Кримінологічна характеристика стану злочинності у сфері економіки України; осіб, що вчинили економічні злочини, методологічні проблеми вимірювання латентності. Фактори детермінації, класифікація заходів системи попередження злочинів у сфері економіки.
Аннотация к работе
Тацій на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю 26 листопада 2001 р., "злочинність у сфері економічних відносин слід визнати за поліпроблемне явище, що виявляє собою чи не головне випробування для України як самостійної, незалежної та суверенної молодої держави"1 . Проблема ця настільки складна, що величезна кількість різноманітних кримінологічних досліджень і практичних заходів, які були проведені у ХХ сторіччі для її вирішення, дали маловтішні результати. За останні роки в Україні у сфері протидії злочинності у сфері економіки зроблено багато: розроблено і прийнято новий Кримінальний кодекс України та ціла низка інших законодавчих актів, спрямованих на систематичне проведення заходів з питань протидії злочинності у різних галузях економіки країни. Однак здійснювані заходи ще не дали відчутних позитивних результатів у справі протидії злочинності у сфері економіки. Мета дослідження полягає в комплексній науковій розробці концептуально-теоретичних та прикладних проблем попередження злочинності у сфері економіки в Україні в умовах трансформаційної економіки, яка включає вироблення цілісної системи наукових поглядів на злочинність у сфері економіки, її детермінацію і визначення на цій основі головних напрямків попередження і боротьби з нею, підвищення ефективності такої діяльності. Досягнення цієї мети здійснювалося через постановку та вирішення таких основних теоретичних і прикладних завдань: 1) розкрити соціально-економічну та правову природу злочинності у сфері економіки, її історичну еволюцію, сутність і поняття; 2) визначити види системи економічних злочинів і провести їх класифікацію відповідно до потреб попереджувальної діяльності; 3) здійснити кримінологічний аналіз сучасного стану злочинності у сфері економіки, її рівня, структури, динаміки, латентності, тенденцій і закономірностей розвитку, впливу соціально-економічних і правових чинників на динаміку її показників; 4) зясувати особливості субєктного складу осіб, що скоюють економічні злочини; 5) провести аналіз факторного комплексу у механізмі детермінації злочинності у сфері економіки; 6) визначити головні напрямки попередження злочинності у сфері економіки і боротьби з нею в умовах трансформаційної економіки, її стратегії і тактики, системи та функцій правоохоронних і контролюючих органів; 7) провести подальшу розробку проблем вдосконалення діяльності щодо прогнозування, планування і координації заходів попередження злочинності у сфері економіки і боротьби з нею; 8) теоретично обґрунтувати науково-практичні передумови виділення в кримінології підгалузі "Кримінологічна теорія попередження злочинності у сфері економіки" і використання її методологічного потенціалу у сфері протидії злочинності; 9) розробити програму навчального курсу "Кримінологічна теорія попередження злочинності у сфері економіки" з тим, щоб забезпечити науковців і практиків кримінолого-економічним інструментарієм для розробки комплексних заходів протидії злочинності у сфері економіки у різних галузях господарювання і економічної інфраструктури.Згідно з цим ретроспективним аналізом, у роботі зроблено висновок про тісний кореляційний звязок між економікою і злочинністю у сфері економіки, яка відтворює усю сукупність соціально-економічних протиріч суспільства, на яких ґрунтуються прояви різноманітних економічних правопорушень і злочинів. У середньому значенні до злочинності у сфері економіки відносять злочини проти власності, господарські та корисливі службові злочини. У дисертації надається таке визначення злочинності у сфері економіки: злочинність у сфері економіки (економічна злочинність) - це соціально-економічне деструктивне для економіки держави явище, яке проявляється у вчиненні особами навмисних корисливих злочинів у сфері легальної і нелегальної господарської діяльності, основним безпосереднім обєктом яких виступають відносини власності і відносини у сфері виробництва, обміну, розподілу і споживання товарів і послуг з метою отримання доходу. Виходячи з головного критерію, в роботі запропонована така класифікація злочинів у сфері економіки: 1) злочини в сфері відносин власності, вчинені в процесі економічної діяльності; 2) злочини в сфері фінансових відноси; 3) злочини в сфері виконання бюджету; 4) злочини в сфері підприємницьких відносин; 5) злочини в сфері проявів монополізму і недобросовісної конкуренції; 6) злочини в сфері відносин обслуговування населення; 7) злочини в сфері регулювання переміщення майна через митий кордон України; 8) злочини в сфері приватизації. Головні її завдання це: 1) теоретичне обґрунтування переваг кримінолого-економічних напрямків дослідження в кримінології; 2) розробка концептуальних фундаментальних і теоретико-прикладних основ кримінологічної теорії попередження економічної злочинності як нового фундаментального і перспективного наукового напрямку; 3) орієнтація системи правоохоронних, контролюючих та інших державних органів на необхідність поглибленого вивчення еконо