Комплексне дослідження історичних етапів становлення переселенського руху на території Волині ХІХ-ХХ ст. Передумови реалізації етнополітики даного періоду. Обґрунтування диференційованості національних напрямків уряду в галузі міграційних процесів.
Аннотация к работе
Проблематика перебігу тут переселенських рухів та їх впливу на соціально-економічні процеси у цьому контексті постає як одна із найбільш цікавих та недостатньо досліджених площин історичного минулого краю. Це потребує виокремлення достовірної інформації про етнічні групи, що взяли участь в заселенні та господарському освоєнні частини волинських земель, шляхи їх проникнення на дану територію, географію розселення, особливості господарської діяльності, взаємовідносини з українським населенням та вплив на економічний розвиток губернії. Взаємини з Росією, Німеччиною, Польщею та Чехією (а саме їхні етноси брали активну участь в переселенському русі), як і раніше, являються одними з основних векторів зовнішньої політики України, стають визначальними для її подальшого просування шляхом демократичного розвитку та поглиблення взаємозвязків у колі розвинутих європейських держав. Мета наукового пошуку полягає в комплексному висвітленні трансформації етнічної структури населення та поземельних відносин у Волинській губернії під впливом потужного переселенського руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Предмет наукового аналізу становлять передумови, причини та перебіг поліетнічного переселенського руху на Волинь в даний історичний період, розвиток землеволодіння різних етнічних груп, особливості їх господарсько-економічної діяльності та вплив на соціально-економічний поступ губернії.В другій половині ХІХ ст. розвиток системи ринкових відносин покликав до життя інтенсифікацію наукових розвідок, присвячених проблемам економічного та етнічного розвитку регіонів Російської імперії. Серед монографічних праць дореволюційного періоду, обєктом вивчення яких були переселенські рухи та повязані з ними колонізаційні процеси, варто відзначити роботи В. Розпад Радянського Союзу сформував якісно нові умови для розвитку історичної науки, в останнє двадцятиліття значно пожвавились краєзнавчі дослідження, здійснюється розробка окремих проблем економічної та етнічної історії України та Волині зокрема. З початку 1990-х рр. учасники Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині регулярно організовують наукові конференції краєзнавчого характеру під загальною назвою «Велика Волинь», матеріали яких містять чимало інформації про історію заселення та господарського освоєння краю різними етнічними групами. 377 - «Острозько-Кременецьке повітове по чиншових справах присутствіє») дозволяють прослідкувати особливості господарювання переселенців та умови оренди землі в місцевих поміщиків, містять відомості про заснування німецьких та польських поселень.Здійснене в дисертації дослідження впливу трансформації етнічної структури населення на розвиток поземельних відносин у Волинській губернії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. дає змогу зробити такі висновки: 1. В період, що розглядається, на території Волині розгорнувся потужний переселенський рух, що відзначався високою динамікою заселення територій, етнічною різноманітністю учасників процесу та масштабністю впливу на економічний розвиток краю; Визначальними причинами інтенсифікації переселенського руху були скасування кріпацтва, що зумовило поглиблення господарської кризи в господарствах волинських поміщиків, друге польське повстання 1863 р., зацікавленість великих землевласників у продажі та здачі в оренду своїх маєтків, наявність значної кількості дешевої землі в губернії, погіршення становища селян, ремісників та робітників у Царстві Польському, Австро-Угорській та Німецькій імперіях, надання російським урядом широких пільг для більшості переселенців; Переселення на волинські землі польських селян та ремісників з губерній Царства Польського, в якому були зацікавлені місцеві землевласники, отримало д сить сприятливі умови для розширення. Серед найважливіших результатів імміграції різних етнічних груп слід відзначити наступні: господарське освоєння цілинних, а також занедбаних земелних масивів, перетворення їх з непродуктивних та малоперспективних на високородючі території, зростання загального рівня продуктивності селянських господарств, збагачення та вдосконалення агрокультури завдяки перейманню від німецьких та чеських колоністів передового в Європі досвіду ведення господарської діяльності, поширення прогресивної колоністсько-хутірської системи господарювання, суттєве розширення обсягів сільськогосподарського, ремісничого та промислового виробництва в губернії за рахунок збільшення кількості робочої сили та використання позитивного господарського досвіду переселенців.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Здійснене в дисертації дослідження впливу трансформації етнічної структури населення на розвиток поземельних відносин у Волинській губернії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. дає змогу зробити такі висновки: 1. В період, що розглядається, на території Волині розгорнувся потужний переселенський рух, що відзначався високою динамікою заселення територій, етнічною різноманітністю учасників процесу та масштабністю впливу на економічний розвиток краю;
2. Потужний сплеск імміграції на волинські землі представників ряду етнічних груп, що відбувся у другій половині ХІХ ст., став можливим завдяки складанню сприятливих умов та факторів для розвитку означеного процесу. Визначальними причинами інтенсифікації переселенського руху були скасування кріпацтва, що зумовило поглиблення господарської кризи в господарствах волинських поміщиків, друге польське повстання 1863 р., зацікавленість великих землевласників у продажі та здачі в оренду своїх маєтків, наявність значної кількості дешевої землі в губернії, погіршення становища селян, ремісників та робітників у Царстві Польському, Австро-Угорській та Німецькій імперіях, надання російським урядом широких пільг для більшості переселенців;
3. Заселення вільних земель Волинської губернії колоністами західноєвропейського походження, що спочатку розгорталось хаотично, з ініціативи приватних осіб, в другій половині ХІХ ст. було частково врегульоване та стимульоване серією законодавчих актів. У 1880-х рр. погляди на німецьку та чеську трудову імміграцію на територію західних губерній в російських політичних та наукових колах зазнали серйозної трансформації. Це покликало за собою зміну протекціоністської політики на численні обмежувальні заходи. Погіршення законодавчого клімату фактично припинило переселенський рух чехів на Волинь в кінці ХІХ ст., який в цей час тільки набирав обертів. В той же час, імміграцію німецького населення, що була детермінована переважно економічними причинами, припинило тільки розгортання Першої світової війни, події якої призвели до примусового виселення колоністів у внутрішні російські губернії;
4. Переселення на волинські землі польських селян та ремісників з губерній Царства Польського, в якому були зацікавлені місцеві землевласники, отримало д сить сприятливі умови для розширення. Розвиток землеволодіння поміщиків-поляків після повстання 1863 р. відбувався в умовах перманентної адміністративної та законодавчої протидії з боку російської влади. Російський поміщицько-службовий переселенський рух на Волинь, що мав підґрунтям надзвичайно сприятливий правовий режим та значні адміністративні й фінансові зусилля уряду, не досягнув більшості намічених цілей. Часткова русифікація системи землеволодіння губернії була досить відносною, а значна частина діячів російського походження, що отримали тут землі, не змогла ефективно управляти їх обробітком. Певну участь в процесах господарського освоєння вільних земель приймало також єврейське населення. Якщо в середині ХІХ ст. залучення євреїв до землеробської праці було досить успішним, то в наступні десятиліття єврейські землеробські поселення швидко занепали, частина припинила своє існування; історичний етнополітика національний
5. Найпоширенішою формою землеволодіння серед польських та німецьких переселенців була чиншова оренда. Хоч чиншові відносини являлись анахронізмом кріпосництва, певною мірою обмежували свободу користувачів землею, вони були економічно вигідними для останніх через невисоку орендну плату. Розвиток чиншового землеволодіння не відповідав інтересам більшості волинських поміщиків, адже ціни на землю швидко зростали, а розміри чиншу залишались незмінними тривалий час. Із середини 1880-х рр. стартувала реалізація чиншової реформи, що затягнулась до початку Першої світової війни. Реформування, що було сповнене масових бюрократичних зловживань, не задовольнило інтересів більшості селян;
6. Інтенсивний переселенський рух загалом справив вагомий позитивний вплив на економічнний розвиток краю. Серед найважливіших результатів імміграції різних етнічних груп слід відзначити наступні: господарське освоєння цілинних, а також занедбаних земелних масивів, перетворення їх з непродуктивних та малоперспективних на високородючі території, зростання загального рівня продуктивності селянських господарств, збагачення та вдосконалення агрокультури завдяки перейманню від німецьких та чеських колоністів передового в Європі досвіду ведення господарської діяльності, поширення прогресивної колоністсько-хутірської системи господарювання, суттєве розширення обсягів сільськогосподарського, ремісничого та промислового виробництва в губернії за рахунок збільшення кількості робочої сили та використання позитивного господарського досвіду переселенців. Фактично єдиним негативним наслідком інтенсифікації переселенського руху було колосальне зростання ринкової вартості землі в губернії;
7. Одержані результати дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці вузівських спецкурсів і семінарів з економічної та етнічної історії України, а також при подальшому вивченні історичного минулого Волині дослідниками-краєзнавцями. Обсяг дисертаційного дослідження не дозволяє вичерпно розкрити все різноманіття економічних, політичних та соціальних аспектів трансформації етнічної структури населення регіону та системи землеволодіння під впливом поліетнічного переселенського руху. Подальшого наукового опрацювання потребують питання розвитку єврейських землеробських поселень, участі в господарському освоєнні волинських земель польських та російських селян, особливостей господарської діяльності в краї російських поміщиків та інші площини даного історичного процесу.
ОПУБЛІКОВАНІ ПРАЦІ АВТОРА
1. Здобутки та невдачі єврейського землеробства у Волинській губернії (ХІХ - початок ХХ ст.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Зб. наук. праць / Гол. ред. Р.М. Постоловський. - Вип. 17. - Рівне: РДГУ, 2009. - С. 55-61.
2. Німці на Волині у світлі аграрної колонізації губернії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Зб. наук. праць / Гол. ред. Р.М. Постоловський. - Вип. 14. - Рівне: РДГУ, 2008. - С. 93-99.
3. Польська аграрна колонізація Волині другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету: Зб. наук. праць / Волинський національний університет імені Лесі Українки / Гол. ред. В.К. Баран. - Вип. 15. - Луцьк: Вежа, 2008. - С. 21-27.
4. Причини масової колонізації Волині у другій половині ХІХ ст. // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст.: Зб. статей / НАН України, Інститут історії України, О.П. Реєнт (голова ред. кол.). - К.: Інститут історії України, 2008. - Вип. XIV. - C. 147-156.
5. Розвиток системи російського землеволодіння на Волині після 1863 р. // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст.: Зб. статей / НАН України, Інститут історії України, О.П. Реєнт (голова ред. кол.). - К.: Інститут історії України, 2008. - Вип. XV. - C. 269-274.
6. Чеська колонізація Волині у 60-70-х рр. ХІХ ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Зб. наук. праць / Гол. ред. Р.М. Постоловський. - Вип. 15. - Рівне: РДГУ, 2009. - С. 94-99.