Загальний огляд зображальних джерел з української історії, їх зміст і відмінні особливості, підходи до вивчення. Аналіз графічних книжкових зображень, їх класифікація та типи: мініатюри і гравюри. Розвиток книжкової графіки в книгодрукуванні XIX–XX ст.
Аннотация к работе
Зображальні джерела на відміну від інших видів джерел містять інформацію, закодовану в певних зорових образах. Комплексне дослідження, вилучення та використання інформації зображальних джерел дає змогу історикові не лише доповнити та проілюструвати певні історичні факти, що також є важливим для наукового дослідження, а й поглянути на них у буквальному розумінні цього слова. Дійсно, вивчаючи, наприклад, трагічну історію українського народу першої половини XX ст., необхідно вивчити та проаналізувати тисячі писемних документів, спогадів учасників подій, періодичних видань, навести сотні цифр, проте лише в кадрах кінохроніки, на фото світлинах, малюнках минуле ніби оживає, втілюється у реальних особах - учасниках або свідках подій. Кілессо та ін.1 Для того щоб вивчати різноманітні історично важливі зображення, історикам, джерелознавцям доводиться користуватися, окрім оригінальних творів, численними їх публікаціями у вигляді художніх альбомів, каталогів виставок, комплектів художніх листівок тощо2. За цих умов в українському образотворчому мистецтві починають переважати національні риси, посилюються реалістичні елементи.