Загальна характеристика злоякісних пухлин жіночих статевий органів: види новоутворень, стадії та особливості пухлин. Клініка та діагностика хоріонепітеліоми і саркоми матки: причини виникнення, морфологія, діагноз, критерії одужання та профілактика.
Аннотация к работе
Усі новоутворення поділяють на доброякісні та злоякісні. злоякісний пухлина хоріонепітеліома саркома Доброякісні новоутворення (tumor benignus) називають за тими тканинами, де вони виникли, і додають суфікс-ома: з жирової тканини - ліпома; з мязів - міома; із судин - ангіома; з нервів - невринома; з хряща - хондрома і т.д. Доброякісні новоутворення за клітинною структурою майже не відрізняються від тканини, з якої виникли; ростуть, як правило, повільно (впродовж декількох років, досягаючи інколи значних розмірів), експансивно, тобто не вростають у суміжні тканини та органи, а лише відтісняють їх, мають капсулу різної товщини. "Рак на місці" (Cancer in situ-cr is) - це преінвазивна пухлина, тобто вона перебуває в неінфільтративній фазі розвитку і локалізована лише в межах слизової оболонки. г) інвазивний, або інфільтративний ріст - пухлина вростає в суміжні тканини, руйнуючи їх, на різну глибину у вигляді інфільтратів, паростків і тяжів, які нагадують клешні рака, що дало стародавнім лікарям підставу назвати цю хворобу "рак".Хоріонепітеліома - злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальних елементів хоріона. У 50% випадків хоріонепітеліомі матки передує вагітність, у 25% - спонтанний аборт, у 25% випадків - штучний аборт. Якщо після видалення пузирного замету рівень (-хоріонічного гонадотропіну (-ХГ) не нормалізується протягом 2 міс, встановлюється наявність рецидивуючого пузирного занесення, при цьому ризик розвитку хоріонепітеліоми зростає до 50%. Макроскопічне хоріонепітеліома незалежно від локалізації має характерний вигляд: вузлики синюшного або темно-червоного кольору. На розрізі недавно утворених вузлів виявляють тканину, просочену кровю, що вгорнулася; давно утворені вузли мають сіро-коричневий колір через розпад тканини в центрі вузла.Розрізняють чотири гістотипи саркоми матки: • лейоміосаркома (виділяється лейоміосаркома в міомі); Матка швидко збільшується, в міру її збільшення приєднуються порушення менструального циклу, болю в малому тазі, рясні водянисті оелі, іноді з неприємним запахом. При виникненні саркоми матки в міоматозних вузлах клінічні прояви можуть не відрізнятися від клінічної картини міоми матки (субмукозної, субсерозною, інтерстиціальної). Можна запідозрити саркому за наявності таких ознак: швидкий ріст пухлини матки або міоматозних вузлів, ациклічні кровотечі, анемія без крововтрати при наявності пухлини матки, збільшення ШОЕ, погіршення загального стану, рецидив після видалення поліпів або субмукозних вузлів, розвиток пухлини в культі після надвлагалищной ампутації матки . До операції діагноз може бути встановлений на основі дослідження фрагментів тканин, що відторглись від пухлини, зіскребка слизової оболонки матки, цитологічного дослідження вмісту порожнини матки при саркомах ендометрія, лейоміосаркомах, що проростають у порожнину матки, а також при змішаних мезодермальних пухлинах при карциносаркомі.
План
План
1. Загальна характеристика злоякісних пухлин жіночих статевих органів