Виявлення електроенцефалографії-кореляти змін функціонального стану головного мозку людини в умовах контрольованої тонічної больової стимуляції суглоба кисті та повторюваного статичного напруження м’язів кисті, внаслідок механічного стискання суглобів.
Аннотация к работе
Для її досягнення було поставлено такі завдання: Визначити зміни спектральної потужності різних діапазонів та піддіапазонів спектру ЕЕГ та середньої частоти у їх межах у здорових добровольців під час та безпосередньо після дії соматичного тонічного болю внаслідок механічного стискання дистального суглоба 5-го пальця кисті. Визначити зміни спектральної потужності різних діапазонів та піддіапазонів спектру ЕЕГ та середньої частоти у їх межах під час та після реалізації повторюваних статичних зусиль стискання правою та лівою кистю. Визначити зміни показників когерентності для симетричних пар відведень від лівої та правої півкуль мозку в різних діапазонах та піддіапазонах ЕЕГ під час та після повторюваних статичних зусиль стискання різними руками. Тестовані утримували статичне напруження мязів кисті за допомогою спеціального датчика сили послідовно тричі правою рукою (тест А), послідовно двічі лівою рукою (тест Б) або спочатку правою, а потім лівою рукою (тест В) на протязі 3 хвилин з зусиллям, що не перевищувало 140 Н. СЧ розбивала діапазон на два піддіапазони таким чином, що потужність спектру нижче середньої частоти дорівнювала потужності спектру вище цієї частоти.У роботі детально досліджено зміни спектральних та когерентних показників основних ритмів ЕЕГ людини під час тонічної больової стимуляції та статичного напруження мязів. Під час обох видів тестування показано збільшення середньої потужності як альфа1-, так і альфа2-коливань в потиличних відведеннях; ефект синхронізації також спостерігається в альфа1-діапазоні у лобних відведеннях. Це, ймовірно, повязане з процесами кортикального гальмування із залучанням нейронів таламо-кортикальної системи; одним з наслідків такого гальмування може бути просторове обмеження зони аферентної активації в корі. Під час розвитку мязового зусилля у фронтальних та центрально-скроневих відведеннях обох півкуль відбувається десинхронізація альфа2-активності, що проявляється в зниженні середньої спектральної потужності. Зростання потужності альфа1-та альфа2-активності відбувається після періоду початкової десинхронізації як під час больового подразнення, так і під час розвитку мязового зусилля.
Вывод
У роботі детально досліджено зміни спектральних та когерентних показників основних ритмів ЕЕГ людини під час тонічної больової стимуляції та статичного напруження мязів. При цьому отримано такі основні результати та висновки, що можуть бути використанні в діагностичних цілях та покладені в основу подальших досліджень: 1. Спектрально-когерентні характеристики ЕЕГ людини істотно змінюються під впливами тонічної соматичної больової стимуляції та реалізації статичного напруження мязів кисті.
2. Під час обох видів тестування показано збільшення середньої потужності як альфа1-, так і альфа2-коливань в потиличних відведеннях; ефект синхронізації також спостерігається в альфа1-діапазоні у лобних відведеннях. Це, ймовірно, повязане з процесами кортикального гальмування із залучанням нейронів таламо-кортикальної системи; одним з наслідків такого гальмування може бути просторове обмеження зони аферентної активації в корі.
3. Під час розвитку мязового зусилля у фронтальних та центрально-скроневих відведеннях обох півкуль відбувається десинхронізація альфа2-активності, що проявляється в зниженні середньої спектральної потужності. Це свідчить про те, що тонічне силове зусилля повязане з істотним підвищенням активності у фронтальних та центральних зонах кори, що задіяні в моторну та мотиваційно-вольову діяльність. Під час больової стимуляції десинхронізація альфа2-ритму є менш чіткою та виразною.
4. Зростання потужності альфа1- та альфа2-активності відбувається після періоду початкової десинхронізації як під час больового подразнення, так і під час розвитку мязового зусилля.
5. Встановлено існування довготривалих слідових змін ЕЕГ після закінчення больового подразнення та силового зусилля. Спостерігається слідове зростання потужності в альфа1-діапазоні у відведеннях передньої групи. Слідові зміни ЕЕГ можуть бути обумовлені інерційністю дії факторів, що запускають процеси гальмування в корі.
6. Під час першої та повторних реалізацій силового стискання показані зміни потужності та топографії реакцій в дельта-, тета- та альфа1-діапазонах. Ці ефекти можуть бути обумовлені розвитком втоми, що супроводжувалась зниженням ефективності виконання тесту.
7. При розвитку мязових зусиль правою та лівою рукою зміни ЕЕГ в значній мірі білатеральні; в той же час відмічається певна асиметричність реакцій в альфа1- та альфа2-діапазонах у фронтальних, тімяних та задньоскроневих парах відведень.
8. Під час больової стимуляції та реалізації зусилля стискання показано зростання когерентності в симетричних парах відведень лівої та правої півкуль. При больовому подразненні когерентність зростає у альфа2-діапазоні, а при силовому стисканні - у альфа2- і бета2-діапазонах. В дельта- та тета1-діапазонах показано зниження когерентності при обох видах тестування.
9. Розбіжності топографії суттєвих змін потужності альфа1- та альфа2-ритмів як при больовому подразненні, так і при мязовому зусиллі, а також в періоди післядії, свідчать про відображення в цих піддіапазонах альфа-коливань різних характеристик функціональної активності мозку.
Список литературы
1. Маньковская Е.П. Изменения спектральной мощности и когерентности альфа-ритма ЭЭГ человека при статических усилиях сжатия, выполняемых правой и левой кистями // Нейрофизиология. - 2006. - т. 38, № 3. - С. 235-238.
2. Гаркавенко В.В., Маньковская Е.П., Горковенко А.В.-, Шевко А.Н., Костюков А.И. Модификации ЭЭГ человека при повторных статических усилиях сжатия, развиваемых кистью // Нейрофизиология. - 2005. - Т. 37, № 4. - С. 362-371.
3. Garkavenko V.V., Gorkovenko A.V., Mankovskaya E.P., Shevko A.N., Lyskov E.B., Kostyukov A.I. Changes in the Power of EEG Activity in the б Range in Response to Tonic Nociceptive Stimulation of the Distal Joint of the Little Finger // Human Physiology. - 2005. - V. 31, № 2. - Р. 188-194.
4. Гаркавенко В.В., Горковенко А.В., Маньківська О.П., Шевко А.М., Костюков О.І. Вплив тонічного больового стискання дистального суглоба пальця руки на потужність різних діапазонів частотного спектра електроенцефалограми людини // Фізіол. журн. - 2005. - Т. 21, № 2. - С. 8-16.
5. Маньковская Е.П. Влияние тонического болевого воздействия в области дистального сустава мизинца кисти на мощность разных диапазонов электроэнцефалограммы человека // В сб.: Весник молодых ученых. - 2005. - С. 73.
6. Гаркавенко В.В., Маньковская Е.П., Горковенко А.В., Шевко А.Н. Изменение мощности ритмов ЭЭГ человека при последовательных статических усилиях, реализуемых правой кистью // Журн. Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2005. - Т. 10, № 2. - С. 141.
7. Гаркавенко В.В., Горковенко А.В., Маньковская Е.П., Шевко А.Н. Изменение мощности ритмов ЭЭГ человека и межполушарной когерентности под влиянием тонического болевого воздействия // Журн. Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2005. - Т. 10, № 2. - С. 141.