Специфіка сучасної наукової реконструкції фольклорного тексту, її основні напрями. Методичні аспекти впровадження наукової реконструкції фольклорного тексту в професійну і творчу діяльність молодих етномузикологів, їх педагогічну та сценічну практику.
Аннотация к работе
Розглядаються проблеми наукової реконструкції фольклорного тексту в сучасному культурному просторі та надається її визначення; обґрунтовано провідні напрями наукової реконструкції фольклорного тексту: теоретичний та практичний, висвітлено їх специфіку; виявлено принципи та методологію впровадження наукової реконструкції фольклорного тексту в професійну і творчу діяльність молодих етномузикологів, їх дослідницьку, педагогічну та сценічну практику. Рассматриваются проблемы научной реконструкции фольклорного текста в современном культурном пространстве, обозначено ее определение; обоснованы ведущие направления научной реконструкции фольклорного текста - теоретическое и практическое, освещено их специфика; выявлены принципы и методология использования научной реконструкции фольклорного текста в профессиональной и творческой деятельности молодых этномузыковедов, их исследовательской, педагогической и сценической практике. Наукова реконструкція фольклорного тексту (далі - НРФТ) - це: 1) вид науково-дослідницької діяльності; 2) метод, за допомогою якого здійснюються збирання (дослідницько-польова робота), вивчення (структурно-прагматичний аналіз) та відтворення (реконструкція) фольклорного тексту. Провідні форми теоретичної НРФТ можна визначити як: а) реконструкцію втраченого ФТ за фрагментами зібраних фольклорних матеріалів від інформанта (це стосується відновлення вербального тексту, багатоголосної фактури, варіантів мелострофи); б) реконструкцію ФТ за формами побутування, що зумовлені сучасною культурною ситуацією, коли традиція не домінує (вербальний текст, розспіваний згідно з канонами міського виконавського стилю); в) реконструкцію локальної манери співу на території, яка зазнала переривання традиції з певних соціально-історичних причин. Така реконструкція здійснюється за допомогою фольклористів-фахівців, котрі впроваджують вивчення («згадування») традиції за архівними фольклорними матеріалами (цього села, регіону), чи повністю реконструюють локальну традицію завдяки перенесенню традиційного матеріалу з інших селищ обраного регіону на споріднену локальну традицію.