Два ступені засвоєння літературної мови: правильність мови (дотримання літературних норм), та мовна майстерність (уміння дібрати зі співіснуючих варіантів найбільш точний у значеннєвому відношенні). Ненормативна та інші види некодифікованої лексики.
Аннотация к работе
Вступ Однією з найважливіших ознак літературної мови є володіння виразними засобами мови й уміння використовувати їх залежно від ситуації і мети спілкування. Поняття і причини поширення не кодифікованої (зниженої) лексики в сучасній українській мові «Зниженість» - те, що не відповідає уявленням представників певної (як правило, провідної, панівної на цьому етапі історії) субкультури про належну і правильну поведінку . Також вживають терміни «некодифікована мова», «ненормативна лексика», «сленг» («жаргон»). Стилістично знижена лексика, яка становить досить помітний шар у лексичній системі сучасної української літературної мови, значно активізувалася у вживанні з 1990-х років у мові сучасної української публіцистики. У «Стилістиці української мови» за редакцією Л. Мацько мовна норма розглядається як «сукупність найбільш стійких традиційних реалізацій мовної системи, відображених і закріплених у процесі суспільної комунікації» .