Діагностика порушень мікробіоценозу кишечнику за умов дії ксенобіотиків. Вивчення видового складу і популяційного рівня мікрофлори вмісту товстої кишки та слизової оболонки товстої та тонкої кишок за дії різних доз оксалатів натрію, магнію та кобальту.
Аннотация к работе
Біоплівка, яка вкриває слизову оболонку кишечнику, окрім полісахаридів мікробного походження, складається з мікроколоній морфологічно ідентичних клітин і муцину, який продукується епітеліоцитами (Бондаренко В.М. и соавт., 1998). Асоціації мікроорганізмів, які формують біоплівку на поверхні слизової оболонки кишечнику, стабільні й постійно виконують і регулюють ряд функцій організму - забезпечують колонізаційну резистентність слизової оболонки, затримують ріст і розмноження в кишечнику патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів за рахунок продукції органічних кислот та антибіотичних речовин (Румянцев В.Г., 1999; Парфенов А.И., 2001). Але вплив на мікроекологію кишечнику, через який вони саме потрапляють в організм людини, та на колонізаційну резистентність його слизової оболонки залишається поза увагою дослідників. Встановити зміни видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини та слизової оболонки кишечнику за умов дії різних доз оксалатів металів (натрію, магнію та кобальту), які потрапляють в організм експериментальних тварин внутрішньошлунковим шляхом, і виявити при цьому деконтамінуючу та коригуючу дії полікомпонентного біопрепарату біфіформ ("Ferrosan," Данія). Вивчити вплив різних доз (1/100, 1/500 і 1/1000 DL50) оксалатів натрію, магнію та кобальту на видовий склад та популяційний рівень мікрофлори порожнини товстої кишки експериментальних тварин при внутрішньошлунковому введенні ксенобіотиків.Видовий склад і популяційний рівень порожнинної мікрофлори товстої кишки та мукозної мікрофлори товстої і тонкої кишок оцінювали за умов внутрішньошлункового введення 1 мл стерильної дистильованої води або 1 % водного розчину крохмалю. Комплексне вивчення видового складу та популяційного рівня мікрофлори слизової оболонки товстої кишки інтактних білих щурів довело, що вона представлена бактероїдами, лактобактеріями, ешерихіями, біфідобактеріями та ентерококами. Внутрішньошлункове введення дози 1,09 мг/кг (1/1000 DL50) оксалату натрію призводило до значних змін видового складу мікрофлори порожнини товстої кишки за рахунок зменшення індексу сталості біфідобактерій, еубактерій, фузобактерій, елімінації ентерококів, зростанню цього показника для клостридій, протеїв, стафілококів. Вивчення впливу доз оксалату натрію на видовий склад та популяційний рівень мукозної мікрофлори тонкої кишки показало, що найменша доза призводить до зниження популяційного рівня біфідобактерій, лактобактерій, еубактерій, ентерококів. Дослідження впливу аналогічних доз оксалату магнію на видовий склад та популяційний рівень мукозної мікрофлори тонкої кишки показало, що доза 100 мг/кг не призводить до суттєвих змін як видового складу, так і популяційного рівня мікрофлори даного біотопу.Вона формує колонізаційну резистентність слизової оболонки кишечнику, виконує та регулює ряд функцій організму, зокрема, гальмує ріст та розмноження патогенних та умовно патогенних алохтонних мікроорганізмів. Оксалати натрію, магнію та кобальту, що вводилися внутрішньошлунково в дозах 1/100, 1/500 і 1/1000 DL50, викликають формування дисбактеріозу (дисбіозу) у порожнині товстої кишки за рахунок елімінації або вираженого дефіциту автохтонних облігатних біфідобактерій, лактобактерій, еубактерій та ентерококів, зростання популяційного рівня автохтонних факультативних ентеробактерій, клостридій та стафілококів та контамінації порожнини товстої кишки алохтонними патогенними (ентерогемолітичними) кишковими паличками та дріжджоподібними грибами роду Candida. Сила впливу оксалатів на мікроекологію порожнини товстої кишки прямо пропорційна їх дозі - збільшення дози ксенобіотика призводить до зростання ступеня змін як видового складу, так і популяційного рівня порожнинної мікрофлори. Оксалати натрію, магнію та кобальту, які вводились безпосередньо в шлунок, призводять до глибоких порушень колонізаційної резистентності слизової оболонки товстої кишки за рахунок елімінації зі слизової оболонки та появи вираженого дефіциту еубактерій, біфідобактерій та ентерококів, лактобактерій і нормальних ешерихій, колонізації слизової оболонки умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами та клостридіями. Він є ефективним засобом корекції мікрофлори порожнини товстої кишки та мукозної мікрофлори слизової оболонки товстої і тонкої кишок та сприяє заселенню кишечнику автохтонними облігатними бактеріями, що призводить до відновлення колонізаційної резистентності слизової оболонки кишечнику.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. Порожнинна та мукозна мікрофлора кишечнику є важливим екстракорпоральним детоксикаційним органом, який здатний акумулювати токсичні продукти, що потрапляють іззовні або утворюються в макроорганізмі з наступним їх виведенням у навколишнє середовище. Вона формує колонізаційну резистентність слизової оболонки кишечнику, виконує та регулює ряд функцій організму, зокрема, гальмує ріст та розмноження патогенних та умовно патогенних алохтонних мікроорганізмів.
2. Оксалати натрію, магнію та кобальту, що вводилися внутрішньошлунково в дозах 1/100, 1/500 і 1/1000 DL50, викликають формування дисбактеріозу (дисбіозу) у порожнині товстої кишки за рахунок елімінації або вираженого дефіциту автохтонних облігатних біфідобактерій, лактобактерій, еубактерій та ентерококів, зростання популяційного рівня автохтонних факультативних ентеробактерій, клостридій та стафілококів та контамінації порожнини товстої кишки алохтонними патогенними (ентерогемолітичними) кишковими паличками та дріжджоподібними грибами роду Candida.
3. Ступінь дисбактеріозу порожнини товстої кишки залежить від дози оксалатів металів та природи катіона. Найглибші зміни мікрофлори порожнини товстої кишки викликає оксалат натрію, найменші - оксалат кобальту. Сила впливу оксалатів на мікроекологію порожнини товстої кишки прямо пропорційна їх дозі - збільшення дози ксенобіотика призводить до зростання ступеня змін як видового складу, так і популяційного рівня порожнинної мікрофлори.
4. Оксалати натрію, магнію та кобальту, які вводились безпосередньо в шлунок, призводять до глибоких порушень колонізаційної резистентності слизової оболонки товстої кишки за рахунок елімінації зі слизової оболонки та появи вираженого дефіциту еубактерій, біфідобактерій та ентерококів, лактобактерій і нормальних ешерихій, колонізації слизової оболонки умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами та клостридіями. Рівень змін колонізаційної резистентності слизової оболонки товстої кишки залежить від дози досліджуваного ксенобіотика та природи його катіона.
5. Мукозна мікрофлора тонкої (клубової) кишки зазнає змін за дії ксенобіотиків впродовж 7 днів, які характеризуються дефіцитом біфідобактерій, лактобактерій, еубактерій, ентерококів та колонізацією слизової оболонки тонкої кишки умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами та клостридіями. Збільшення дози ксенобіотика негативно впливає на мукозну мікрофлору тонкої кишки. Високі (1/100 DL50) дози оксалатів є причиною елімінації біфідобактерій, еубактерій та ентерококів, дефіциту лактобактерій, ешерихій і колонізації умовно патогенними ентеробактеріями, стафілококами.
6. Процес самовідновлення порожнинної мікрофлори товстої кишки, мікрофлори слизової оболонки товстої та тонкої кишок після припинення внутрішньошлункового введення оксалату натрію продовжується понад один місяць, що вимагає використання для прискорення відновлення мікроекології кишечнику бактеріальних біологічних препаратів.
7. Біопрепарат біфіформ фірми "Ferrosan" (Данія) викликає селективну деконтамінацію алохтонних патогенних (гемолітичних) ешерихій та умовно патогенних ентеробактерій, стафілококів, пептокока, пептострептококів із порожнини товстої кишки та слизової оболонки товстої і тонкої кишок. Він є ефективним засобом корекції мікрофлори порожнини товстої кишки та мукозної мікрофлори слизової оболонки товстої і тонкої кишок та сприяє заселенню кишечнику автохтонними облігатними бактеріями, що призводить до відновлення колонізаційної резистентності слизової оболонки кишечнику. Біфіформ не тільки не сприяє селективній деконтамінації дріжджоподібних грибів роду Candida, а навпаки, сприяє контамінації цими мікроорганізмами порожнини товстої кишки і слизової оболонки товстої та тонкої кишок.
Практичні рекомендації
1. Для діагностики надходження пероральним шляхом малих доз оксалатів натрію, магнію та кобальту можна використати тест визначення видового складу та популяційного рівня мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки, при якому буде визначений ступінь кишкового дисбактеріозу або дисбіозу.
2. Для відновлення порушеного видового складу та популяційного рівня мікрофлори кишечнику, зумовленого пероральним надходженням в організм оксалатів, доцільно, у випадку дисбактеріозу, призначати бактерійний препарат біфіформ. У випадку контамінації кишечнику дріжджоподібними грибами роду Candida, біфіформ протипоказаний.
Список литературы
1. Дячишина Л.В. Вплив різних доз оксалату натрію на видовий склад та популяційний рівень мікрофлори порожнини товстої кишки в експерименті // Буковинський медичний вісник.- 1999.- № 3.- С. 187-195.
2. Дячишина Л.В. Колонізаційна резистентність слизової оболонки кишечнику білих щурів під впливом різних доз оксалату магнію // Експериментальна і клінічна медицина.- 2000.- № 1.- С. 22-27.
3. Дячишина Л.В. Деконтамінуюча та коригувальна ефективність біфіформу при експериментальному дисбактеріозі // Буковинський медичний вісник.- 2001.- № 1.- С. 155-159.
4. Дейнека С.Є., Проданчук М.Г., Власик Л.І., Дячишина Л.В. Гостра токсичність ряду органічних та неорганічних солей металів та видова чутливість до них // Вісник проблем біології і медицини.- 1999.- № 9.- С. 109-113.
5. Сидорчук І.Й., Дячишина Л.В. Вплив щавлевокислого натрію на колонізаційну резистентність слизової оболонки кишечника білих щурів // Інфекційні хвороби.- 1999.- № 3.- С. 57-63.
6. Сидорчук І.Й., Дячишина Л.В. Зміни видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки за дії щавлевокислого магнію // Експериментальна і клінічна медицина.- 2000.- № 2.- С. 32-36.
7. Сидорчук І.Й., Дячишина Л.В., ДЕЙНЕКАС.Є. Екологічні порушення видового складу і популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки під впливом різних доз оксалату кобальту // Одеський медичний журнал.- 2000.- № 2 (58).- С. 19-22.
8. Л.В. Дячишина. Деконтамінуюча та коригуюча ефективність біфіформа при експериментальному дисбактеріозі, зумовленому внутрішньошлунковим надходженням оксалату натрію // Актуальні питання клініко-лабораторної діагностики захворювань людини (Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Чернівецького обласного медичного діагностичного центру).- Чернівці, 2001.- С. 53-55.