Релігійні концепції та їх загальна характеристика. Релігієзнавство, як елемент нової системи національної освіти: місце і роль. Релігієзнавство як наукове дослідження релігії. Філософський, соціологічний і психологічний аспекти вивчення релігії.
Аннотация к работе
ВСТУП Релігія є складним соціально-духовним творенням, феноменом культурно-історичного прогресу людства. Від найдавніших часів до сьогодення вона існує як форма суспільної свідомості, певний вид духовно-практичного освоєння світу, раціонального та ірраціонального мислення та пізнання людського буття. Як особлива структурно-організована система діяльності людей релігія за певних історичних умов виконувала роль провідного чинника інтеграції та стабілізації, збереження і зміцнення існуючих соціальних систем, консолідації та централізації державно-політичних режимів, формування і збереження етноконфеційних спільностей людей, етногенезу та національно-визвольної боротьби народів спілкування і взаєморозуміння людей. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО І СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ 1.1 Релігієзнавство як наукове дослідження релігії Релігієзнавство як наукове дослідження релігії було започатковано в 19 ст. для обєктивного дослідження релігійних явищ, їхнього соціально-історичного генезису, соціальної ролі церковних інститутів тощо, вивчення не повязаного з якоюсь богословською доктриною чи конфесією. Так виникли антропологічне тлумачення релігії (Л. Фейєрбах), соціологічні концепції (Е. Дюркгейм, В. Вебер) тощо. Соціологія релігії як релігієзнавча дисципліна виникла на початку 20 ст. її засновники М. Вебер, Е. Дюркгейм та ін. визначали соціологію релігії, як науку, що вивчає взаємодію релігії та суспільства. Для соціолога релігія існує лише як особливий тип мотивації соціальної поведінки людей. Німецький соціолог І. Отож, визначаючи релігію як мета соціальний феномен, ці автори обмежують завдання соціології релігії зовнішнім описом соціальних виявів релігійного феномена. Джеймс, З. Фрейд, Т. Рібо, П.