Сутність менеджменту, його значення у функціонуванні комерційного підприємства. Особливості мистецтва управління, роль та необхідність розвитку менеджменту в Україні, його можливі перспективи. Менеджери та підприємці як ключові фігури ринкової економіки.
Аннотация к работе
Ця діяльність постійно удосконалюється у відповідності до обєктивних вимог виробництва і реалізації товарів, складності господарських звязків, підвищення ролі споживача у формуванні техніко-економічних та інших параметрів продукції. Ряд досліджень були спрямовані на вдосконалення адміністративно-командної системи, в звязку з чим був накопичений певний досвід. [1, с.13-14] в своїй книзі виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів: 1-ший етап (жовтень 1917 - березень 1921). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обгрунтовано принципи централізму, організаційні методи управління, диктатури та державного регулювання. Пошук нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спроба переходу до територіальної і територіально - галузевої системи управління, що призвело до поглиблення адміністрування.Ряд науковців посилається на визначення «менеджменту», пропоноване тлумачним Оксфордським словником англійської мови, де це поняття трактується як: - спосіб, манера спілкування з людьми; Американський дослідник цієї проблеми П.Друкер підкреслює виключно американське походження цього поняття, а також його полісемантичний характер, тому що термін «менеджмент» включає в себе й визначену функцію, й соціальний статус осіб, які її виконують, й навчальну дисципліну, й галузь наукових досліджень. Разом з цим П.Друкер наголошує, що до організацій, діяльність яких не відноситься до сфери бізнесу, як правило, поняття «менеджмент» і «менеджер» не застосовуються. Відтак поняття «менеджмент» щодо поняття «управління» слід розглядати як частину від цілого. Крім визначення, пропонованого Оксфордським словником, існують інші підходи до визначення терміну «менеджмент»: - менеджмент - це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності;Підприємство може діяти тільки через свої органи, тобто через керівництво або менеджмент. Якщо раніше успішним менеджером був той, хто швидше всіх реагував на зміну ситуації на ринку, то нині ним вважається спеціаліст, який не тільки активно реагує на зміни на ринку, але й сам змінює ринок, створює для свого підприємства нові ринки. Будь-яка ситуація, яка виникла в процесі управління, є завданням для керівника - менеджера і вимагає від нього прийняття рішень стосовно зміни цілі та програми дій. В управлінській діяльності виділяють субєкт і обєкт управління. До субєктів управління відносяться також відповідні суспільні інститути (організації, установи), працівники апарату управління.Обґрунтування мистецтва управління, яким володіють лише окремі люди, є частинкою науки управління. З іншої сторони, оволодіти мистецтвом будь-якої професії, в тому числі й професії управлінця-менеджера, можна тільки за допомогою пізнання науки управління. Видатний менеджер нашої епохи Лі Яккока, пройшовши через складний і цікавий шлях пізнання науки та практики управління, зміг сформулювати такі підходи до оволодіння мистецтвом управління: 1. Тому, хто хоче стати спеціалістом у галузі вирішення будь-яких завдань у бізнесі, необхідно насамперед навчитися визначати пріоритети. Якщо хочете людину похвалити, зробіть це в письмовій формі, а коли хочете його висварити, краще зробіть це по телефону.Саме так, як герої у виставі мають свої ролі, що змушують. їх поводитися таким чином, так і менеджери обіймають певні посади як керівники певних організаційних підрозділів, і саме це визначає їх службову поведінку. Ці міжособові ролі можуть зробити керівника пунктом зосередження інформації, що дає йому можливість і одночасно змушує його відігравати інформаційну роль і діяти як центр обробки інформації. Незалежно від того, скільки існує рівнів управління, керівників традиційно ділять на три категорії: керівники (управляючі нижчої ланки) або операційні управляючі, керівники (управляючі) середньої ланки і керівники (управляючі) вищої ланки. Менеджер - це керівник (директор, адміністратор, керуючий тощо), який має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку і прийняття рішень щодо організаційних питань менеджменту. Оскільки всі підприємці беруть активну участь у формуванні цілей підприємства або організації і керують цією організацією на початку її діяльності, то всіх їх можна вважати менеджерами [15, c.Єдиною позитивною рисою тодішнього "менеджменту", з багатьма застереженнями, можна вважати плановість, яка давала змогу мобілізувати ресурси для централізованого маневру. Наприклад, якщо раніше керівники діяли за принципом "виробництво - передусім", то нині вони дедалі більшу увагу приділяють збуту, хоч ця галузь і досі залишається слабкою в українському управлінні. Проте загалом у постсоціалістичні часи модернізація принципів управління в Україні досягла незначних успіхів. Спостерігаються і такі тенденції, коли наші люди після навчання або стажування в інших країнах не можуть знайти адекватної роботи в Україні, бо вони вже мають інше бачення світу, висувають інші вимоги. На жа
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи менеджменту в сфері бізнесу
1.1 Менеджмент як система управління бізнесом
1.2 Менеджмент - специфічний орган функціонуючого комерційного підприємства
Розділ 2. Особливості та роль менеджменту у сфері бізнесу
2.1 Особливості мистецтва управління
2.2 Менеджери та підприємці - ключові фігури ринкової економіки
Розділ 3. Особливості сучасного розвитку менеджменту в Україні
3.1 Роль та необхідність розвитку менеджменту в Україні