Поняття та типологія цивільно-правового договору найму житла, його зміст (умови), порядок укладення, розірвання та підстави зміни. Зміна договору найму житла внаслідок трансформацій суб"єктного складу цього договору або зміни складу сім"ї наймача.
Аннотация к работе
Характеризуючи значення дослідження питань зміни договору найму (оренди) житла, слід також звернути увагу на ту обставину, що в сучасних умовах Україна не бере на себе обовязок безкоштовного забезпечення усіх громадян житлом та поліпшення їх житлових умов. Зокрема це стосується визначення співвідношення загальних положень ЦК України про зобовязання та договори з нормами, присвяченими договору найму (оренди) житла, нормами глави 59 ЦК України та положеннями чинного Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) з метою розмежування сфери застосування цивільного та спеціального житлового законодавства стосовно зміни відповідного договору, визначення кола припустимих змін договору найму (оренди) житла, які не порушували б права та інтереси інших учасників відповідних відносин тощо. Слід зазначити, що деякі питання зміни договору найму (оренди) житла побіжно розглядалися фахівцями у процесі дослідження тих чи інших аспектів користування житлом на підставі договору найму (Є.В. Однак жодне із цих досліджень не було присвячене спеціально дослідженню проблем зміни договору найму (оренди) житла, тим більше, на підставі ЦК України, а також забезпеченню при цьому прав та інтересів учасників договору найму (оренди) житла. Предметом дослідження є система правових норм, що визначають сутність договору найму (оренди) житла, умови та порядок зміни договору найму (оренди) житла, забезпечення прав та інтересів учасників відповідних відносин, а також проблеми, що виникають при тлумаченні та застосуванні зазначених норм, та судова практика у справах відповідної категорії.У першому розділі “Огляд літератури і вибір напрямків дослідження” звертається увага на те, що у дослідженні питань зміни договору найму (оренди) житла слід виходити з того методологічного посилання, що весь масив літератури, яка стосується проблематики дослідження, умовно можна поділити на три групи: 1) нормативно-правові акти, що регулюють відносини, повязані з наймом (оренди) житла; 2) наукові дослідження, що стосуються визначення та класифікації цивільно-правових договорів та місця у ній договору найму (оренди) житла; 3) наукові дослідження, що безпосередньо повязані з характеристикою договору найма (оренди) житла та підстав його зміни. Під час аналізу робіт, присвячених визначенню та класифікації договору найму (оренди) житла, зазначається, що у вітчизняній та зарубіжній літературі сформувалися та продовжують формуватися певні тенденції визначення підходів щодо класифікації договору найму (оренди) житла. При цьому доцільність запровадження єдиного поняття договору найму (оренди) житла в законодавстві автором визначається із врахуванням положень концепції державної житлової політики, ЦК України, ЖК та інших актів житлового законодавства, які передбачають, що користування житлом здійснюється громадянами на підставі приватної власності, членства в ЖБК, оренди або найму. Отже, власне “договором найму (оренди) житла” у прямому значенні цього поняття є тільки цивільно-правовий (приватний) договір, оскільки при “соціальному наймі” лише використовується зовнішня форма договору, яка не має характерних ознак останнього і тому надалі договір найму (оренди) житла є цивільно-правовим договором і має усі ознаки останнього. Дослідження особливостей підстав зміни договору найму (оренди) житла, їх спільних рис та відмінностей дозволило зробити висновок, що вони можуть бути обєднані у такі чотири групи: 1) зміна договору найму (оренди) житла внаслідок збільшення або зменшення складу осіб, які постійно проживають разом із наймачем (вселення нових членів сімї та інших осіб; втрата якоюсь із осіб, що постійно проживають разом із наймачем, права на житло; смерть такої особи, її вибуття із житлового приміщення тощо); 2) зміна договору найму (оренди) житла внаслідок трансформацій субєктного складу цього договору (визнання наймачем іншого члена сімї; обєднання наймачів житла в одну сімю; заміна наймодавця); 3) зміна договору найму житла внаслідок трансформацій предмета зазначеного договору (розділ житлової площі; переобладнання і перепланування житлового приміщення; заселення наймачем кімнати, що звільнилася, в загальній квартирі); 4) зміна договору найму житла внаслідок трансформації інших умов такого договору (обмін житловими приміщеннями та примусовий обмін.У висновках на підставі здійсненого аналізу сучасного законодавства, враховуючи визначені істотні умови договору найму (оренди) житла, уточнюється поняття “цивільно-правовий договір найму (оренди) житла” як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення цивільних прав і обовязків стосовно користування помешканням (проживання в ньому) протягом певного строку за плату. У першому випадку відносини підпадають під дію актів цивільного законодавства і підпорядковуються принципам останнього, у тому числі, у сфері визначення загальних та спеціальних підстав зміни договору найму (оренди) житла. Спеціальні норми житлового законодавства застосовуються як до “соціального”, так і до приватного договору найму (оренд