Уточнення сутності та змісту матеріальних аспектів принципу рівності у взаємозв"язку із принципом заборони дискримінації. Визначення основних позитивних дій держави, спрямованих на усунення чинників, які лежать в основі порушення принципу рівності.
Аннотация к работе
Стаття присвячена змістовним аспектам конституційного принципу рівності, зокрема диференціації конституційно-правового регулювання, здійсненню стверджувальних (позитивних) дій державою; а також сформульовані пропозиції до Конституції УкраїниТобто фактичної рівності між людьми не існує і бути не може, оскільки всі відрізняються за власними індивідуальними характеристиками і загалом є самодостатніми. Принцип рівності - це ідея, що виражається в таких основних положеннях: установлення й застосування єдиних правових засобів, що становлять основу механізму правового регулювання, тобто норм права, юридичних фактів, актів реалізації прав і обовязків для всіх учасників суспільних відносин; передбачення системи винятків із загального режиму правового регулювання для окремих учасників суспільних відносин; передбачення системи організаційних засобів, необхідних для реалізації прав і обовязків учасників суспільних відносин; забезпечення рівності прав і обовязків учасників суспільних відносин, у тому числі конституційних прав і обовязків. Проблематичним, з цієї точки зору, є домінуюче трактування прав і свобод людини та прав і свобод громадянина, яке у свій час стало даниною для подолання станової структури суспільства, в якому представники різних станів перебували у відмінному положенні. Зважаючи на наведене, існує необхідність внесення додаткових частин четвертої і пятої статті 24 Конституції у наступній редакції, які б вводили у Конституцію та поточне законодавство стандарти поводження, повязані із забороною дискримінації: «Користування правами та свободами, гарантованими цією Конституцією, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Вывод
Принцип рівності має формальні та змістовні характеристики. Також він включає диференціацію у ставленні у залежності від соціального статусу, індивідуальних характеристик. Це пов’язано з тим, що за власними природними здібностями, освітою, родом занять, свідомістю, психологією люди не є рівними. Тобто фактичної рівності між людьми не існує і бути не може, оскільки всі відрізняються за власними індивідуальними характеристиками і загалом є самодостатніми. Це випливає із розуміння гідності людини, яка наділена автономністю і може самостійно робити відповідальний вибір.
Принцип рівності - це ідея, що виражається в таких основних положеннях: установлення й застосування єдиних правових засобів, що становлять основу механізму правового регулювання, тобто норм права, юридичних фактів, актів реалізації прав і обовязків для всіх учасників суспільних відносин; передбачення системи винятків із загального режиму правового регулювання для окремих учасників суспільних відносин; передбачення системи організаційних засобів, необхідних для реалізації прав і обовязків учасників суспільних відносин; забезпечення рівності прав і обовязків учасників суспільних відносин, у тому числі конституційних прав і обовязків.
Проблематичним, з цієї точки зору, є домінуюче трактування прав і свобод людини та прав і свобод громадянина, яке у свій час стало даниною для подолання станової структури суспільства, в якому представники різних станів перебували у відмінному положенні.
Змістовні критерії принципу рівності полягають у а) диференціації правового регулювання та б) вчиненні позитивних дій держави, спрямованих на вирівнювання положення (стверджувальні дії держави, позитивна дискримінація). Вони стосуються якості правового регулювання, тобто змісту законодавства.
Зважаючи на наведене, існує необхідність внесення додаткових частин четвертої і п’ятої статті 24 Конституції у наступній редакції, які б вводили у Конституцію та поточне законодавство стандарти поводження, повязані із забороною дискримінації: «Користування правами та свободами, гарантованими цією Конституцією, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Якщо законом гарантується певне право, то не допускається дискримінація щодо користування ним згідно із вимогами частини четвертої цієї статті».
Це дало змогу більш цілісно кодифікувати правовий матеріал щодо забезпечення принципу рівності та заборони дискримінації.
Список литературы
1. Погребняк С.П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): [монографія] І С.П. Погребняк. X.: Право, 2008. 240 с.
2. Шевчук С. Значення загальноправового принципу пропорційності для визначення конституційності обмежень щодо реалізації конституційних прав і свобод (зарубіжний досвід) ІС. Шевчук//Вісн. Акад. прав, наук України.2000. № 1(20). С. 69-76.
3. Савчин М.В. Конституціоналізм і природа конституції: [монографія] І М.В. Савчин. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2009. 372 с.
4. Экштайн К. Основные права и свободы. По российской Конституции и Европейской Конвенции: [учебн. пособ. для вузов] / К. Экштайн. М.: NOTA BENE, 2004. 496 с.
5. Циппеліус Р. Філософія права: [підручник] ІР. Ціппелі- ус. К.: Тандем, 2000. 300 с.
6. Ролз Джон. Теорія справедливості I Джон Ролз. К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. 822 с.
7. Nowak Manfred. UN Covenant on Civil and Political Rights. CCPR Commentary I Manfred Nowak. 2nd rev. ed.. Kehl am Rhein: Engel, 2005. Pp. xxxix 1277.
8. Рабінович С.П. Принципи рівності і недискримінації в конституційному правосудді України І С.П. Рабінович, О.З. Панкевич II Право і громадянське суспільство. 2014. №1. С. 147-170.
9. Постановление об охране имущества государственных предприятий, колхозов и кооперации и укреплении общественной (социалистической) собственности от 07.08.1932 г.: Центральный исполнительный комитет СССР; Совет народных комиссаров СССР II СЗ СССР. 1932. № 62. Ст. 360.
10. Sartori Giovanni. Constitutionalism: A Preliminary Discussion ll The American Political Science Review. Vol. 56. № 4 (Dec., 1962). Pp. 853-864.
11. Фридман M. Дж. Свободны, наконец. Движение за гражданские права в США ІМ. Дж. Фридман. Washington: U.S. Departament of State; Bureau of International Information Programs, 2008. 69 c.
12. Госепат Ш. До обгрунтування соціальних прав людини ІШ. Госепат II Філософія прав людини ; за ред. Ш. Госепа- та та Г. Ломанна. К.: Ніка-Центр, 2008. С. 129-160.
13. Дискримінація та нетолерантність II Компас: посібник з освіти в області прав людини за участі молоді [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.coe.int/uk/web/ compass/discrimination-and-intolerance.
14. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні: Закон України № 5207-VI від 6 вересня 2012 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/5207-17.