Сутність поняття танцювальна лексика у народно-сценічній хореографії. Особливості формування та розвитку танцювальної культури Грузії, класифікація лексики форм. Зміст та драматургія танцю, графічне зображення. Опис танцювальних рухів та комбінацій.
Аннотация к работе
Тому важливим і цікавим для вивчення є культура, звичаї, обряди, традиції інших народів, які мешкають поряд з нами, щоб краще спілкуватись, розуміти одне одного, жити у злагоді та створити уяву про їх походження та культуру існування. Грузія має багаті танцювальні традиції, популярність яких безсумнівно має місце у мистецтві нашої країни. Споконвіків традиції грузинського народу дійшли й до нашого часу: культура, побут, танці не лишилися осторонь. У ньому проявлена уся краса грузинської нації - народна музика, колорит чоловічого духу та жіночої величі. Аналіз педагогічної та мистецтвознавчої літератури з проблем класифікації лексичних форм грузинського народно-сценічного танцю виявив низку суперечностей: - між популярністю грузинських танців в Україні, які є складовою репертуару багатьох хореографічних колективів та нестачею відповідної науково-методичної літератури з класифікації форм грузинського народно-сценічного танцю; - між високим рівнем розвитку і популяризацією народно-сценічного танцю та нестачею висококваліфікованих фахівців-хореографів в цій галузі. Серед дослідників, які займалися вивченням грузинської культури слід назвати С. Джанашия та Н. Бердзенвилі. Танцювальна спадщина грузинської культури докладно розкрита в книзі Д. Джавришвілі «Грузинские народные танцы», в якій розглянута танцювальна лексика різних форм грузинського танцю з описом традиційних костюмів, але він не розглядає класифікацію форм грузинського народно-сценічного танцю. Найбільш близько до систематизації форм грузинського народно-сценічного танцю та вивченню його лексичних особливостей підійшли Ш.Я. Аміранашвілі, Т. Ткаченко, Д. Джавришвілі та Е.Л. Гварамадзе. · вперше була зроблена спроба класифікації форм грузинського народно - сценічного танцю за тематичним принципом. · з’ясована морфологія дослідження танцювальної лексики та характерні особливості виразних засобів грузинського народно - сценічного танцю. Результати дослідження можуть бути використанні при складанні спецкурсів, методичних рекомендацій, навчальних програм, лекційних та семінарських занять на кафедрі хореографії з дисциплін «Історія хореографічного мистецтва», «Методика викладання хореографічних дисциплін (народно - сценічний танець» та «Основи композиції та постановки танцю», а також можуть бути застосовані як теоретичні засади для складання занять з хореографії в ліцеях мистецтв, гімназіях та ансамблів народного танцю. Танець нерозривно повязаний з музикою, емоційно-образний зміст якої знаходить своє втілення в його рухах, фігурах, композиції. Жюлі Шарлотта ван Кемп (Julie Charlotte Van Camp) у своїй дисертації [28] зібрала основні положення, з яких складаються визначення танцю: Танець - це людський рух, який формалізований, тобто виконується в певному стилі чи з певним шаблонам, має такі якості, як граціозність, елегантність, краса, супроводжується музикою або іншими ритмічними звуками, має на меті розповідь сюжету і має на меті комунікацію чи вираження почуттів, тем, ідей яким можуть сприяти пантоміма, костюм, декорації, сценічне світло т.і. Отже, «Танцювальна лексика» - це окремі рухи, пози, з яких складається танець. Тому необхідно звернутися до класифікації морфології танцювальних рухів Кима Василенко, який виділяє «професіоналізми», «жаргон» та «архаїчні рухи», які є видами морфології танцювальних рухів. «Положення рук» - один з найважливіших компонентів пластичної виразності людського тіла. Академік І.А. Джавахишвіли вказує, що обрядовий танець «Лампроба» є залишком величання й служіння обожненому місяцеві, коли «народ із запаленими гілками берези в руках величав місяць» [10, с.