконіми демонструють ізоморфний словотвірний принцип: переосмислення можуть зазнавати різні семантичні групи іменників. Оскільки в ойконімії відбиваються реалії життя, побуту, трудової діяльності людини, оскільки вони безмежні, то нескінченними є й слова, що їх позначають, і власні назви, що виникають на їх основі. Переважають назви з ясно вираженою формою, прозорою вмотивованістю, які не зазнавали жодних структурних трансформацій. Такі назви, що виникли "рефлекторно", внаслідок топонімічного "рефлексу", частотні в топонімії США, де складні ойконіми конструюються з уже готових топоелементів без співвіднесеності з апелятивними позначеннями обєктів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Висновках узагальнено основні результати дослідження.

1. Транстопонімічні утворення є однією з найхарактерніших особливостей США: ніде перенесені назви не набули такого поширення, як у Північній Америці. Принцип утворення відантропонімної назви у США - один з основних. Ці назви дуже варіативні у своїх численних конкретних реалізаціях. У Сполучених Штатах все частіше географічні обєкти отримують споконвічно асемантизовані, нерідко довільно вигадані або штучно створені назви. Якщо первинна по своїй суті українська ойконімія відносно часто застосовує з номінативною метою апелятивну лексику, то значною мірою вторинна американська ойконімія надає перевагу використанню вже наявних назв Старого Світу, які встигли значно віддалитися від вихідного відапелятивного статусу.

2. Ойконіми демонструють аломорфний словотвірний принцип: багато простих ойконімів у США - результат різного роду зрощень. Це новий і дуже продуктивний спосіб топонімотворення у північноамериканській ойконімії.

3. Хоч оказіональні назви є в принципі в топонімії будь-якої країни, особливо різноманітні вони в США. Одна з особливостей американського ономастичного менталітету - прагнення створити незвичайні, примхливі, колоритні назви, що відрізняються як своєю вихідною семантикою, так і формою. Тільки в топонімії США можливі назви селищ, побудовані на ойконімізації розмовних слів, вигуків, запитань. Рівень "оказіональності" топонімії тим вищий, чим більша стихійність у номінаційних процесах, чим менший загальний досвід номінації, чим слабші регламентовані фактори всієї системи. Цим значною мірою пояснюється велика кількість нетипових назв в ойконімії США.

4. Ойконіми демонструють ізоморфний словотвірний принцип: переосмислення можуть зазнавати різні семантичні групи іменників. Оскільки в ойконімії відбиваються реалії життя, побуту, трудової діяльності людини, оскільки вони безмежні, то нескінченними є й слова, що їх позначають, і власні назви, що виникають на їх основі.

5. Загальна кількість складених ойконімів у США більша, ніж в Україні. На нашу думку, це пояснюється тим, що кількаслівні ойконіми легко створюються, проте вони незручні для користування в повсякденному спілкуванні через свою відносну громіздкість. Українська ойконімія на кількасот років старша за північноамериканську, і тому топосполучення становлять у ній менший відносний відсоток.

6. Американські складні ойконіми утворені переважно шляхом співположення компонентів, що корелюють з повнозначними словами мови. Переважають назви з ясно вираженою формою, прозорою вмотивованістю, які не зазнавали жодних структурних трансформацій. Українські ойконімічні композити, навпаки, становлять собою складання основ, часто морфологічно трансформованих і таких, що не знаходять прямої відповідності серед самостійних лексем.

7. Система мови у цілому й ономастична система зокрема накладають жорсткі рамки на структуру композитів та специфіку їх компонентів. Серед американських та українських композитів переважають двокомпонентні утворення. Сформувавшись як особлива структурно-словотвірна модель, топонімічні композити обростають аналогічними утвореннями "рефлекторного" походження. Такі назви, що виникли "рефлекторно", внаслідок топонімічного "рефлексу", частотні в топонімії США, де складні ойконіми конструюються з уже готових топоелементів без співвіднесеності з апелятивними позначеннями обєктів.

8. Префіксальні дериватеми (відприйменникового генезису) наявні як в американській, так і в українській топонімії. Загальна семантика цих препозитивних формантів однакова - вони вказують на розташування іменованого обєкта (населеного пункту) стосовно іншого обєкта, що позначається на апелятивному або пропріальному рівні. Але якщо в ойконімії США вони становлять незначний, малопродуктивний структурний прошарок, то в українській мові (як і в інших східнословянських мовах) ця словотвірна модель не тільки не згасає, а, навпаки, посилює свої топонімотворчі можливості.

9. Суфіксальні дериватеми ойконімії України значно переважають американські як за різноманітністю вживаних суфіксів, так і в кількісному відношенні. Більшість українських суфіксальних дериватем не мають суфіксальних аналогів в ойконімії США. Тим цікавішим є зіставлення ойконімічних дериватем з англійським суфіксом -ing і словянським -ичі, які мали схоже первісне значення і широке вживання, а з плином часу зазнали аналогічних семантичних трансформацій.

10. Якщо систему ойконімічних суфіксів в Україні можна вважати в цілому стабільною, то в молодій ойконімії США спостерігаються активні процеси формування топоформантів. Велику продуктивність мають ойконімосуфікси -іа, -а. Зараз назви на -іа становлять одну з найбільш характерних американських дериватем.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Sklyarenko O.N. About Principles of Name-giving in the Toponymy of the USA / O.N. Sklyarenko // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2002. - № 7. - С. 278-281.

2. Скляренко О.Н. К проблеме "цветовых" топонимов (опыт типологического сопоставления) / О.Н. Скляренко // Записки з романо-германської філології: зб. наук. праць. - Одеса: Фенікс, 2003. - Вип. 14. - С. 173-187.

3. Скляренко О.Н. О типологическом сопоставлении топонимов (на материале названий населенных пунктов России и США)/ О.Н. Скляренко // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. Рік Росії в Україні: матеріали VI Міжнародної наукової конференції "Русистика і сучасність", 10-11 жовтня 2003 p. - Одеса: Астропринт, 2003. - № 8. - С. 218-223.

4. Скляренко О.М. Аппозитивні словосполучення в топонімії (спроба типологічного зіставлення) / О.М. Скляренко // Записка з українського мовознавства. Українська мова в синхронії і діахронії: зб. наук. праць. - Одеса: Астропринт, - 2004. - Вип. 14. - С. 109-114.

5. Скляренко О.Н. К вопросу о категории множественного числа в ономастике (на материале английского языка) / О.Н. Скляренко // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2005. - № 10. - С. 131-136.

6. Скляренко О.Н. О лексико-семантических особенностях собственных имен / О.Н. Скляренко // Записки з романо-германської філології: зб. наук. праць. - Одеса: Фенікс, 2007. - Вип. 18. - С. 170-181.

7. Скляренко О.Н. Интернациональный суффикс -ия (-ія) в топонимии разных стран / О.Н. Скляренко // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2007. - № 12. - С. 196-200.