На підставі аналізу фіскальних джерел проведено пошук та ідентифікацію поселень, які в результаті впливу негативних факторів були знищені і не відновили існування. На конкретних прикладах продемонстровано специфіку пошуку та ідентифікації поселень.
Аннотация к работе
Востаннє Залука (ймовірно, вже не село, а урочище) була згадана серед маетностей Анджея та Зофї Лаго-довських, які у січні 1609 р. були продані львівському архієпископу Яну Замойському17. Таким чином, можна припустити, що Кростковичі знаходилися між селами Бринці-Церковні, Девятники, а також Чижичі (усі села - на північному заході Жидачівського району Львівської області), неподалік якого руським воєводою Пйотром Одровонжем було укладено акт розмежування. У реєстрах початку XVI ст. село було згадане в переліку поселень Комарнівського ключа, однак до нього не належало, оскільки перебувало занадто далеко від основного скупчення населених пунктів цього комплексу. Насправді, це село було присілком с. Село було вперше згадане у 1464 р. в контексті поділу маєтностей між братами Станіславом і Яном Давидовськими, разом із селами Давидів та Черепин (Пст ЛО).