Зміни мікроциркуляторної ланки судинного русла та функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу похилого та старечого віку під впливом антигіпертензивної терапії - Автореферат

Для лікування осіб похилого та старечого віку, хворих на ГХ, широко використовується гіпотензивна терапія інгібіторами АПФ, блокаторами b-адренорецепторів і Са каналів згідно рекомендацій Європейського кардіологічного товариства [European Society of hypertension - European Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension, 2003]. Вивчити зміни функціонального стану ендотелію та кисневого забезпечення тканин на рівні мікроциркуляторної ланки системи кровообігу у хворих на ГХ II стадії похилого і старечого віку та визначити вплив на них довготривалої (6 міс) антигіпертензивної терапії еналаприлом, амлодипіном та небівололом. Вивчити добову динаміку артеріального тиску, стан мікроциркуляції, функціональний стан ендотелію та забезпечення тканин киснем в залежності від добових ритмів АТ у хворих на ГХ II стадії похилого та старечого віку. Вивчити стан мікроциркуляторного русла, ендотеліальну функцію мікросудин та кисневе забезпечення тканин у практично здорових осіб похилого та старечого віку та у хворих на ГХ II стадії похилого та старечого віку. За результатами проведених досліджень виявлено, що при застосуванні антигіпертензивної як монотерапії еналаприлом (20 мг/ доба), амлодипіном (10 мг/ доба), небівололом (10 мг/ доба), так і придодаванні гідрохлортіазиду (12,5 мг/доба) протягом 3 та 6 міс зумовило нормалізацію АТ, його добового ритму та варіабельності, сприяло поліпшенню ендотеліальної функції, стану мікроциркуляції та кисневого забезпечення тканин у хворих на ГХ похилого та старечого віку.Обстежено 82 хворих на ГХ II стадії старше 60 років (60-74 роки - 54 особи, 75-89 років - 28 осіб) - основна група. функціональний стан ендотелію досліджували за методикою лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ) на двоканальному апараті BLF-21D «Transonic Systems Inc» (США); ендотеліальну функцію оцінювали за показниками обємної швидкості шкірного кровотоку (ОШШК) в ділянці середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя - у вихідному стані, а також після проведення функціональних проб із реактивною гіперемією та внутрішньошкірним введенням адреналіну (реактивну гіперемію викликали перетисканням судин плеча протягом 3 хв. при тиску в манжеті, який на 50 мм. рт. ст. перевищував рівень САТ; оцінювали максимальну ОШШК (ОШШКМАХ) після перетискання та час відновлення показників до вихідного рівня; адреналін вводили внутрішньошкірно на 5 мм вище рівня розташування датчика шкірного флоуметра у дозі 0,1 мл (розведення 1х10-6 моль/л), після чого визначали час настання та величину мінімальної ОШШК (ОШШКMІN), а також термін відновлення вихідних показників); Так, у хворих на ГХ похилого віку цей показник становить 0,92±0,03, в той час як у здорових осіб того ж віку - 1,31±0,04 (р<0,05). При проведенні проби з реактивною гіперемією із перетисканням великих судин передпліччя після оклюзії максимальні цифри ОШШК становили: у хворих ГХ похилого віку - 5,02±0,20, тоді як у здорових осіб того ж віку - 6,01±0,24, а у здорових осіб молодого віку - 7,95±0,51 (р<0,05). У хворих на ГХ похилого віку знижується кількість функціонуючих капілярів на одиницю площі, якщо у віці 18-29 років у 1 мм2 поля зору в середньому 12,65±0,41 капілярів, натомість у здорових людей старше 60 років цей показник становить - 7,57±0,13, а у хворих на ГХ - 6,32±0,13.Показано, що у хворих на ГХ похилого та старечого віку відбуваються зміни функціонального стану ендотелію та кисневого забезпечення тканин на рівні мікроциркуляторного русла. Застосування антигіпертензивной монотерапії еналаприлом (20 мг/доба), амлодипіном (10 мг/ доба), небівололом (10 мг/ доба) впродовж 3 міс приводило до достовірного зниження САТ на 22%, 30% та 23%, а також ДАТ-на 24%, 30%, 15% відповідно. Досягнення цільового рівня АТ через 3 місяці було при лікуванні еналаприлом - у 62,8% хворих, амлодипіном - у 60,9% хворих, небівололом - у 75% хворих. У переважної більшості хворих на ГХ похилого та старечого віку встановлено порушення добового ритму АТ, що проявляється зменшенням величини ДІ САТ у 39,02% хворих та ДІ ДАТ у 42,68% хворих, збільшенням варіабельності САТ у 63,41% вдень і 41,46% вночі та дат у 46,34% вдень і у 60,97% вночі, які позитивно змінювались в умовах довготривалого застосування антигіпертензивної терапії. У хворих на ГХ похилого та старечого віку відмічені більш виражені порушення мікроциркуляції у вигляді вірогідного зниження кількості функціонуючих капілярів на одиницю площі (6,32±0,13 порівняно з 7,57±0,13 в контрольній групі осіб) та уповільнення швидкості кровотоку (76% випадків проти 67% в контрольній групі осіб), виявлено достовірне зниження ендотеліальної функції, про що свідчить зниження обємної швидкості шкіряного кровотоку на піку реактивної гіперемії (5,02±0,20 порівняно з 6,01±0,24 мл/хв/100г в контрольній групі осіб) та скорочення відновного періоду (80,74±2,98 сек проти 89,00±5,47 сек в контрольній групі осіб).

Основний зміст

Показано, що у хворих на ГХ похилого та старечого віку відбуваються зміни функціонального стану ендотелію та кисневого забезпечення тканин на рівні мікроциркуляторного русла. При застосуванні антигіпертензивної терапії (еналаприлом, амлодипіном, небівололом) протягом 6 місвідбувалося достовірне зниження АТ до цільового рівня, нормалізація добового ритму АТ та зниження варіабельності АТ, а також відмічено позитивний вплив препаратів на мікроциркуляторну ланку судинного русла, функцію ендотелію та кисневе постачання тканин.

Застосування антигіпертензивной монотерапії еналаприлом (20 мг/доба), амлодипіном (10 мг/ доба), небівололом (10 мг/ доба) впродовж 3 міс приводило до достовірного зниження САТ на 22%, 30% та 23%, а також ДАТ-на 24%, 30%, 15% відповідно. Досягнення цільового рівня АТ через 3 місяці було при лікуванні еналаприлом - у 62,8% хворих, амлодипіном - у 60,9% хворих, небівололом - у 75% хворих. Приєднання до зазначеної монотерапії 12,5 мг гідрохлортіазиду у осіб з недосягнутим цільовим рівнем АТ через 6 місяців лікування збільшувало відсоток пацієнтів з досягнутим цільовим рівнем АТ до 80%, 90% та 85% відповідно для еналаприлу, амлодипіну та небівололу. Тривале застосування антигіпертензивних препаратів у хворих на ГХ похилого та старечого віку викликало достовірні позитивні зміни показників функціонального стану ендотелію, мікроциркуляції та кисневого забезпечення тканин.

У переважної більшості хворих на ГХ похилого та старечого віку встановлено порушення добового ритму АТ, що проявляється зменшенням величини ДІ САТ у 39,02% хворих та ДІ ДАТ у 42,68% хворих, збільшенням варіабельності САТ у 63,41% вдень і 41,46% вночі та дат у 46,34% вдень і у 60,97% вночі, які позитивно змінювались в умовах довготривалого застосування антигіпертензивної терапії.

У хворих на ГХ похилого та старечого віку відмічені більш виражені порушення мікроциркуляції у вигляді вірогідного зниження кількості функціонуючих капілярів на одиницю площі (6,32±0,13 порівняно з 7,57±0,13 в контрольній групі осіб) та уповільнення швидкості кровотоку (76% випадків проти 67% в контрольній групі осіб), виявлено достовірне зниження ендотеліальної функції, про що свідчить зниження обємної швидкості шкіряного кровотоку на піку реактивної гіперемії (5,02±0,20 порівняно з 6,01±0,24 мл/хв/100г в контрольній групі осіб) та скорочення відновного періоду (80,74±2,98 сек проти 89,00±5,47 сек в контрольній групі осіб).

У хворих на ГХ похилого та старечого віку встановлено достовірне зниження напруги кисню в підшкірній клітковині (20,44±0,58 мм рт. ст. проти 26,33±0,72 мм. рт. ст. - у практично здорових осіб), а також більш виражене зниження споживання та доставки кисню тканинам.

У хворих на ГХ порівняно з групою контролю відмічається достовірне зниження кількості функціонуючих капілярів на одиницю площі, уповільнення швидкості лінійного та обємного кровотоку, часта поява сладж - феномену, стазів, порушення ендотеліальної функції та зниження напруги кисню в підшкірній клітковині, споживання і доставки кисню тканинам, що в значній мірі повязано із мікроциркуляторними порушеннями.

При проведенні проби з внутрішньошкірним введенням адреналіну встановлена виражена спастична реакція мікросудин, вираженість якої вірогідно більше при ГХ у хворих похилого та старечого віку (-0.56±0.04 мл/хв/100г та -0.86±0.02 мл/хв/100г в контрольній групі осіб).

Практичні рекомендації

З метою визначення оптимальних доз еналаприлу, амлодипіну та небівололу у хворих на ГХ похилого та старечого віку доцільно проводити титрування добових доз з контролем показників АТ при ДМАТ.

Для комплексної оцінки стану ендотелію, мікроциркуляції та кисневого забезпечення тканин у хворих на ГХ похилого та старечого віку інформативне значення мають методики лазерної доплерівської флоуметрії, капіляроскопії та полярографії.

Для правильної обєктивної оцінки клінічного стану хворих на ГХ похилого та старечого віку слід враховувати вікові зміни. цільовий рівень АТ у більшості хворих на ГХ похилого та старечого віку досягається через 3 міс лікування еналаприлом (20 мг/ доба), амлодипіном (10 мг/ доба), небівололом (10 мг/ доба), що слід враховувати при призначенні цих препаратів.

Для оптимізації антигіпертензивної монотерапії при недосягненні цільового рівня АТ доцільно додавання гідрохлортіазиду у дозі 12,5 мг/доба, що сприяє підвищенню гіпотензивного ефекту.

1. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Саркисов К.Г., Чижова В.П. Влияние эналаприла (эднита) на состояние микроциркуляции и реологические свойства крови у больных пожилого возраста с гипертонической болезнью // Геронтология и гериатрия - Российский альманах. Москва 2001. - С. 148-152. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

2. Коркушко О.В., Саркисов К.Г, Забияка Л.К., Лишневская В.Ю., Чижова В.П. Влияние амлодипина на параметры центральной и периферической гемодинамики при ГБ у пациентов пожилого возраста // Украинский кардиологический журнал. - 2001. - №6. - С. 43-48. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

3. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова В.П., Рухляда Т.В., Дужак Г.В. Особливості розвитку гіпоксії у людей літнього віку // Фізіологічний журнал. 2003. - Том 49. - №3. - С. 50-57. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія)

4. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В. Гіпотензивна терапія еналаприлом: вплив на зміни мікроциркуляторної ланки судинного русла, кисневе постачання тканин та функцію ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу II ст. старше 60 років (довготривалі спостереження - 6 міс.) // Запорізький медичний журнал. - 2004. - №4 (25). - С. 9-14. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

5. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В. Вплив небівололу на систему мікроциркуляції, функціональний стан ендотелію та кисневе забезпечення тканин у хворих на ГХ II ст. похилого віку (довготривалі спостереження - 6 міс.) // Медичні перспективи. - 2004. - Том 9. - №2. - С. 19-25. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

6. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В. Вплив гіпотензивної терапії амлодипіном на зміни мікроциркуляторної ланки судинного русла, кисневе постачання тканин та функцію ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу II ст. старше 60 років (довготривалі спостереження - 6 міс.) // Серце і судини. - 2004. - №3 (7). - С. 80-88. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

7. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В. Гіпертонічна хвороба у осіб старше 60 років та медикаментозне лікування // Сімейна медицина. - 2004. - №2. - С. 44-49. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

8. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В. Кисневе забезпечення тканин при гіпертонічній хворобі у хворих старше 60 років // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Том 3, №1. - С. 40-43. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

9. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В Состояние микроциркуляторного русла у больных гипертонической болезнью II ст. пожилого возраста // III нац. конгрес геронтологів та геріатрів України: Тези доп. (26-28 вересня 2000 р., Київ): - К.: Інститут геронтології, 2000. - 80 с. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

10. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова В.П. Изучение влияния дисфункции нейрогуморальной регуляции на показатели микроциркуляции методом лазерной доплеровской флоуметрии при гипертонической болезни II ст. у лиц пожилого возраста // Материалы республиканской научно-практической конференции молодых ученых «Достижения и перспективы развития терапии в канун XXI века»: тезисы докладов

11. (5 октября 2000 г., Харьков). (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

12. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю., Чижова В.П. особенности микроциркуляции при гипертонической болезни II ст. у лиц пожилого и старческого возраста // Матеріали української науково-практичної конференції «Сучасні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів» Київ, 14-16 березня 2001 р. - С. 127-128. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

13. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова В.П. Нарушения бульбарной микроциркуляции у лиц пожилого возраста при гипертонической болезни II ст. // Материалы международной конференции по гемореологии. - Ярославль, Россия, 29-31 июля, 2001. - С. 108. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

14. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Забияка Л.К., Чижова В.П., Дужак Г.В. Особенности влияния различных групп антигипертензивных препаратов на состояние капиллярного кровотока у лиц пожилого возраста с артериальной гипертензией. // Материалы научно-практической конференции «Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації національної програми «/ 15-17 квітня, 2002 р., Київ /. - К.: Моріон, 2002. - с. 53-59. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

15. Забияка Л.К., Саркисов К.Г., Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова В.П. Особенности микроциркуляторного звена бульбарной конъюнктивы у больных ГБ. // Матеріали II міжнародної конференції «Мікроциркуляція та її вікові змини». - Київ, 22-24 травня 2002 року. - с. 111-112. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

16. Забияка Л.К., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю., Чижова В.П. Изменения микроциркуляции кожи у больных ГБ пожилого возраста под влиянием гипотензивной терапии // Матеріали II міжнародної конференції «Мікроциркуляція та її вікові змини». (Київ, 22-24 травня 2002 року) К.: Алкон, 2002. - с. 110-111. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

17. Чеботарев Д.Ф., Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Саркисов К.Г., Дужак Г.В., Чижова В.П. Микроциркуляция и возраст // Матеріали II міжнародної конференції «Мікроциркуляція та її вікові змини». - Київ, 22-24 травня 2002 року. - с. 153-164. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

18. Чижова В.П., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю. Микроциркуляторные нарушения и гипоксия - патогенетические звенья ГБ // Матеріали II міжнародної конференції «Мікроциркуляція та її вікові змини». - Київ, 22-24 травня 2002 року. - К.: Алкон, 2002. - с. 327-329. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

19. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова В.П. Роль системы микроциркуляции в развитии тканевой гипоксии у людей пожилого возраста. // Материалы XVI съезда Украинского физиологического общества. Винница, 28-30 мая, 2002 // Физиологический журнал. - 2002. - т. 48, №2. - С. 145-147. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

20. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П. Влияние адреналина на состояние кожной микроциркуляции у лиц пожилого возраста при гипертонической болезни II ст. // «Артериальная гипертензия и ассоциированная сосудистая патология (гериатрические аспекты) Тезисы докладов научно-практической конференции (Киев, 8-9 октября, 2002) // Проблемы старения и долголетия. - 2002. - Том 11, №3. - С. 311-312. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

21. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю., Забияка Л.К., Чижова В.П. Особенности микроциркуляции и кислородного снабжения тканей под влиянием приема эналаприла у пожилых больных ГБ II ст. (долговременные наблюдения) //

22. «Артериальная гипертензия и ассоциированная сосудистая патология (гериатрические аспекты)» Тезисы докладов научно-практической конференции (Киев, 8-9 октября, 2002) // Проблемы старения и долголетия. - 2002. - Том 11, №3. - С. 312-313. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

23. Лишневская В.Ю., Саркисов К.Г., Чижова В.П., Чеботарева Ю.Н. Нарушения в системе микроциркуляции и их роль в развитии ишемии миокарда у больных ГБ пожилого возраста. // «Артериальная гипертензия и ассоциированная сосудистая патология (гериатрические аспекты)» Тезисы докладов научно-практической конференции (Киев, 8-9 октября, 2002) // Проблемы старения и долголетия. -2002. - Том 11, №3. - С. 323-324. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

24. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Забияка Л.К., Лишневская В.Ю., Чижова В.П., Федько Г.П. Особенности микроциркуляции и кислородного обеспечения тканей у больных ГБ и их изменения под влиянием антигипертензивной терапии // Материалы научно-практической конференции Новые направления в диагностике, лечении и профилактике артериальной гипертензии и ее осложнений». Харьков, 19-20 ноября 2002 года, - С. 123-126. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

25. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Дужак Г.В., Чижова В.П. Состояние функции эндотелия у больных ГБ II ст. пожилого возраста. // Материалы научно-практической конференции «Новые направления в диагностике, лечении и профилактике артериальной гипертензии и ее осложнений». Харьков, 19-20 ноября 2002 года. - С. 153-155. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

26. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В., Чижова В.П., Рухляда Т.В. Особенности развития тканевой гипоксии у людей пожилого возраста при ИБС // ASTROECO - 2002. Current Status and Research in Observational Astronomy, Ecology and Extreme Physiology in the Elbrus Region. Abstracts. Hypoxia. Ecology. - Terskol, Russia, August 12-16. -

27. C. 62-63. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

28. Чижова В.П., Лишневская В.Ю. Особенности микроциркуляции и эндотелиальной функции под влиянием гипотензивной терапии амлодипином (нормодипином) у больных ГБ II ст. пожилого возраста. // Материалы IV Украинской конференции молодых ученых, посвященной памяти В.В. Фролькиса (24 января, 2003). К.: ин-т геронтологии АМНУ. - 2003. - 273 с. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

29. Лишневская В.Ю, Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Дужак Г.В, Чижова В.П. Влияние амлодипина на функцию эндотелия и микроциркуляцию. // Материалы международной конференции «Гемореология и микроциркуляция» Россия, Ярославль, 2003. - С. 41. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

30. Коркушко О.В., Саркисов К.Г., Лишневская В.Ю., Чижова В.П, Рухляда Т.В. Антагонисты кальция и их влияние на состояние периферической гемодинамики у больных ГБ пожилого возраста. // Материалы международной конференции «Гемореология и микроциркуляция» Россия, Ярославль, 2003. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

31. Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П. Влияние гипотензивной терапии небивололом на функциональное состояние эндотелия у больных ГБ II ст. пожилого возраста. // Материалы научных работ научно-практической конференции молодых ученых «Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії». Харків, 2003. -

32. С. 37. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

33. Коркушко О.В., Лішневська В.Ю., Дужак Г.В, Чижова В.П. Вплив небівололу на ендотеліальну функцію, систему мікроциркуляції та кисневе забезпечення тканин у хворих на гіпертонічну хворобу II ст. // Українська науково-практична конф. «Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні». - К.: СПД Коляда О.П., 2004. - С. 74-75. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

34. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чижова В.П., Дужак Г.В. Гипертоническая болезнь: дисфункция эндотелия и нарушения микроциркуляции - звенья патогенеза // Материалы всероссийской научной конференции «Микроциркуляция в клинической практике». - Ангиология и сосудистая хирургия. - 2004. - Том 10, №3. - С. 14-15. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі антигіпертензивної терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ, ЛДФ, капіляроскопія нігтьового ложа та бульбарної конюнктиви, а також полярографія).

Размещено на .ru