Зміни ліпідного та енергетичного обміну, імунологічного стану, морфогенез ангіопатій у хворих з метаболічним синдромом та їх корекція кардонатом - Автореферат

Метаболічний синдром - це комплекс поєднаних патологічних станів організму з одночасним ураженням ендокринної та серцево-судинної систем, які проявляються змінами ліпідного, вуглеводного обміну і клінічно проявляється ожирінням, дисліпідемією, порушенням толерантності організму до глюкози, артеріальною гіпертензією [Vanhala V., 1995; G.M. Серед патологічних чинників, які викликають пошкодження мембран при МС, зокрема, у хворих з серцево-судинними захворюваннями, є порушення ліпідного обміну, що часто проявляється співвідношеннями між жирними кислотами. Це свідчить про можливість екстраполяції показників проникності еритроцитарних мембран на судинні структури інших органів і систем організму, зокрема, серцево-судинну, та дозволяє прижиттєво діагностувати стан проникності судин у хворих з МС. Встановити патогенетичні механізми метаболічного синдрому на основі комплексного вивчення імунологічного, ліпідного, енергетичного обміну та ангіопатичних змін, на підставі чого оптимізувати лікування хворих з метаболічним синдромом із застосуванням препарату кардонат. Вперше розроблено спосіб діагностики гіперінсулінемії у хворих з МС шляхом визначення рівня С-пептиду крові (патент України №2004032225 від 01.09.04); вперше запропоновано для поліпшення результатів діагностики та лікування хворих з МС вираховування коефіцієнту, який дає можливість визначення ступеня порушень ліпідного метаболізму у хворих (патент України №20040705705 від 13.07.04); опрацьовано для поліпшення результатів діагностики атеросклерозу у хворих з МС (патент України №20040705707 від 13.07.04); вперше виявлено стабілізуючий ефект кардонату на еритроцитарні мембрани при метаболічному синдромі, який проявляється підвищенням рівня насичених жирних кислот та зменшенням рівня ненасичених жирних кислот.В основу роботи покладено дослідження 110 пацієнтів, серед яких 40 хворих з МС у віці від 30 до 65 років (середній вік 53,2±4,0), в тому числі 40 хворих на ІХС (стабільна стенокардія ІІ-ІІІ ФК) із супутньою ГХ ІІ стадії у віці від 50 до 65 років (середній вік 55,0±1,5 роки), а також 30 хворих на ГХ ІІ стадії у віці від 36 до 55 років (середній вік 45,4±4,1 роки). Обстежені були розподілені на 3 групи: перша група - 40 хворих з МС, друга група - 40 хворих на ІХС (стабільна стенокардія ІІ-ІІІ ФК) у поєднанні з ГХ ІІ ст. та МС, третя група - 30 хворих на ГХ ІІ ст. у поєднанні з МС. Лікування хворих проводили із застосуванням кардонату (“Сперко Україна”), на фоні стандартизованої медикаментозної терапії (хворі з метаболічним синдромом отримували каптоприл у добовій дозі 50 мг, індапамід 2,5 мг на добу, хворі з ішемічною хворобою серця із супутньою гіпертонічною хворобою отримували бісопролол 10 мг на добу, аспірин 100 мг на добу, хворі на гіпертонічну хворобу - каптоприл 50 мг на добу). Однак, у хворих цієї групи рівень підвищення ІЛ-6 (in vitro) у супернатантах мононуклеарних клітин був менш виражений, ніж у хворих з МС, що за даними окремих авторів [Ярилин А.А.,1997; Лутай М.И. с соавт., 2002; Насонов Е.Л., 2002] вказує на важливу роль ІЛ-6 проявляти свою протизапальну активність. Важливо зазначити, що у хворих з МС, на відміну від хворих з ІХС (стабільна стенокардія ІІ-ІІІ) із супутньою ГХ ІІ ст., виявлено достовірне порівняно з контролем підвищення рівня АДФ на 50%, що могло свідчить про підвищення тромботичного потенціалу у хворих цієї групи [В.І.При МС і у хворих з ІХС (стабільна стенокардія ІІ ФК) із супутньою ГХ ІІ ст. відбувається достовірне потовщення комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії в середньому у двічі, на відміну від цього, в групі хворих з ГХ цей показник не перевищує показник групи контролю, що свідчить про наявність структурних змін судинної стінки у даної категорії хворих. Ліпідний склад мембран еритроцитів у пацієнтів з МС змінюється більшою мірою, ніж у хворих на ІХС (стабільна стенокардія ІІ ФК) із супутньою ГХ ІІ ст. та хворих на ГХ ІІ ст. Метаболічний синдром проявляється пригніченням енергетичного гомеостазу клітини, про що свідчить зниження рівня АМФ на 18%, підвищення рівня АДФ на 50% в еритроцитах периферичної крові та порушення показників проникності еритроцитарних мембран, які проявляються зниженням осмотичної резистентності еритроцитів та збільшенням сорбційної здатності еритроцитів. Включення препарату кардонат до комплексної терапії у хворих з метаболічним синдромом, ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою сприяє нормалізації жирнокислотного спектру ліпідів мембран еритроцитів периферичної крові, що проявляється підвищенням рівня насичених жирних кислот, зниженням рівня ненасичених та поліненасичених жирних кислот.

2. Основний зміст роботи

У дисертаційної роботі наведені теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, які повязані зі встановленням патогенетичних механізмів на мембрано-клітинному рівні у хворих з метаболічним синдромом та розробкою способів корекції шляхом включення кардонату у комплексну терапію таких хворих.

1. У пацієнтів з МС виявлено підвищений рівень імунних чинників - інтерлейкіну-6 (in vitro) у супернатантах мононуклеарних клітин на 65%, SICAM-1 на 20%, порівняно з групою контролю, що свідчить за наявність у даної групи хворих імунозапальної реакції без переважного прояву у кожній з груп обстежених.

2. При МС і у хворих з ІХС (стабільна стенокардія ІІ ФК) із супутньою ГХ ІІ ст. відбувається достовірне потовщення комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії в середньому у двічі, на відміну від цього, в групі хворих з ГХ цей показник не перевищує показник групи контролю, що свідчить про наявність структурних змін судинної стінки у даної категорії хворих.

3. Ліпідний склад мембран еритроцитів у пацієнтів з МС змінюється більшою мірою, ніж у хворих на ІХС (стабільна стенокардія ІІ ФК) із супутньою ГХ ІІ ст. та хворих на ГХ ІІ ст. Ці зміни полягають у зниженні вмісту насичених жирних кислот на 9,4% та поліненасичених жирних кислот на 36,6%, що призводить до істотного порушення структурно-функціональних властивостей мембран.

5. Метаболічний синдром проявляється пригніченням енергетичного гомеостазу клітини, про що свідчить зниження рівня АМФ на 18%, підвищення рівня АДФ на 50% в еритроцитах периферичної крові та порушення показників проникності еритроцитарних мембран, які проявляються зниженням осмотичної резистентності еритроцитів та збільшенням сорбційної здатності еритроцитів.

6. У хворих з метаболічним синдромом виникають мікроангіопатії, які проявляються набряком ендотеліальних клітин, потовщенням та редуплікацією базальних мембран та вогнищевою реакцією перицитів судинної стінки як наслідок дії флогогенних агентів.

7. Включення препарату кардонат до комплексної терапії у хворих з метаболічним синдромом, ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою сприяє нормалізації жирнокислотного спектру ліпідів мембран еритроцитів периферичної крові, що проявляється підвищенням рівня насичених жирних кислот, зниженням рівня ненасичених та поліненасичених жирних кислот.

Практичні рекомендації

1. Для діагностики імунозапального процесу доцільно досліджувати рівень прозапальних цитокінів: ІЛ-6 та молекулу міжклітинної адгезії SICAM-1.

2. Значення товщини комплексу інтима-медіа ЗСА 0,9 мм та більше є показанням для проведення медикаментозної корекції у хворих з метаболічним синдромом для запобігання розвитку серцево-судинних подій, повязаних з розвитком атеросклерозу.

3. Визначення показників жирнокислотного складу ліпідів еритроцитів периферичної крові у хворих забезпечує ранню діагностику оцінки важкості перебігу метаболічного синдрому.

4. Коефіцієнт співвідношення олеїнової та арахідонової жирної кислоти менше 5 - фактор ризику розвитку кардіо-васкулярних подій у хворих з метаболічним синдромом.

5. В комплексному лікуванні хворих з метаболічним синдромом доцільно включати препарат кардонат, для позитивізації показників проникності еритроцитарних мембран та ліпідного обміну.

1. Гиріна О.М., Карлова О.О., Брюзгина Т.С. Вивчення змін ліпідних показників в плазмі крові у хворих на метаболічний синдром та гіпертонічну хворобу // Буков. мед. вісник. - 2004. - №3-4. - С. 27-29. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, проведено аналіз і статистичну обробку одержаних даних, підготовлено роботу до друку).

2. Гирина О.Н., Карлова Е.А., Гирин В.В. Патогенентические основы метаболического синдрома // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - С. 281-288. (Дисертантом особисто проведено огляд і аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, підготовлено роботу до друку).

3. Гиріна О.М., Карлова О.О., Брюзгина Т.С. Вплив кардонату на ліпідний метаболізм еритроцитів крові у хворих з метаболічним синдромом // Нова медицина. - 2005. - №1. - С. 79-80. (Дисертантом особисто проаналізовано історії хвороб, проведено аналіз і статистичну обробку одержаних даних, підготовлено роботу до друку).

4. Гиріна О.М., Карлова О.О., Антоненко Л.І. Зміни морфофункціональних властивостей еритроцитарних мембран після корекції кардонатом у хворих з метаболічним синдромом // Нова медицина. - 2005. - №3. - С. 73-74. (Дисертантом проведено обстеження та лікування хворих, зібрано та оброблено клінічний матеріал, проведено аналіз і статистичну обробку одержаних даних, підготовлено роботу до друку).

5. Гирина О.Н., Гавриленко Т.И., Карлова Е.А. Изменения секреторной способности мононуклеарных клеток у больных с атеросклерозом и патологией, в зависимости от уровня С-пептида плазмы крови // Сімейна медицина. - 2004. -№3. - С. 98-100. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку одержаних даних, підготовлено роботу до друку).

6. Карлова О.О. Зміни товщини комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії у хворих на метаболічний синдром // Практична медицина. - 2006. - №3. - С. 114-116.

7. Патент на винахід №2004032225 України МКВ G 01N33/68 Спосіб діагностики гіперінсулінемії у хворих на метаболічний синдром шляхом визначення рівня С-пептиду крові. Співавт. Гиріна О.М., Гирін В.В. // Заявл. 26.03.2004 р.; опубл. 15.10.2004 р.: Промислова власність. Офіційний бюлетень №10. - С.5.168.

8. Патент на винахід №20040705705 України МКВ G 01N33/48 Спосіб визначення ліпідних порушень у хворих з метаболічним синдромом. Співавт. Гиріна О.М., Брюзгіна Т.С. // Заявл. 13.07.2004 р.; опубл. 17.01.2005 р.: Промислова власність. Офіційний бюлетень №1. - С.5.142.

9. Патент на винахід №20040705707 України МКВ G 01N33/537 Спосіб діагностики ступеня атеросклерозу у хворих з метаболічним синдромом. Співавт. Гиріна О.М. // Заявл. 13.07.2004 р.; опубл. 17.01.2005 р.: Промислова власність. Офіційний бюлетень №1. - С.5.168.

10. Гиріна О.М., Лебединська М.Р., Брюзгина Т.С., Глущенко А.В., Карлова О.О. Визначення співвідношення жирних кислот у хворих на ішемічну хворобу серця // матеріали конференції “Сучасні питання кардіології”: Тези. - Чернівці, 2004. - С. 342.

11. Гиріна О.М., Лебединська М.Р., Аршинникова А.В., Глущенко А.В., Шеревера Т.В., Карлова О.О. Зміни енергообміну у хворих на стабільну стенокардію // Матеріали конференції БМВ: Тези. -Т.8. - №3-4. - 2004. - С. 342.

12. Гиріна О.М., Карлова О.О., Зіневич Я.В. Зміни енергетичного обміну еритроцитів хворих на МС та груп порівняння (ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба, гіпертонічна хвороба // Матеріали ІІ зїзду лікарів загальної (сімейної) практики України. Тези. Спеціальний випуск. - Харків, 2005. - С. 177-178.

13. Гиріна О.М., Карлова О.О., Шатрова К.М. Патоморфологічні зміни судин, серця, підшлункової залози, печінки у хворих на метаболічний синдром // Матеріали ІІ зїзду лікарів загальної (сімейної) практики України. Тези. Спеціальний випуск. - Харків, 2005. - С. 178-180.