Розгляд структури та змісту навчального курсу "Основи виробництва. Інформаційні технології виробництва" в школі. Характерні особливості, умови реалізації політехнічної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства. Оцінка ефективності навчального курсу.
Аннотация к работе
Виявленню підходів до визначення змісту політехнічної освіти присвячені праці П.Атутова, С.Батишева, Ю.Васильєва, В.Лєдньова, М.Скаткіна, Д.Тхоржевського, С.Шаповаленка та інших; місце і роль загальноосвітніх предметів в політехнічній освіті визначались В.Зубовим, політехнічний зміст галузей виробництва - Д.Епштейном, К.Івановичем, А.Шибановим, екологічний аспект - І.Звєрєвим, аналіз функцій робітника-індустріала - П.Ставським, умови поєднання навчання з продуктивною працею учнів - В.Мадзігоном та В.Сєріковим. Завдання, що поставлені перед галуззю, передбачають через її зміст ознайомити учнів із місцем і роллю інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденному житті, а також підготувати їх до раціонального використання компютерних засобів під час розвязування задач, повязаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передачею. Відповідно до обраної теми обєктом дослідження виступає зміст освітньої галузі „Технологія”, а предметом - зміст і дидактичне забезпечення курсу „Основи виробництва. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування в учнів цілісної системи знань про інформаційні технології сучасного виробництва буде забезпечено в разі виконання таких умов: · система знань про інформаційні технології сучасного виробництва повинна розглядатися як невідємна складова змісту загальної середньої освіти; Методологічна основа дослідження визначається теоретичними положеннями про загальний звязок, взаємну зумовленість і цілісність явищ та процесів історичного розвитку суспільства; про діяльнісну роль особистості у розвитку матеріальних і духовних основ суспільства; про соціальну детермінованість і сутність особистості як субєкта історичного процесу й розвитку матеріальної і духовної культури; про звязок теорії з практикою; про необхідність наукового пізнання взаємозвязків у природі, суспільстві та виробництві.У першому розділі „Політехнічна освіта як пріоритетний принцип трудової підготовки в умовах реалізації освітньої галузі „Технологія” - розглянуто підходи до політехнічної освіти в історії загальноосвітньої школи, розкрито педагогічні проблеми та специфіку політехнічної освіти в сучасних умовах реалізації освітньої галузі „Технологія”, визначено суть інформаційних технологій виробництва як тенденцію наукового прогресу і засіб реалізації політехнічної освіти. Із самого початку введення політехнічної освіти в школі А.Луначарський, як і Н.Крупська, захищав метод проектів і комплексну систему як такі, що відповідають ученню К.Маркса про звязок навчання з продуктивною працею та марксистською ідеєю політехнічної освіти. У сучасних умовах зміст політехнічної освіти мають становити теоретичні знання (наукових принципів найважливіших технологічних процесів провідних галузей економіки; будови, принципу дії і правил експлуатації найпоширеніших засобів виробництва; основ економіки, екології й управління виробництвом) і практичні вміння (обчислювально-вимірювальні; інструментальні (за формулюванням Ю.К.Васильєва - безпосередньої дії на предмет праці); управління технічними засобами; проектно-конструкторські; комунікативно-управлінські; профорієнтаційні). Особливо чутливо повинен реагувати на ці зміни один з основних компонентів шкільної освіти - політехнічна освіта, яка передбачає ознайомлення учнів із виробництвом - матеріальною основою функціонування будь-якого суспільства. Виділяють три види інформаційних технологій: глобальний - включає моделі, методи і засоби, що формалізують і дають можливість застосувати інформаційні ресурси суспільства; базовий - призначений для певної галузі застосування (виробництво, наукові дослідження, освіта тощо); конкретний - реалізує обробку даних під час вирішення функціональних завдань користувачів (наприклад, стосовно обліку, планування, аналізу).В умовах реалізації нової освітньої парадигми перспективи входження України в Європейський світовий простір виникає необхідність пошуку шляхів розвитку творчої особистості, конкурентноспроможної в будь-якій галузі діяльності, здатної адекватно сприймати інноваційні процеси в суспільстві. Зважаючи на те, що сучасне техногенне середовище характеризується різноманітністю технічних засобів і технологій, котрі за своєю сутністю і призначенням дозволяють забезпечити гарантоване отримання необхідного продукту праці, виникає нагальна потреба в забезпеченні якісно нового рівня політехнічної освіти молоді. На основі цього теоретично обґрунтовано і запропоновано нове вирішення проблеми формування системи знань з інформаційних технологій сучасного виробництва в учнів старших класів, яке має базуватись на систематизованих уявленнях про сучасне виробництво на рівні глибоких знань, умінь і переконань з використанням найновіших досягнень інформатики. На підставі теоретико-методологічного дослідження та проведеної експериментальної роботи визначено підходи до змісту політехнічних знань та науково обґрунтовано зміст, структуру, методи і засоби засвоєння знань про інформаційні техн