Дослідження залежності клінічних проявів після холецистектомії від перебігу жовчнокам’яної хвороби до операції, віку пацієнтів, тривалості захворювання. Дослідження імунологічного статусу хворих та стану мікробіоценозу товстої кишки після холецистектомії.
Аннотация к работе
У 20 - 40% хворих після операції зявляються або поглиблюються різні симптоми, що свідчать про залучення до патологічного процессу всієї травної системи: явища дискомфорту, абдомінальний біль або диспепсичні розлади (L.Borly, 1999; С.Г. Не приділялась увага особливостям стану імунної системи у співставленні з показниками мікробіоценозу травного каналу, не проводився аналіз особливостей морфофункціональних порушень органів езофагогастродуоденальної зони, функціонального стану печінки, АОЗ, стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в залежності від віку, тривалості післяопераційного періоду та тривалості захворювання. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту гастроентерології АМНУ: “Вивчити функціональний стан шлунка і печінки, особливості порушення травлення у хворих літнього віку, що перенесли холецистектомію, й обґрунтувати методи їхньої корекції” (№ державної реєстрації 0102U000042) та “Вивчити вікові особливості структурно-функціональних взаємозвязків у травній системі після холецистектомії і розробити методи корекції їхніх порушень” (№ державної реєстрації 0103U000008). Вивчити макроскопічний стан органів езофагогастродуоденальної зони та стан секреторної функції шлунка у хворих після холецистектомії, залежність цих показників від віку пацієнтів, тривалості захворювання та давності оперативного втручання. Визначити зміни біохімічного складу жовчі та крові, стан ПОЛ та АОЗ після холецистектомії, залежність цих змін від віку пацієнтів, тривалості захворювання та давності оперативного втручання.Обєктом вивчення були 155 хворих, яким виконувалась ХЕ з приводу ЖКХ. Показники, що вивчалися, порівнювались між хворими, які були розподілені за віком, тривалістю захворювання та тривалістю періоду після операції. При порівнянні результатів операції між групами хворих, які були прооперовані за загальноприйнятими абсолютними показаннями (наявність больових нападів) та за відносними (відсутність нападів, гострого холециститу) виявилось, що больовий (біль в епігастрію) та диспепсичний синдроми (пронос, закріп, гіркота у роті) частіше турбували хворих з нападами болю до операції (р<0,01), а прояви астенічного синдрому (дратівливість та зниження апетиту) частіше виникали у хворих, які не мали нападів до оперативного втручання (р<0,02). Після оперативного втручання хворих в 2 рази частіше турбував біль у лівому підреберї та епігастрію (р<0,01), у 3 рази частіше - біль за ходом кишечнику (р<0,05). Для визначення ролі цих факторів у клінічних проявах був проведений порівняльний аналіз частоти порушень у хворих, які були розподілені у групи по віку, тривалості ЖКХ та тривалості періоду після ХЕ.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної проблеми сучасної гастроентерології - удосконалення лікування хворих, які перенесли холецистектомію з приводу ЖКХ, на підставі вивчення взаємозвязків між біліарною недостатністю, станом мікрофлори, імунітету та системою ПОЛ. Частота скарг хворих після холецистектомії збільшується з віком та тривалістю захворювання і не залежить від часу, що пройшов після видалення жовчного міхура. Характерними ендоскопічними ознаками у хворих, яким виконувалась холецистектомія, є: запальні зміни слизової оболонки антрального відділу шлунка - у 98,55±1,7% обстежених, ДГР - у 68,12±5,6% пацієнтів, недостатність нижнього сфінктеру стравоходу - у 35,59±5,8% хворих. У 42,39±5,9% пацієнтів з езофагітом не існує його субєктивних проявів, що підкреслює необхідність проведення ФГДС всім хворим після холецистектомії. З віком хворих збільшується частота недостатності кислотоутворюючої та пепсиноутворюючої функції шлунка; зі збільшенням тривалості хвороби частота недостатності пепсиноутворюючої функції шлунка зменшується (р<0,05).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення актуальної проблеми сучасної гастроентерології - удосконалення лікування хворих, які перенесли холецистектомію з приводу ЖКХ, на підставі вивчення взаємозвязків між біліарною недостатністю, станом мікрофлори, імунітету та системою ПОЛ. Результати проведених досліджень дають підставу для наступних висновків: 1. Частота скарг хворих після холецистектомії збільшується з віком та тривалістю захворювання і не залежить від часу, що пройшов після видалення жовчного міхура. Хворі, які були прооперовані за абсолютними показаннями, висувають більше скарг больового характеру, за відносними - астенічного.
2. Характерними ендоскопічними ознаками у хворих, яким виконувалась холецистектомія, є: запальні зміни слизової оболонки антрального відділу шлунка - у 98,55±1,7% обстежених, ДГР - у 68,12±5,6% пацієнтів, недостатність нижнього сфінктеру стравоходу - у 35,59±5,8% хворих. У 42,39±5,9% пацієнтів з езофагітом не існує його субєктивних проявів, що підкреслює необхідність проведення ФГДС всім хворим після холецистектомії. Зі збільшенням віку частота та ступінь ДГР зменшується (р<0,05). У хворих з максимальним періодом після операції недостатність нижнього сфінктеру стравоходу та запалення стравоходу реєструється з мінімальною частотою. З віком хворих збільшується частота недостатності кислотоутворюючої та пепсиноутворюючої функції шлунка; зі збільшенням тривалості хвороби частота недостатності пепсиноутворюючої функції шлунка зменшується (р<0,05).
3. Жовч хворих після видалення жовчного міхура зберігає літогенні властивості за рахунок зменшення рівня жовчних кислот і фосфоліпідів; рівень холестерину жовчі перебуває в межах норми у більшості хворих. Ризик повторного каменеутворення з віком пацієнтів не збільшується. Зміни спектру жовчних кислот відбуваються за рахунок зменшення тригидроксильованих та тауроконґюгованих фракцій (р<0,05). Частота та ступінь біліарної недостатності збільшується з віком хворих (р<0,05), залежності цих показників від давності холецистектомії та тривалості захворювання не виявлено.
4. Зі збільшенням віку хворих зменшується вміст CD95 , і збільшується ? ЦІК та IGA (р<0,05). Інфікованість жовчі в жовчовивідних шляхах виявляється майже у половини (46,7±5,0%) хворих після холецистектомії. Заселення протокової жовчі відбувається на фоні зменшення вмісту Т-хелперів і збільшення вмісту В-лімфоцитів з одночасним зниженням їх функціональної активності (р<0,05).
5. Поглиблення дисбіозу товстої кишки у хворих після холецистектомії супроводжується зниженням рівня Т-лімфоцитів за рахунок Т-хелперної субпопуляції (р<0,05), підвищенням вмісту ЦІК (р<0,05). Субкомпенсація дисбіозу супроводжується збільшенням вмісту CD16 і CD95 , а декомпенсація - зменшенням вмісту клітин з макрофагальною активністю. Зі збільшенням віку хворих залежність кількості В-клітин від стану мікрофлори підвищується. Поглиблення дисбіозу товстої кишки супроводжується накопиченням вторинних продуктів ПОЛ: МДА плазми, МДА еритроцитів та дієнових конюгатів.
6. Компенсація біліарної недостатності препаратами УДХК призводить до поліпшення колоїдного стану жовчі: нормалізації вмісту жовчних кислот у 75,0±5,2%, підвищення холато-холестеринового коефіцієнту у 89,3±3,6% хворих; поліпшення стану мікрофлори товстої кишки у 79,9±4,9% пацієнтів, зменшення інтенсивності процесів ПОЛ. Інтрадуоденальна інфузійна краплинна терапія препаратом “Панкреофіл” є ефективним методом лікування: забезпечує зникнення або значне зменшення клінічних проявів захворювання, сприяє покращенню імунного стану.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для призначення адекватної терапії хворим, яким виконувалась холецистектомія, необхідно проводити комплексне обстеження: ендоскопічне дослідження органів езофагогастродуоденальної зони, визначення стану секреторної функції шлунка, функціонального стану печінки, АОЗ, стану ПОЛ, мікробіоценозу товстої кишки.
2. При призначенні комплексного лікування хворим після холецистектомії в якості препарата жовчі доцільно використовувати урсодезоксихолеву кислоту (250-500 мг - в залежності від маси тіла) - 3 рази на день після прийому їжі. Це не тільки компенсує біліарну недостатність, але і поліпшує колоїдний стан жовчі та позитивно впливає на процеси ПОЛ та АОЗ, зменшує антигенне навантаження, у тому числі, і за рахунок нормалізації мікрофлори товстої кишки.
3. Інтрадуоденальна інфузійна краплинна терапія рослинним препаратом “Панкреофіл” проводиться наступним чином: 10 крапель настою розчиняється в 100 мл кипяченої води та вводиться тричі на день перед прийомом їжі на протязі 30 - 40 хвилин зі швидкістю 40-50 крапель за хвилину. Курс лікування становить 12-21 день. Зонд для інтрадуоденальної інфузійної краплинної терапії вводиться за допомогою езофагогастродуоденоскопа. Медичну полівінілову трубку діаметром 2,2-2,4 мм через канал для біопсійних щипців проводять у просвіт дванадцятипалої кишки, після чого апарат витягається, дистальний кінець трубки залишається в низхідному відділі кишки, проксимальний виводиться (за допомогою катетеру) через носовий хід та фіксується лейкопластиром до щоки. Положення зонда при необхідності контролюється за рентгенологічним методом.
Список литературы
1. Ягмур В.Б. О причинах нарушения пищеварения у больных, перенесших холецистэктомию // Международный медицинский журнал. - 2004. - №3. - С. 65-68.
2. Філіппов Ю.О. , Ягмур В.Б. , Меланич С.Л. , Крилова О.О. , Руденко А.І. /Обгрунтування підходів до корекції порушень функціонального стану органів езофагогастродуаденальної зони у хворих на жовчнокамяну хворобу // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №5. - С.83-85.
Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, відбір пацієнтів для дослідження, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та узагальнення отриманих результатів.
3. Ягмур С.С., Мельниченко Л.Я., Ягмур В.Б., Крилова О.О., Степанова О.В. Особливості морфофункціонального стану органів езофагогастродуоденальної зони у хворих похилого віку після холецистектомії // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип.34. - С.179 - 185.
Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, відбір пацієнтів для дослідження, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та узагальнення отриманих результатів.
4. Ягмур В.Б. Клініко-біохімічні показники у хворих похилого віку, які перенесли холецистектомію // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип.34. - С.266 - 271.
5. Ягмур В.Б., Тропко Л.В. Стан мікрофлори різних біотопів шлунково-кишечного тракту у хворих різного віку після холецистектомії // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2004. - Вип.35. - С.335 - 340.
Здобувачем самостійно проведено відбір пацієнтів для дослідження, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень, узагальнення отриманих результатів.
6. Ягмур В.Б. Фактор часу в частоті розвитку патології органів травлення у хворих після холецистектомії // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип.36. - С.303 - 311.
7. Філіппов Ю.О., Ягмур С.С., Ягмур В.Б., Мельниченко Л.Я. Нові можливості застосування фітопрепаратів в лікуванні хворих після холецистектомії // Гастроентерологія. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип.37. - С.619 - 625.
Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та ефективності лікування, узагальнення отриманих результатів.
8. Ю.О. Філіппов, С.С. Ягмур, Л.Я. Мельниченко, В.Б. Ягмур та ін. Спосіб лікування хронічного панкреатиту // Пат. № 4107 України, МКИ А 61 К 35/78. (Укр.) Заявл.08.01.04; Опубл. 17.01.2005, Бюл. №1. - 5 с.
Здобувачем самостійно проведено аналіз наукової і патентної літератури, відбір пацієнтів для дослідження, аналіз результатів лікування.
Здобувачем проведено аналіз наукової літератури, формування даних про алгоритми діагностики та лікування захворювань органів травлення
10. Ягмур В.Б. Імунокоригуюча терапія у літніх хворих // Матеріали ІІІ Української конференції молодих вчених памяті акад. В.В. Фролькіса (28 січня 2002 р.). - Київ: Ін-т геронтології АМНУ, 2002. - С.229 - 230.
11. Ягмур В.Б. Желудочная, желчная и панкреатическая секреция у больных после холецистэктомии // Молодь - медицині майбутнього: Матеріали V Міжнародної конференції студентів і молодих вчених (16-18 вересня 2004 р.).- Дніпропетровськ:ДДМА, 2004. - С.47.
12. Мельниченко Л.Я., Ягмур С.С., Ягмур В.Б., Степанова О.В., Крилова О.О. Состояние пищевода, желудка, двенадцатиперстной кишки у больных после холецистэктомии // Материалы Х Российской гастроэнтерологической недели (25-28 октября 2004 г.). - М.:Российская гастроэнтерологическая ассоциация, 2004. - C.107.
Здобувачем самостійно проведено статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів досліджень та узагальнення отриманих результатів.
13. Кудрявцева В.Є., Мельниченко Л.Я., Татарчук О.М., Ягмур С.С., Ягмур В.Б. Ступінь імунних розладів у хворих після холецистектомії // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали наук.-практ. Конференції (20-21 жовтня 2005 р.). - Харків: Ін-т терапії ім. Л.Т. Малої АМНУ, 2005. - С.95.