Змiни нейро- та психофізіологічних показників при проведеннi серії сеансів біологічного зворотного зв`язку за характеристиками електроенцефалографії - Автореферат
Характеристика змін психологічних ритмів електроенцефалографії і біологічних показників, які відбуваються при проведенні сеансів, спрямованих на збільшення співвідношення альфа- і тета-ритмів. Дослідження зміни потужності піддіапазонів альфа-ритму.
Аннотация к работе
Сеанси, метою яких було збільшення співвідношення потужності альфа-і тета-ритмів показали свою ефективність для лікування неврозів, ендогенної депресії, порушень сну, аддіктивних розладів, синдрому хронічної втоми, а також для зниження тривожності і зняття психоемоційної напруги після інтенсивної роботи на персональному компютері (Сороко С.І. і співавт., 1995; Тюнін В.Л., Павленко В.Б., 2005). Не дивлячись на те, що альфа-тета тренінги знайшли своє практичне застосування, про природу сприятливого впливу сеансів ЕЕГ-ЗЗ на процеси, що протікають у ЦНС і організмі загалом, є поки лише окремі припущення. Потрібно також відзначити, що одноразові сеанси альфа-тета-тренінгу дозволяють досягти збільшення співвідношення потужності альфа-і тета-ритмів лише окремим випробовуваним, тоді як загалом за групою спостерігаються лише тенденції до статистично незначущої зміни потужності ритмів ЕЕГ (Павленко В.Б. і співавт., 2001; Конарєва І.М., 2005). Тривала серія з 10-15 сеансів приводить до достатньо стійких змін потужності ритмів ЕЕГ у більшості учасників досліджень, особливо в правій півкулі, оскільки воно тісніше повязане з емоційними процесами і внутрішнім відліком часу (Сороко С.І. і співавт., 1995; Цуканов Б.І., 1996). Таким чином, є підстави вважати, що виявленню динаміки патерну поточної ЕЕГ-активності впродовж трьох сеансів альфа-тета-тренінгу, а також аналіз супутних змін амплітудних характеристик ППП, зареєстрованих у парадигмі внутрішнього відліку заданих часових інтервалів, стане внеском у вивчення ефектів і закономірностей вказаного тренінгу.Реєстрація початкових показників стану випробовуваного, що включає наступні елементи і проведення тренінгу або його імітації: реєстрація ВП і ППП (ПГ, УНХ, Р300) в парадигмі визначення часу простої сенсомоторної реакції з попередженням; психологічне тестування з використанням компютерного варіанту опитувальника (“самопочуття-активність-настрій (САН)”, опитувальники Спілбергера та Ізарда); проведення сеансу ЕЕГ-ЗЗ (експериментальна група) або його імітації (контрольна група). Для виділення піддіапазонів альфа-ритму визначали положення піку альфа-2-ритму: в діапазоні повільніших частот щодо його нижньої межі розташований піддіапазон альфа-1-ритму, в діапазоні швидших частот - піддіапазон альфа-3-ритму. Впродовж першого і другого сеансів у контрольної групи випробовуваних виявляється також значуще зниження потужності бета-ритму (на 14%, Р<0.001), проте до кінця третього сеансу його потужність повертається до рівня, наближаючись до значень, зареєстрованих на першому етапі першого сеансу. Тета-ритм у лівій півкулі до кінця третього сеансу збільшився в порівнянні з початковим рівнем першого сеансу в лівій півкулі на 5%, в правій - майже на 3%. У членів контрольної групи прослуховування музики і білого шуму призводить майже до рівномірного зниження співвідношення потужності альфа-і тета-ритмів обох півкуль від етапу до етапу впродовж всіх трьох сеансів.Аналіз літературних даних засвідчує, що тренінги з застосуванням біологічного зворотного звязку по ЕЕГ ефективні для корекції психофізіологічного стану людини. У дисертаційній роботі встановлено, що серія з трьох сеансів біологічного зворотного звязку за ЕЕГ, спрямованих на збільшення співвідношення альфата тета-ритмів правої півкулі призводить до статистично значущих змін патерну поточної ЕЕГ, амплітуд повязаних із подією ЕЕГ-потенціалів у центральних відведеннях, а також емоційного стану випробовуваних. Збільшення при проведенні сеансів біологічного зворотного звязку у учасників тренінгу співвідношення потужності альфа-і тета-ритмів правої півкулі, в порівнянні з показниками контрольної групи, обєктивно свідчить про ефективність даної методики як методу саморегуляції психофізіологічного стану. Аналіз альфа-ритму ЕЕГ, зареєстрованого в центральних відведеннях із урахуванням його індивідуальних частотних характеристик, показав, що при проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ у випробовуваних досвідченої групи, на відміну від учасників дослідження контрольної групи, до кінця тренінгів розвивається статистично значущий (Р<0.05) приріст потужності альфа-1-ритма ЕЕГ на 70% у лівій і на 80% у правій півкулях у порівнянні з його початковим рівнем.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Аналіз літературних даних засвідчує, що тренінги з застосуванням біологічного зворотного звязку по ЕЕГ ефективні для корекції психофізіологічного стану людини. У той самий час нейро- та психофізіологічні механізми таких тренінгів залишаються недостатньо дослідженими, незрозуміла мінімальна кількість сеансів, що надає результату.
2. У дисертаційній роботі встановлено, що серія з трьох сеансів біологічного зворотного звязку за ЕЕГ, спрямованих на збільшення співвідношення альфата тета-ритмів правої півкулі призводить до статистично значущих змін патерну поточної ЕЕГ, амплітуд повязаних із подією ЕЕГ-потенціалів у центральних відведеннях, а також емоційного стану випробовуваних.
3. Збільшення при проведенні сеансів біологічного зворотного звязку у учасників тренінгу співвідношення потужності альфа- і тета-ритмів правої півкулі, в порівнянні з показниками контрольної групи, обєктивно свідчить про ефективність даної методики як методу саморегуляції психофізіологічного стану. Про це свідчать також самозвіти випробовуваних і дані психологічного тестування. Так, значущо знижується в порівнянні з початковим рівнем показник за шкалою “ситуативна тривожність” (Р=0.02) і за шкалою “сором” (Р=0.03).
4. Аналіз альфа-ритму ЕЕГ, зареєстрованого в центральних відведеннях із урахуванням його індивідуальних частотних характеристик, показав, що при проведенні сеансів ЕЕГ-ЗЗ у випробовуваних досвідченої групи, на відміну від учасників дослідження контрольної групи, до кінця тренінгів розвивається статистично значущий (Р<0.05) приріст потужності альфа-1-ритма ЕЕГ на 70% у лівій і на 80% у правій півкулях у порівнянні з його початковим рівнем. Потужність альфа-2-ритму у випробовуваних даної групи статистично значущо (Р<0.05) збільшилася в лівій півкулі на 46%, у правій - на 23%.
5. У ході дослідження було виявлено, що в процесі сеансів біологічного зворотного звязку за ЕЕГ відбувається пошук індивідуального стилю саморегуляції для успішного досягнення релаксації. Випробовуваних можна було розділити на три групи: 1) що використовують техніку психічного розслаблення; 2) фізичного розслаблення; 3) техніку концентрації на музиці. Показано, що найбільш адекватною стратегією саморегуляції є “психічне розслаблення”.
6. У післядії серії трьох сеансів біологічного зворотного звязку за ЕЕГ виявлено значуще збільшення амплітуд раннього компоненту потенціалу готовності в обох півкулях і умовної негативної хвилі лівої півкулі головного мозку. Вказані зміни повязаних із подією ЕЕГ-потенціалів свідчать про досягнення оптимального співвідношення збудження і гальмування в корі головного мозку випробовуваних.
7. Оскільки проведення серії сеансів ЕЕГ-ЗЗ дозволяють досягти оптимального стану ЦНС, такі сеанси можуть бути рекомендовані для цілеспрямованого зниження психофізіологічної напруги людини і ефективного досягнення стану релаксації.
Список литературы
1. Трибрат А.Г., Крылов Д.В., Влияние биологической обратной связи на внутренний отсчет времени человеком // Ученые записки ТНУ, серия “Биология”. - Т. 14 (53), №2. - 2001. - С. 178-182. (особистий внесок: самостійне вивчення і узагальнення літературних даних, підготовка та проведення експериментальної частини, а також статистична обробка даних).
2. Трибрат А.Г., Макарова Л.Б., Павленко В.Б. Стратегии направленной аутокоррекции психофизиологического состояния с использованием биологической обратной святи по ЭЭГ // Ученые записки ТНУ, серия “Биология, химия”.- Т. 18 (57), №1. - 2005.- С. 146-153. (особистий внесок: самостійне вивчення і узагальнення літературних даних, підготовка та проведення експериментальної частини, а також статистична обробка даних).
3. Трибрат А.Г., Губкина Д.Г., Арбатов В.В., Павленко В.Б. Динамика паттерна ЭЭГ человека при проведении сеансов биологической обратной связи по электроэнцефалограмме // Ученые записки ТНУ. Серия “Биология, химия”. - Т. 18 (57), №2. - 2005. - С. 153 - 160. (особистий внесок: самостійне вивчення і узагальнення літературних даних, підготовка та проведення експериментальної частини, а також статистична обробка даних).
4. Трибрат А.Г., Губкина Д.Г., Павленко В.Б. Динамика ЭЭГ-потенциалов в начале серии сеансов обратной связи по характеристикам ЭЭГ // Нейрофизиология. - Т.39, № 1. - 2007. - С. 88 - 98. (особистий внесок: самостійне вивчення і узагальнення літературних даних, підготовка та проведення експериментальної частини, а також статистична обробка даних).
5. Трибрат А.Г., Шинкаревский П.В. Индивидуальные особенности электрической активности головного мозга человека при восприятии вербальной эмотивной информации // Материалы I республиканской конференции молодых ученых Крыма - Симферополь, 2000. - С. 67-69. (особистий внесок: проведення експериментальних досліджень, аналіз літературного і експериментального матеріалу та деякі висновки).
6. Павленко В.Б., Конарева И.Н., Трибрат А.Г., Махин С.А. Коррекция психофизиологического статуса человека при использовании биологической обратной связи по ЭЭГ // Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 160-річчю кафедри фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2002. - С. 89. (особистий внесок: самостійне вивчення і узагальнення літературних даних, підготовка та проведення експериментальної частини, а також статистична обробка даних).
7. Трибрат А.Г., Сидякин В.Г., Костерина Н.С. Влияние электроэнцефалографической биообратной связи на электрические потенциалы головного мозга и временные параметры поведения // Матеріали конференції Украинського товариства нейронаук. - Донецк, 2005 // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти, 2005. - Т.1, №1. - С. 124. (особистий внесок: самостійне вивчення і узагальнення літературних даних, підготовка та проведення експериментальної частини, а також статистична обробка даних).
8. Губкина Д.Г., Трибрат А.Г., Павленко В.Б. Изменения в тонкой структуре ЭЭГ при проведении сеансов ЭЭГ-ОС // Материалы V Международного симпозиума “Актуальные проблемы биофизической медицины”. - Киев, 2007. - С.50 - 51. (особистий внесок: самостійне вивчення і узагальнення літературних даних, підготовка та проведення експериментальної частини, а також статистична обробка даних).