Сторони у зобов’язальних відносинах. Система і способи забезпечення зобов’язань, підстави їх виникнення. Види зобов"язань залежно від визначеності змісту. Суб"єкти зобов’язань: боржник, кредитор. Процедура оформлення права на спадщину; спадковий договір.
Аннотация к работе
Вавілов звернувся з проханням до Геращенка позичити йому 150 грн. строком на 10 днів. 2 ст.1051 Цивільного кодексу України якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини. Щодо форми договору позики слід звернутись до ст.1047 ЦК, відповідно до якої договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Враховуючи те, що у цивільних правовідносинах застосовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі 17 гривень згідно з Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб, договір позики може бути укладений між фізичними особами в усній формі у випадку, якщо його сума не перевищує 170 грн.Кредитором і боржником можуть бути: фізичні особи, юридичні особи, держава України, автономна Республіка Крим, територіальна громада, іноземні держави та інші субєкти публічного права, тобто ті субєкти, які відповідно до ст.2 ЦК можуть бути учасниками цивільних відносин. Наприклад, у деліктних зобовязаннях кредитором виступає потерпілий, а боржником - особа, відповідальна за завдання шкоди. 510 ЦК: якщо кожна із сторін у зобовязанні має одночасно і права, і обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. Згідно з ч.2 ст.510 ЦК у зобовязанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Кожен із способів забезпечення зобовязання має певні особливості, які обумовлені ступенем і механізмом впливу на боржника, але підкорені одній загальній меті - спонукати боржника виконати зобовязання належним чином.Відповідно до ст.1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно відповідно до ст.1297 ЦК. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на імя кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Стаття 1298 визначає строк видачі свідоцтва про право на спадщину, відповідно до якої свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.Разом з тим деякі зобовязання можуть бути і немайновими, наприклад, деякі зобовязання, що виникають у галузі авторського права, коли автор вимагає виправлення перекручень в своєму творі, коли автор виконує планову роботу, за яку не сплачується гонорар; коли виконується доручення немайнового характеру Залежно від особливостей змісту, специфіки обєкта і підстав виникнення зобовязання в цивільному праві розрізняють односторонні і взаємні види зобовязань. У тих випадках, коли одній стороні зобовязання належить право, а іншій - обовязок, зобовязання вважається одностороннім. Односторонні зобовязання - це зобовязання, в яких одна сторона має тільки право, а інша - тільки обовязки. Прикладом одностороннього міг бути договір позики грошей: позикодавець мав тільки право вимагати повернення грошей і не мав ніяких обовязків, а боржник / позичальник/ мав тільки обовязки - повернути своєчасно борг.Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК. Згідно з ст.11 ЦК зобовязання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.Субєктами в зобовязанні виступають його учасники, яких законодавець називає кредитором і боржником. Кредитор - це особа, яка має право вимагати або виконання певної дії, або утриматися від вчинення певних дій. Ця особа має борг перед кредитором, тому її звуть "боржником".
План
Зміст
Завдання 1
1. Сторони у зобовязальних відносинах
2. Способи забезпечення зобовязаня
Завдання 2
1. Оформлення права на спадщину
2. Спадковий договір
Завдання 3
1. Види зобовязань залежно від визначеності змісту
2. Система зобовязань. Класифікація
Завдання 4
1. Підстави виникнення зобовязань
2. Субєкти зобовязань
Список використаної літератури
Список литературы
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV // Офіційний вісник України, 2003, №11 (28.03.2003), ст. 461.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” // Юридичний вісник України, 2001, 09, №37.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 // Вісник Верховного Суду України, 2008, 00, №6.
4. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг.ред. Я.М. Шевченко. - К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. - ч. 2. - 692 с.
5. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 293 с.
6. Зобовязальне право: теорія і практика. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 11.