Поняття, характерні ознаки та класифікація неблагополучних сімей. Деформація особистісного розвитку підлітка з проблемної сімї. Напрями роботи соціального педагога з різними типами неблагополучних сімей. Соціальна реабілітація важковиховуваних дітей.
Аннотация к работе
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1 Проблемна сім’я як негативне соціальне явище 1.1 Поняття та основні категорії проблемних сімей 1.2 Вплив сімейного неблагополуччя на соціалізацію дитини РОЗДІЛ 2 Зміст соціально-педагогічної діяльності з проблемними сім’ями 2.1 Робота з проблемними сім’ями в системі соціальних інституцій 2.2 Напрями соціально - педагогічної допомоги проблемним сім’я 2.3 Соціальна реабілітація дітей - вихованців проблемних сімей ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП У своїй роботі я розкрила проблеми сучасної сімї, її склад і взаємини, існування сімї в складних сучасних умовах, потреби і самореалізацію сімї, як соціального осередку суспільства, і, найважливіше, види, способи і організацію допомоги сімї. Актуальність дослідження: Сім’я в усі часи була основою суспільства, осередком формування особистості. На тому етапі розвитку суспільства, коли ще не було шкіл, системи громадського виховання, батьки несли відповідальність за виховання дітей. Тому в народі найбільше цінували людей, які виховали порядних дітей. Соціальне здоров’я суспільства, держави в цілому залежало передусім від виховної діяльності сім’ї. Для українського суспільства є актуальною проблема неблагополучних сімей. Саме тому вивчення рівня на якому здійснюється соціальна допомога неблагополучним сім’ям є актуальною. Вивченням питань сімейного виховання займалися багато науковців, з них можна виділити таких як А. Й. Капська, С. Калашников, С. Назарова, І. Трубавіна, Е. І. Холостова, В.М. Шахрай, Федоренко Р.П., Мудрак С.М. і багато інших. Завдання дослідження: - визначити поняття неблагополучна сім’я та категорії таких сімей; - описати наслідки впливу проблемної сім’ї для формування особистості дитини; - проаналізувати специфіку роботи з проблемними сім’ями в системі соціальних інституцій; - висвітлити шляхи соціальної реабілітації дітей, що виховуються в проблемних сім’ях. Залежно від виконання демографічної функції: - за кількістю дітей в сімї: бездітні, одно дітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років); - за однорідністю соціального складу: однорідні (сімя складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сімї, сімї інтелігентів, сімї вчених і т.д.) - їх налічують до 70 відсотків; різнорідні сімї (члени сімї мають різну освіту, професію. З точки зору соціальної роботи найбільшої уваги з боку соціальних служб потребують сімї, яким потрібна соціально-психологічна, соціально-педагогічна допомога. Деформація особистісного розвитку підлітка з проблемної сімї, його психолого-педагогічна нестабільність починається з раннього дитинства. У стосунках із дорослими у підлітків з проблемної сімї виникають почуття своєї непотрібності, втрати своєї цінності та цінності інших людей. З огляду на організаційний рівень діяльності організації, органи, інституції, які формують соціальну політику держави, здійснюють соціальну роботу, відповідно до їх повноважень і функціональних обовязків можуть належати до одного з таких чотирьох рівнів: 1. Відділи соціального захисту населення: - допомога сімям у виконанні матеріально-побутової (економічної) функції через надання різних видів матеріальної допомоги (субсидій, виплат на дітей, пенсій, гарячих обідів, компенсацій, пільг тощо); - допомога сімям у виконанні виховної функції (надання безкоштовних квитків на свята, в музеї дітям з малозабезпечених сімей). 5.