Сутність договірної відповідальності як правового засобу узгодження законних інтересів боржника і кредитора в римському праві. Правове регулювання застосування відповідальності за порушення договірних зобов’язань у цивільному законодавстві України.
Аннотация к работе
Становлення в Україні ринкових економічних відносин зумовлює необхідність кардинального реформування як цивільного законодавства в цілому, так і окремих його складових, зокрема договірної відповідальності, яка в сучасних умовах має служити одним із найголовніших механізмів забезпечення прав та законних інтересів учасників майнового обороту. Від того чи іншого розуміння вини, її значення для системи в цілому, співвідношення з іншими елементами значною мірою залежить ефективність здійснення договірною відповідальністю покладених на неї функцій і, отже, стабільність майнового обороту. договір боржник кредитор відповідальність Успішність реалізації цього завдання не в останню чергу залежить від того, наскільки перспективне цивільне законодавство України відповідатиме сучасним тенденціям розвитку договірного права й, зокрема, договірної відповідальності, одним із визначальних елементів якої є вина. дослідити спільні тенденції застосування вини у відносинах, повязаних із порушенням договірних зобовязань у європейських правових системах, а також в уніфікованих міжнародно-правових актах у сфері договірного права; Обєктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, повязані із застосуванням вини у відносинах відповідальності, що виникають внаслідок порушення договірних зобовязань, взяті у процесі їх формування й розвитку в римському приватному праві, цивільному праві України та інших правових системах.За результатами дослідження автор дійшов висновку, що основною причиною поширення в цивільному праві психологічної концепції вини були переважно міркування суто ідеологічного характеру: прагнення довести єдність інституту відповідальності (спільність призначення, функцій, підстави виникнення тощо) у всіх галузях права з метою обґрунтувати тезу про цілісність радянського права, неподільність його на приватне й публічне. Другий розділ "Формування категорії "вина" в цивільному праві", який складається з трьох підрозділів, присвячений історичному дослідженню передумов формування, процесу виникнення й розвитку категорії "вина" в цивільному праві. Якщо боржник не вживав для виконання договору заходів, яких мав на його місці вжити будь-який добропорядний і турботливий батько сімї, то в його діях була легка вина (culpa levis), але якщо боржник не вживав для виконання договору елементарних заходів, очевидних для будь-якої розумної людини, в його діях була присутня тяжка вина (culpa lata). Отже, основним досягненням учення про вину в римському праві було створення абстрактного критерію вини, головними позитивними рисами якого була його визначеність, а також відповідність завжди й усюди нормам bona fidei, тобто достатньо обєктивним за характером звичаям цивільного обороту. Критичний аналіз відповідних положень першоджерел не дає достатніх підстав говорити про наявність певного загального принципу стосовно меж відповідальності по окремих договорах, отже встановлення тих чи інших меж відповідальності в кожному конкретному випадку визначалося передусім необхідністю ефективного захисту інтересів кредитора.
План
Основний зміст роботи
Список литературы
1. Ткачук А.Л. О некоторых спорных вопросах вины в римском праве // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса: Астропринт, 1999. - Вип. 6, ч. II. - С. 133-137.
2. Ткачук А.Л. До питання про поняття вини як умови договірної відповідальності у проекті ЦК України // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Одеса: Астропринт, 2000. - Вип. 7. - С. 132 -137.
3. Ткачук А.Л. До питання про витоки вини як правової категорії // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. - Одеса: Юрид. літ., 2002. - Вип. 13. - С. 144-148.