Чинники, що зумовлюють активне вживання маркованих слів у мовленні. Мовні й позамовні чинники, які впливають на мовну еволюцію, детермінують якісні зміни в семантичній структурі маркованих лексем та лексики української мови в цілому. Явища актуалізації.
Аннотация к работе
В українському мовознавстві дослідженню лексичного значення, історичних змін у словниковому складі, семантичних звязків між словами присвятили свої праці Л. В українській мові ці процеси активно відбувалися як на початку, так і в кінці ХХ століття, продовжуються модифікації національного лексикону й нині, адже лексико-семантична система зазнала впливу екстралінгвальних чинників - перетворень у соціально-політичному, економічному, науково-технічному, культурному житті суспільства; відбулася зміна масової свідомості та переоцінювання попередньої історії. Сучасні тенденції до відтворення лексики української мови відповідно до літературних норм, інтелектуалізація й демократизація суспільного життя зумовили активне вживання різних груп маркованої лексики, актуалізація яких на сучасному етапі - цілком закономірне явище, адже процеси відродження мови вимагають нових лексичних засобів, а також переоцінювання й відтворення вже наявних у мові слів. Зокрема існує нагальна потреба системного аналізу стилістичних і семантичних модифікацій маркованих лексем та визначення тенденцій у зміні їх функціонування шляхом зіставлення загальномовних лексикографічних праць української мови ХХ - початку ХХІ століття. Вивчення шарів лексики, обмеженої з певних причин у вживанні, дасть змогу виявити шляхи лексико-семантичного збагачення української мови, визначити тенденції еволюції лексики, простежити її семантичне наповнення за різних умов функціонування.У першому розділі - «Теоретичні засади семантичного аналізу маркованої лексики» - зясовано зміст поняття «лексичне значення слова», визначено його компоненти й типи лексичних значень, розмежовано поняття «семантична структура слова» та «структура значення слова», схарактеризовано типи семантичних модифікацій, встановлено мовні й позамовні чинники, що впливають на еволюцію лексичного складу мови, детермінують якісні зміни в семантичній структурі маркованих слів. Поняття «маркована лексика» набагато ширше, ніж «стилістично маркована лексика»: марковані лексеми несуть будь-яку супровідну, додаткову інформацію (до лексичного й граматичного значення) про сфери вживання, часову віднесеність, емоційно-експресивне забарвлення або функціонально-стильове використання лексичних одиниць. У роботі термін «стилістично маркована лексика» вживається на позначення двох груп лексичних одиниць: тих, що функціонують у певних стильових різновидах української мови, та тих, що мають у своєму лексичному значенні конотативний компонент. книжне слово) вказує на належність її протягом певного періоду функціонування до стилістично (функціонально) маркованої лексики; слово хрунь розглядається в складі територіально маркованої лексики, бо емоційно-експресивне забарвлення (у 1 знач.) та часову характеристику (у 2 знач.) воно має в системі діалектного, а не літературного мовлення. У третьому розділі - «Лексико-семантичні процеси в маркованій лексиці сучасної української мови» - досліджено й проаналізовано зміни, що відбуваються в семантичній структурі й функціонуванні маркованої лексики української мови, зокрема явища актуалізації, пасивізації, денотативної та конотативної переорієнтації маркованих слів, процеси ускладнення, спрощення семантичної структури, розвитку й зникнення омонімії, зміни значення через субституцію.Другу групу репрезентують марковані слова, обмежені з певних причин у функціонуванні й протиставлені своїми диференційними ознаками активному, загальновживаному, стилістично нейтральному номінативному складу мови. Дослідження стилістичної кваліфікації лексичних одиниць сучасної української мови на матеріалі аналізу лексикографічних стилістичних позначень, коментарів, цитат-ілюстрацій, тлумачень, що використовуються в нормативних словниках, зокрема в СУМІ, дає можливість за певними ознаками обєднати марковані слова й виокремити такі їх групи: 1) за належністю до певних функціональних стилів і наявністю емоційно-експресивного забарвлення - стилістично марковані. У її складі виділяються функціонально марковані лексичні одиниці, що співвідносяться з функціональними стилями української мови, та конотативно марковані слова, що не тільки називають певні явища, поняття й реалії, а й певним чином характеризують їх, відображають емоційне, експресивне, оцінне ставлення людей до названого; 2) з погляду історичної перспективи - хронологічно марковані; 4) за ознакою віднесеності лексичних одиниць до словникового запасу певних соціальних груп людей - соціально марковані; 5) комбіновані марковані - лексеми, у семантичних структурах яких обєднано значення, що належать до різних груп маркованої лексики. Досліджувані джерела переконливо засвідчують, що в сучасній українській літературній мові останніх десятиліть відбуваються два протилежні процеси: переміщення значної кількості маркованих лексичних одиниць із периферії лексико-семантичної системи (стилістично, територіально, хронологічно, соціально маркованих) до її ядра й одночасно пересування на периферію мовного вжитку неактуальних лексичних номінацій (здебільшого