Інтереси громадянського суспільства та держави, що обумволюють необхідність законності і правопорядку. Вимоги законності у сфері правотворчості і реалізації права. Взаємозалежність законності, правопорядку та демократії. Ознаки державної дисципліни.
Аннотация к работе
Актуальність дослідження даної теми пояснюється тим, що без законності і правопорядку неможливе існування жодної з країн світу. Необхідність законності і правопорядку обумовлюється двома зустрічними інтересами - громадянського суспільства і держави, їх основними законами і тенденціями розвитку. Правовий порядок і законність виступають правовим підґрунтям і засобом функціонування державної влади, демократії. Правопорядок - стан (режим) правової упорядкованості (урегульованості і погодженості) систем суспільних відносин, що складається в умовах реалізації законності. Інакше: це атмосфера нормального правового життя, що встановлюється в результаті точного і повного здійснення розпоряджень правових норм (прав, свобод, обовязків, відповідальності) всіма субєктами права.Законність - це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах. Термін «законність» є похідним від терміна «закон» і, будучи комплексним поняттям, охоплює всі сторони життя права - від його ролі в створенні закону до реалізації його норм в юридичній практиці. Законність відображає правовий характер організації суспільно-політичного життя, органічний звязок права і влади, права і держави, права і суспільства. В історії було чимало випадків, коли громадяни додержувалися законів, а законність порушувалася, коли «суворе додержання» у дійсності означало «суворе порушення» (наприклад, масові репресії за часів культу особи Сталіна в СРСР). Як метод державного управління суспільством законність означає, що: 1) органи держави і посадові особи при здійсненні своєї діяльності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на принципи і вимоги законності;Цей звязок характеризується насамперед тим, що законність є невідємним елементом демократа, дійсного народовладдя. Демократія, у свою чергу, справляє значний вплив на формування і підтримання режиму законності, виступає як найважливіша ознака законності. Всебічне забезпечення законності досягається лише за умов демократичних форм державного і суспільного життя, коли в боротьбі з правопорушеннями беруть участь широкі маси, коли діяльність державного апарату перебуває під контролем народу, його представницьких органів. На жаль, упродовж багатьох років у нашій країні законність попиралася, і долю країни, всього народу вершив не закон, а особисті амбіції окремих осіб, переважав підхід з позицій партійно-номенклатурної доцільності, а право, закон займали другорядні позиції.Вимоги законності (те, чого вимагає законність) відображають її спрямованість, обумовлену змістом норм права. На відміну від принципів, які виражають зміст законності, діють у всіх її сферах, стосуються всіх видів діяльності будь-яких субєктів суспільних відносин, вимоги законності повязані з окремими видами діяльності певних субєктів. 2) забезпечення верховенства закону щодо інших правових актів, тобто додержання субординації в нормативних актах (наприклад, укази президента повинні відповідати законам, акти уряду - указам президента); Вимоги законності у сфері реалізації права: 1) наявність спеціальних і юридичних механізмів, які забезпечують реалізацію права (додержання і виконання обовязків, наявність можливостей для здійснення субєктивного права); Спеціально-соціальні гарантії законності можна поділити на дві груп: юридичні - передбачена законом система спеціальних засобів, за допомогою яких забезпечується створення якісних законів, їх додержання і виконання;Отже, правопорядок - це частина системи суспільних відносин, що врегульовані нормами права і перебувають під захистом закону та охороняються державою. Правопорядок - стан (режим) правової упорядкованості (урегульованості і погодженості) систем суспільних відносин, що складається в умовах реалізації законності. Інакше: це атмосфера нормального правового життя, що встановлюється в результаті точного і повного здійснення розпоряджень правових норм (прав, свобод, обовязків, відповідальності) всіма субєктами права. Необхідність його формування і вдосконалення обумовлюється двома зустрічними інтересами - громадянського суспільства і держави, їх основними законами і тенденціями розвитку. Громадянське суспільство обєктивно відчуває потребу в упорядкованості його функціонування за допомогою соціальних (у тому числі правових) норм.Розрізняють: 1) функцію впорядкування зовнішніх звязків і відносин з великими системами суспільства - економічною, політичною та іншими, складовим елементом яких є правопорядок. Зазнаючи впливу зовнішнього середовища - економічних, політичних, соціальних та інших факторів, правопорядок, у свою чергу, сприяє впорядкуванню і стабілізації всіх найважливіших звязків і відносин з суспільним середовищем; 3) функцію збереження і вдосконалення правопорядку - виражається в його непохитності і протистоянні зовнішнім впливам руйнівного характеру (правовий нігілізм, волюнтаризм, правопорушення, зловживання правом та ін.), збереженні і розвитку власної якісної визначеності, відкритості в
План
Зміст
Вступ
1. Поняття та принципи законності, основні риси законності
1.1 Поняття та принципи законності
1.2 Законність і демократія
1.3 Вимоги та гарантії законності
2. Поняття правопорядку, основні функції та принципи