Зміни рухової підготовленості та просторової орієнтації учнів із фізичними вадами під впливом вправ та ігор з м’ячем - Автореферат

Останні десятиліття фахівці особливу увагу приділяють проблемі соціальної і фізичної адаптації учнів із вадами опорно-рухового апарату (ОРА) засобами фізичного виховання. Вони використовували різноманітні засоби фізичного виховання: вправи на спеціально розроблених тренажерних пристроях, оздоровче плавання, масаж, іпотерапію тощо, проте вправи та ігри із мячем не знайшли широкого використання в процесі фізичного виховання учнів із вадами ОРА. Разом з тим різноманітна й різноспрямована рухова діяльність учнів під час гри з мячем супроводжується проявами позитивних емоцій та підвищує зацікавленість до занять фізичними вправами. Роль автора полягала в доповненні змісту різних форм занять фізичними вправами у спеціальних навчальних закладах для учнів із фізичними вадами системою спеціально підібраних вправ та ігор з мячем, спрямованих на розвиток рухової підготовленості та просторової орієнтації. Наукова новизна отриманих результатів: - вперше доведено ефективність використання системи спеціально підібраних вправ та ігор із мячем для поліпшення рухової підготовленості, просторової орієнтації, вестибулярної стійкості та точності рухів учнів із вадами ОРА;Аналіз науково-методичної літератури показав, що система адаптативної фізичної культури постійно розвивається та спрямована на пошук нових різноманітних форм і засобів, проте вправи та ігри з мячем у процесі фізичного виховання учнів із вадами ОРА використовуються обмежено. В основні групи було включено 40 учнів (19 юнаків і 21 дівчина), в контрольні - 23 учні (10 юнаків і 13 дівчат). Для аналізу отриманих показників із урахуванням діагнозу й характеру порушень ОРА учні основних груп були обєднані у дві групи: одна - учні із парезами (22 особи), інша - учні, які внаслідок травм і захворювань мають обмеження в рухах (18 осіб). У третьому розділі «Зміни рівня рухової підготовленості учнів із вадами опорно-рухового апарату після використання вправ та ігор із мячем» було визначено, що в процесі фізичного виховання у спеціальному навчальному закладі фізичні вправи та рухливі ігри із мячем не мають широкого застосування. При метанні на влучність малим мячем у вертикальну ціль приріст у групі із парезами склав 3,96 влучень (93,2 %), у групі із обмеженнями в рухах - 4,00 влучення (108,4 %); в горизонтальну ціль - 4,08 влучень (85,9 %) і 4,38 влучень (103,5 %), відповідно; баскетбольним мячем у групі із парезами - 4,37 влучень (30,3 %) і 4,87 влучень (34,4 %), відповідно; у групі із обмеженнями в рухах - 6,06 влучень (50,5 %) і 6,31 влучень (51 %), відповідно.Показники координаційних здібностей у кидках на влучність малим мячем (із 10 спроб) у юнаків складали у вертикальну ціль 3,68±0,69, у горизонтальну ціль - 4,42±0,66 влучень, у дівчат - 4,33±0,49 і 4,76±0,58 влучень, відповідно. Результати вестибулосоматичних реакцій показали, що обертальні навантаження достовірно збільшили величину відхилення в прямоходінні (у юнаків до обертання - 59,21±8,00 см, після обертання - 152,95±17,24 см; у дівчат - 61,05±8,10 см і 140,14±14,97 см, відповідно) та у точності відтворення заданої амплітуди руху в 25° (у юнаків до обертання - 3,47±0,47°, після обертання - 6,84±0,63°, у дівчат - 3,81±0,25° і 6,00±0,34°, відповідно). Застосування в процесі фізичного виховання системи вправ та ігор з мячем збільшило показники влучності в кидках малим мячем у юнаків на 102,9 %, у дівчат - на 89,1 %, у групі із парезами - на 89,6 %, у групі з обмеженнями в рухах - на 105,9 %; баскетбольним мячем - у юнаків на 48,0 %, у дівчат - на 33,5 %, у групі із парезами - на 32,4 %; у групі із обмеженнями в рухах - на 50,8 %. Частота рухів у теппінг-тесті збільшилась у юнаків на 12,2 %, у дівчат - на 12,9 %, у групі із парезами - на 12,8 %, у групі з обмеженнями в рухах - на 11,3 %. Зменшення часу простої реакції у юнаків склало на звук 20,2 %, на зоровий сигнал-22,0 %, складної реакції із вибором - 20,8 %; у дівчат - 22,4 %, 27,0 %, 23,5 %, відповідно; у групі із парезами - 18,6 %, 23,2 %, 23,2 %; у групі із обмеженнями в рухах-25,2 %, 25,5 %, 20,6 %, відповідно.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аналіз науково-методичної літератури з проблеми засобів соціальної адаптації учнів із вадами ОРА свідчить про те, що ця проблема залишається актуальною і вимагає вирішення низки питань, серед яких основним є розробка найбільш ефективних засобів фізичного виховання. Ретельне вивчення цього питання показало, що одним із ефективних засобів, який задовольняє визначені вимоги, є спеціально підібрані вправи та ігри з мячем, але науково обґрунтованої системи їх використання для реабілітації рухової діяльності учнів із вадами ОРА немає, що й визначило спрямованість досліджень.

2. Дані первинних досліджень окремих показників рухової підготовленості дозволили встановити, що в учнів із вадами ОРА як основних, так і контрольних груп спостерігається недостатній рівень розвитку фізичних якостей. Так, показники сили в юнаків дорівнювали 29,58±2,52, у дівчат - 19,69±1,51 кг, що нижче за норму здорових однолітків. Показники координаційних здібностей у кидках на влучність малим мячем (із 10 спроб) у юнаків складали у вертикальну ціль 3,68±0,69, у горизонтальну ціль - 4,42±0,66 влучень, у дівчат - 4,33±0,49 і 4,76±0,58 влучень, відповідно. У кидках на влучність баскетбольним мячем (із 20 спроб) у юнаків у вертикальну ціль - 12,47±1,04, у горизонтальну ціль - 12,05±1,16 влучень; у дівчат - 14,05±0,81 і 14,76±0,77 влучень, відповідно. Показники в теппінг-тесті в юнаків складали 5,42±0,18, у дівчат - 5,32±0,15 рухів за 1 с. Реакція на звук у юнаків реєструвалась у межах 0,242±0,010 у дівчат 0,241±0,010 с; зорова-моторна реакція - 0,318±0,010 і 0,307±0,010 с, відповідно; складна реакція із вибором - 0,457±0,010 і 0,455±0,020 с, відповідно.

3. Точність відтворення кута у ліктьовому суглобі в юнаків в 20° мала помилку у 4,00±0,54°, кута в 50° - у 8,05±1,15°, кута в 70° - у 5,47±0,99°, у дівчат - 2,90±0,35°, 6,33±0,42°, 6,29±1,19°, відповідно. Помилка при відтворенні заданого динамічного зусилля, що дорівнювала 50 % від максимального, у юнаків складала 6,26±0,79, у дівчат 5,10±0,57 кг. Показники статичної рівноваги в модифікованій пробі Ромберга у юнаків становили 2,63±0,30 бали на початку заняття і 2,47±0,29 бали в кінці заняття із середньою інтенсивністю; у дівчат - 3,24±0,32 і 3,10±0,36 балів, відповідно.

4. Дані первинних досліджень вестибулярної стійкості за зміною частоти серцевих скорочень і артеріального тиску під впливом стандартного вестибулярного подразнення у юнаків склали 3,22±0,24, у дівчат - 3,17±0,17 балів, що свідчить про низьку вестибулярну стійкість. Результати вестибулосоматичних реакцій показали, що обертальні навантаження достовірно збільшили величину відхилення в прямоходінні (у юнаків до обертання - 59,21±8,00 см, після обертання - 152,95±17,24 см; у дівчат - 61,05±8,10 см і 140,14±14,97 см, відповідно) та у точності відтворення заданої амплітуди руху в 25° (у юнаків до обертання - 3,47±0,47°, після обертання - 6,84±0,63°, у дівчат - 3,81±0,25° і 6,00±0,34°, відповідно). Показники просторової орієнтації в обмеженому просторі показали, що під час поворотів юнаки виконують 1,68±0,27 (із 5 можливих) виходів з обмеженого коридору; дівчата - 1,67±0,25. Час відчуття запаморочення у юнаків становив 17,00±2,24, у дівчат - 23,95±2,01 с.

5. Застосування в процесі фізичного виховання системи вправ та ігор з мячем збільшило показники влучності в кидках малим мячем у юнаків на 102,9 %, у дівчат - на 89,1 %, у групі із парезами - на 89,6 %, у групі з обмеженнями в рухах - на 105,9 %; баскетбольним мячем - у юнаків на 48,0 %, у дівчат - на 33,5 %, у групі із парезами - на 32,4 %; у групі із обмеженнями в рухах - на 50,8 %. Частота рухів у теппінг-тесті збільшилась у юнаків на 12,2 %, у дівчат - на 12,9 %, у групі із парезами - на 12,8 %, у групі з обмеженнями в рухах - на 11,3 %. Зменшення часу простої реакції у юнаків склало на звук 20,2 %, на зоровий сигнал -22,0 %, складної реакції із вибором - 20,8 %; у дівчат - 22,4 %, 27,0 %, 23,5 %, відповідно; у групі із парезами - 18,6 %, 23,2 %, 23,2 %; у групі із обмеженнями в рухах -25,2 %, 25,5 %, 20,6 %, відповідно. Приріст результатів динамометрії мав позитивну динаміку, але достовірних розбіжностей виявлено не було (p>0,05).

Результати учнів контрольних груп залишилися на рівні первинних досліджень.

6. Використання системи вправ та ігор із мячем у фізичному вихованні учнів основних груп зменшило помилку при відтворенні амплітуди в 20° у юнаків на 48,8 %, у дівчат - на 50,7 %, у групі із парезами - на 47,2 %; у групі учнів із обмеженнями в рухах - на 54,5 %; в 50° - на 49,7 %, 62,4 %, 53,6 %, 58,9 %, відповідно. При відтворенні амплітуди в 20° і 50° спостерігалися достовірні відмінності (p0,05). Вірогідно покращилася точність відтворювання заданого динамічного зусилля (p<0,05). Приріст точності в юнаків склав 39,9 %, у дівчат - 66,9 %; у групі учнів із парезами - 49,3 %, у групі учнів із обмеженнями в рухах - 62,8 %. Показники проби Ромберга покращали в юнаків на 52,9 %, у дівчат - на 30,9 %, у групі учнів із парезами - на 51,2 %, у групі учнів з обмеженнями в рухах - на 40,9 %, відповідно.

Результати просторової орієнтації учнів контрольних груп за цей час суттєво не змінилися.

7. Після проведеного педагогічного експерименту у учнів основних груп достовірно збільшилася вестибулярна стійкість за вестибуловегетативними показниками. Вестибулярна стійкість зросла в юнаків на 23,9 %, у дівчат - на 26,2 %; у групі учнів із парезами - на 25,1 %, у групі учнів із обмеженнями в рухах - на 25,1 %. Відзначено вірогідне покращення результатів за вестибулосоматичними показниками. У прямоходінні приріст показників після обертання склав у юнаків 34,6 %, у дівчат - 41,4 %, у групі із парезами - 40,5 %, у групі з обмеженнями в рухах - 33,6 %; у кінематометрії - 57,7 %, 59,5 %, 59,4 %, 56,1 %, відповідно. Результат щодо можливості орієнтуватися в обмеженому просторі покращав у юнаків на 65,5 %, у дівчат - на 74,3 %, у групі із парезами - на 69,1 %, у групі із обмеженнями в рухах - на 71,8 %. Результати за вестибулосенсорною реакцією показали скорочення часу відчуття запаморочення в юнаків на 4,7 с (27,5 %), у дівчат на 5,1 с (21,3 %), у групі учнів із парезами - на 24,0 %, у групі учнів із обмеженнями в рухах - на 23,4 %.

Результати учнів контрольних груп залишилися на рівні первинних досліджень.

8. Педагогічні спостереження й повторне анкетування виявили, що використання розробленої системи на 10,5 % підвищило інтерес учнів до занять фізичним вихованням; 24,6% учнів відчували меншу втому в процесі занять, збільшився відсоток учнів, які самостійно почали займатися фізичними вправами.

Проведене дослідження свідчить про позитивний вплив вправ та ігор з мячем на рухові здібності, просторову орієнтацію й вестибулярну стійкість учнів із вадами ОРА, і як наслідок, на впевненість у своїх діях, розкутість у рухах, більшу пристосованість до умов повсякденного життя. Все це дозволяє рекомендувати викладачам фізичного виховання, батькам, учням доповнювати процес фізичного виховання і самостійну рухову діяльність розробленою системою спеціально спрямованих вправ та ігор із мячем.

Перспективи подальших досліджень повязані із більш глибоким вивченням адаптаційних механізмів пристосувальних реакцій у даного контингенту учнів; із розширенням цілеспрямованої системи вправ та ігор з мячем, ураховуючи точну індивідуальну специфіку фізичних порушень стану здоровя учнів, із метою покращення у них тонкої координації рухів, кращого пристосування до умов повсякденного життя, набуття спеціальності та готовності до професійної діяльності.

Брошури

1. Помещикова І.П. Використання фізичних вправ та ігор із мячем у фізичному вихованні учнів із вадами опорно-рухового апарату: Практичні рекомендації / І. П. Помещикова - Харків : ХДАФК, 2010. - 68 с.

Статті

1. Помещикова І. П. Вивчення потреби учнів-інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату в заняттях фізичною культурою / І. П. Помещикова, Н. М. Терентьєва // Молода спортивна наука України. - Львів : НВФ Українські технології, 2007.- Вип. 11 - С. 114-115. (2-55 pdf). Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні результатів та описі їх особливостей.

2. Помещикова І. П. Вивчення просторової орієнтації в учнів із порушеннями опорно-рухового апарату / І. П. Помещикова // Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх: досвід, досягнення, тенденції». - Тернопіль, 2007. - Т. 1. - С. 171-175.

3. Помещикова И. П. Определение быстроты зрительно-моторной реакции у учащихся с нарушениями опорно-двигательного аппарата / И. П. Помещикова // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків, 2007. - № 11. - С. 25-28.

4. Помещикова И. П. Определение силовых способностей и состояния двигательной мускулатуры у учащихся с нарушениями опорно-двигательного аппарата / И. П. Помещикова // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків, 2007. - № 12. - С. 23-27.

5. Помещикова И. П. Определение способности воспроизводить амплитуду движения у учащихся с нарушениями опорно-двигательного апарата / И. П. Помещикова // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. тр. под. ред. проф. Єрмакова С. С. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - № 3. - С. 98-105.

6. Помещикова І. П. Дослідження вестибуловегетативних та вестибулосенсорних реакцій у учнів із порушеннями опорно-рухового апарату / І. П. Помещикова, Н. М. Терентьєва // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. - Вип. 55, том ІІ, - Чернігів, 2008. - С. 36-39. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні та аналізі результатів.

7. Помещикова И. П. Изменение показателей динамометрии у учащихся с нарушениями опорно-двигательного аппарата под влиянием специально-подобранных упражнений и игр с мячом / И. П. Помещикова // Слобожанський науково-спортивний вісник. Харків, 2009. - №. 4. - С. 19-22.

8. Помещикова И. П. Социальная реабилитация учащихся с нарушениями опорно-двигательного аппарата средствами физического воспитания / И. П. Помещикова, В. А. Друзь, А. И. Клименко // Физическое воспитание студентов. - Харьков, 2010. - № 1. - С. 34-37. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження, узагальненні та описі результатів.

Тези доповідей

1. Помещикова И. П. Изменение пространственной ориентации на фоне вестибулярного раздражения у учащихся с нарушениями опорно-двигательного аппарата / И. П. Помещикова, Н. Н. Терентьева // ХХІІ Международный научный конгресс «Современный олимпийский и паралимпийский спорт и спорт для всех» Материалы конгресса, Том 2. - Москва, 2008. - С. 41-42. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні та аналізі результатів.

2. Помещикова И. П. Упражнения и игры с мячом как средство для повышения вестибулярной устойчивости учащихся с нарушениями опорно-двигательного аппарата / И. П. Помещикова, С. В. Манучарян // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях // Сборник статей V международной научной конференции, Белгород-Харьков, 2009. - С.136-140. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні дослідження результатів та описі їх особливостей.

3. Помещикова І. П. Зміна вестибулярної стійкості в учнів із порушеннями опорно-рухового апарату під впливом спеціально підібраних вправ та ігор з мячем / І. П. Помещикова, Н. М. Терентьєва // Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України. Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Суми, 2009. - С. 302-310. Особистий внесок здобувача полягає у здійсненні досліджень, узагальненні та аналізі результатів.