Аналіз змін в політичних і правових передумовах корупційних діянь різних верств суспільства (чиновників, міщан, селян) в другій половині XIX ст. Економічні, політичні, соціальні передумови поширення зловживань владою після 1861 р. в підросійській Україні.
Аннотация к работе
Зміст, що вкладався у ці поняття, зводився до наступного: хабар - це винагорода за те, щоб чиновник у межах своїх повноважень вчинив незаконну дію на користь того, хто її надавав; лихоїмство - це винагорода за ту роботу, яку службовець і так був зобовязаний виконати (надавалася з метою або прискорити роботу, або як подяка після її виконання). До першої групи - відносилися обмеження, спрямовані на підтримку гідності служби й уряду, представниками якого були чиновники. Державним службовцями заборонялося брати участь у придбанні майна, продаж якого був їм доручений урядом; виступати повіреними у справах інших осіб в установі, де вони служили; займатися підрядами та постачанням у місцях служби; вступати в боргові зобовязання з підлеглими; призначати на посади родичів чи однофамільців; приймати подарунки, пожертви, вітальні адреси тощо; бути позивачами у своєму відомстві. Найбільш корупційними були судові палати, як суди другої інстанції по відношенню до окружних судів і здійснювали нагляд за діяльністю окружних і мирових судів. Було виявлено також, що місцевий адвокат Штернвів себе в суді настільки вільно, що публічно цілувався в суді і на вулиці з головою з’ їзду мирових суддів і навіть був присутній у нарадчій кімнаті при вирішенні справи.
Список литературы
Размещено на .ru
1. Дегтярьов С.І. Цивільне чиновництво України у кінці XVIII - першій половині XIX ст. - Суми: ТОВ “Друкарський дім “Папірус”, 2014. - 472 с.
2. Берлин П. “Русское взяточничество, как социально¬историческое явление" // Современный мир. - 1910. - № 8. - С.45-56.
3. Из записок одного русского чиновника // Киевлянин. - 1864. № 67.