Значення функціональних та фармакологічних проб в оцінці стану серцево-судинної системи у хворих на цукровий діабет та артеріальну гіпертензію - Автореферат

Особливе місце серед захворювань серцево-судинної системи як при інсулінзалежному, так і при інсуліннезалежному цукровому діабеті займає артеріальна гіпертензія, частота якої у хворих на діабет в 1,5 - 2 рази і більше перевищує поширеність артеріальної гіпертензії серед населення в цілому (Дедов И.И. и соавт., 1996; Kingston S.M., Barry G., 1988). Показано неоднозначний вплив цих препаратів на компенсаторні реакції серцево-судинної системи у хворих на цукровий діабет. гемодинаміка діабет гіпертензія ортостатичний Застосування комплексної методики дослідження серцево-судинної системи на підставі реополікардіографічного методу з використанням навантажувальних проб дозволило провести глибоке різнобічне вивчення функціонального стану системи кровообігу у хворих на цукровий діабет, виявити особливості гемодинаміки, характерні для хворих на діабет I та II типів і артеріальну гіпертензію різного генезу. Серед хворих на інсулінзалежний цукровий діабет у 39 осіб не відмічалось підвищення артеріального тиску ні в анамнезі, ні за період лікування в стаціонарі (середній вік в групі 37,2 ± 1,8 років, середня тривалість діабету - 11,46 ± 1,23 років, середній рівень систолічного артеріального тиску 124,9 ± 2,01 мм рт.ст., діастолічного артеріального тиску - 80,64 ± 1,2 мм рт.ст.), у 25 осіб діагностована гіпертонічна хвороба II стадії (середній вік 50,44 ± 1,5 років, середня тривалість діабету - 17,04 ± 1,22 років, середня тривалість артеріальної гіпертензії - 13,32 ± 3,45 роки, середній рівень систолічного артеріального тиску - 169,54 (3,09 мм рт.ст, діастолічного - 96,08 (0,77 мм рт.ст.), у 53 осіб діагностована симптоматична артеріальна гіпертензія внаслідок діабетичної нефропатії (середній вік 40,39 ± 1,80 років, середня тривалість цукрового діабету - 16,32 ± 1,00 рік, середня тривалість гіпертензії - 8,78 ± 2,23 років, середній рівень систолічного артеріального тиску - 164,82 ± 3,2 мм рт.ст, середній рівень діастолічного тиску - 96,04 ± 1,28 мм.рт.ст.). У хворих на цукровий діабет І типу з нормальним артеріальним тиском показник ІСМ дорівнював 12,14 ± 0,64 п.о., у хворих на гіпертонічну хворобу - 11,44 ± 0,76 п.о., у хворих на симптоматичну гіпертензію - 10,25 ± 0,53 п.о., в той час, як у хворих на цукровий діабет II типу без артеріальної гіпертензії значення ІСМ становило 8,23 ± 0,73 п.о., а у хворих з гіпертонічною хворобою - 8,95 ± 0,72 п.о.У хворих на цукровий діабет мають місце порушення функціонального стану серцево-судинної системи, котрі проявляються у зниженні серцевого виштовху, скорочувальної здатності міокарда, підвищенні периферичного опору судин і енергетичних затрат серця, в погіршенні діастолічной функції міокарда, а також в порушенні реактивності серця і судин при проведенні орто-і антиортостатичних проб. При різних варіантах артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет I типу існують суттєві відмінності у гемодинамічному статусі. Для хворих на гіпертонічну хворобу характерно зниження обємних показників, суттєве підвищення периферичного опору, у більшості хворих (60 %) виявляється гіпокінетичний тип кровообігу. Гемодинамічні зміни у відповідь на ортостатичний вплив в більшій мірі повязані з наявністю гіпертензивного синдрому, ніж з типом цукрового діабету, що відображується у фактичній відсутності змін периферичного судинного опору та у зниженні затрат енергії серця у хворих з артеріальною гіпертензією при обох типах цукрового діабету. У хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет I та II типів гіпотензивний ефект капотену обумовлюється зниженням загального периферичного опору, а у хворих з симптоматичною нефрогенною артеріальною гіпертензією на тлі діабету I типу - переважним впливом на обємні показники кровообігу.

1. У хворих на цукровий діабет мають місце порушення функціонального стану серцево-судинної системи, котрі проявляються у зниженні серцевого виштовху, скорочувальної здатності міокарда, підвищенні периферичного опору судин і енергетичних затрат серця, в погіршенні діастолічной функції міокарда, а також в порушенні реактивності серця і судин при проведенні орто- і антиортостатичних проб. Особливо значні зміни виявлено у хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет.

2. При різних варіантах артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет I типу існують суттєві відмінності у гемодинамічному статусі. Для хворих на гіпертонічну хворобу характерно зниження обємних показників, суттєве підвищення периферичного опору, у більшості хворих (60 %) виявляється гіпокінетичний тип кровообігу. Особливістю симптоматичної артеріальної гіпертензії є помірне підвищення судинного опору при збереженому обємному кровотоку, погіршення діастолічної функції міокарда, наявність у більшості хворих гіпер- (48,9 %) та еукінетичного (22,2 %) типів кровообігу.

3. Хворим на цукровий діабет притаманне зниження пристосувальних можливостей серцево-судинної системи. За даними пасивної ортостатичної проби про це свідчать послаблення констриктивної реакції судин та неадекватність зменшення серцевого виштовху, а за даними антиортостатичної проби - недостатність вазодилататорної реакції та погіршення діастолічного розслаблення міокарда.

4. Гемодинамічні зміни у відповідь на ортостатичний вплив в більшій мірі повязані з наявністю гіпертензивного синдрому, ніж з типом цукрового діабету, що відображується у фактичній відсутності змін периферичного судинного опору та у зниженні затрат енергії серця у хворих з артеріальною гіпертензією при обох типах цукрового діабету.

5. Зміни гемодинаміки у відповідь на антиортостатичний вплив повязані як з типом цукрового діабету, так і з наявністю артеріальної гіпертензії. Для хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет характерне значне підвищення обємних показників та гемодинамічної потужності серця незалежно від рівня артеріального тиску. У хворих на обидва типи цукрового діабету з гіпертензивним синдромом, має місце зниження індексу жорсткості міокарду незалежно від генезу артеріальної гіпертензії.

6. У хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет I та II типів гіпотензивний ефект капотену обумовлюється зниженням загального периферичного опору, а у хворих з симптоматичною нефрогенною артеріальною гіпертензією на тлі діабету I типу - переважним впливом на обємні показники кровообігу. Капотен не має негативного впливу на компенсаторно - пристосувальні реакції серцево - судинної системи при цукровому діабеті.

7. Гіпотензивний ефект адверзутену у хворих на цукровий діабет супроводжується неоднозначними змінами периферичного опору: маловираженою динамікою при інсулінзалежному цукровому діабеті та більш значною - при інсуліннезалежному цукровому діабеті, при відсутності суттєвого впливу на більшість гемодинамічних параметрів. У хворих на цукровий діабет адверзутен здатний послаблювати судинну реактивність.

Практичні рекомендації

1. Пасивна ортостатична і антиортостатична проби можуть бути рекомендовані для використання в клінічній практиці з метою оцінки функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на артеріальну гіпертензію на тлі цукрового діабету.

2. При проведенні навантажувальних проб із зміною положення тіла найбільш інформативною є динаміка показників серцевого виштовху, периферичного судинного опору, індексу скорочуваності міокарда. При проведенні пасивної ортостатичної проби слід враховувати також показник енергетичних затрат, а при проведенні антиортостатичної проби - показник гемодинамічної потужності серця та індекс жорсткості міокарду, який дозволяє виявити резервні можливості міокарда.

3. В умовах спеціалізованих кардіологічних та ендокринологічних відділень в комплекс додаткового обстеження хворих на цукровий діабет та артеріальну гіпертензію доцільно включати запропонований функціонально-фармакологічний тест з метою адекватного підбору гіпотензивної терапії та динамічного контролю за її ефективністю. Сумісне застосування гострого фармакологічного тесту і функціональних орто- та антиортостатичної проб у більшості (70,8 %) випадків дозволяє встановити гемодинамічний механізм дії антигіпертензивних препаратів та оцінити їх вплив на компенсаторно-пристосувальні реакції системи кровообігу у хворих на цукровий діабет та артеріальну гіпертензію

4. При цукровому діабеті за наявності гіпертонічної хвороби рекомендується диференційоване призначення антигіпертензивної терапії: хворим на інсулінзалежний діабет бажаніше призначати капотен, а хворим на інсуліннезалежний діабет - адверзутен.

1. Перцева Т.О., Тищенко I.В., Марцинік Є.М. Інформативність ортостатичної проби та проби з фізичним навантаженням при дослідженні скорочувальної здатності міокарда у хворих на цукровий діабет // Медичні перспективи. - 1997. - Т. II, № 3. - С. 19 - 21.

2. Перцева Т.А., Марциник Е.Н., Тищенко И.В. Диагностическое значение функциональных проб в оценке сократительной способности миокарда у больных сахарным диабетом // Лікарська справа. - 1997.- № 4. - С. 114 - 118.

3. Тищенко I.В., Марцинік Є.М. Стан центральної гемодинаміки у хворих на цукровий діабет з різними формами артеріальної гіпертензії // Медичні перспективи. - 1999. - Т. IV, № 1. - С. 35 - 38.

4. Тищенко І.В. Вплив селективного (1-адреноблокатора адверзутену на показники центральної гемодинаміки у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет та артеріальну гіпертензію // Медичні перспективи. - 1999. - Т. IV, № 3, ч. 1. - С. 28 - 31.

5. Падалко В.О., Тищенко I.В., Тарасова Н.К. Стан центральної гемодинаміки у хворих на артеріальну гіпертензію при наявності цукрового діабету // Тези доп. IV зїзду кардіологів України. - Дніпропетровськ, 1993. - С. 58.

6. Тищенко I.В. Особливості типів центральної гемодинаміки при різних формах артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет // Сучасні питання клінічної ендокринології: Матеріали XVI обл. наук.-практ. конф., присвяченої 30-річчю Вінницького обласного клінічного ендокринологічного диспансеру. - Вінниця, 1993. - С. 41.

7. Тищенко И.В., Марциник Е.Н. Современные подходы к лечению артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом // Тез. докл. науч.-практ. конф. "Диабет - проблема общечеловеческая". - Днепропетровск, 1997. - Вып. 2. - С. 110 - 111.

8. Марциник Е.Н., Тищенко И.В. Особенности центральной гемодинамики у больных инсулинзависимым сахарным диабетом // Тез. докл. науч.-практ. конф. "Диабет - проблема общечеловеческая". - Днепропетровск, 1997. - Вып. 2. - С. 68 - 70.

9. Тищенко И.В., Марциник Е.Н., Цыганкова Н.М. Применение фармакологической пробы для прогнозирования индивидуального гипотензивного эффекта капотена у больных артериальной гипертензией на фоне сахарного диабета // V Рос. национальный конгресс "Человек и лекарство". - М., 1998. - С. 531.

10. Тищенко И.В., Цыганкова Н.М., Пастарус Л.Н. Оценка гипотензивного и гемодинамического эффектов адверзутена у больных сахарным диабетом на фоне артериальной гипертензии // Тез. докл. науч.- практ. конф. "Диабет - проблема общечеловеческая". - Днепропетровск, 1998. - Вып. 3. - С. 155 - 156.

11. Тищенко И.В. Диагностические возможности антиортостатической пробы в оценке функционального состояния сердечно-сосудистой системы у больных сахарным диабетом // Тез. докл. науч.- практ. конф. "Диабет - проблема общечеловеческая". - Днепропетровск, 1999. - Вып. 4. - С. 80 - 82.

Размещено на .ru