Визначення окремих складів злочинів проти волі особи за кримінальним законодавством України. Незаконне позбавлення волі та поміщення в психіатричну лікарню. Захоплення заложників. Кримінально-правова охорона невід’ємних прав людини від злочинних посягань.
Аннотация к работе
Розділом III Особливої частини КК України передбачено шість видів злочинів проти волі, честі та гідності особи: незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. За роки незалежності в Україні було зареєстровано близько 3 тис. злочинів проти волі, честі та гідності особи. При цьому у структурі цих злочинів у 1991-1999 рр. найбільшу частку займав такий злочин, як незаконне позбавлення волі (0,9 тис.), на другому місці за кількістю фактів учинення знаходилось незаконне поміщення до психіатричного закладу (0,1 тис.). За цей час було зареєстровано також 50 випадків я захоплення заручників, діапазон вчинення яких коливався від 1 до 10 злочинів на рік. За кількістю вчинених злочинів у 2003-2010 рр. перше місце посідає такий вид злочину, як торгівля людьми (понад 1,6 тис. злочинів), незаконне позбавлення волі або викрадення людини перемістилося на друге місце (1,1 тис. злочинів), на третьому місці - захоплення заручників (понад 50 випадків).Воля, честь і гідність особи поставлені під охорону не тільки Кримінального Кодексу, а й Конституції України, яка є основним законом держави і яка проголошує, що «людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Суспільно небезпечні діяння проти волі, честі та гідності особи містяться в ІІІ розділі ККУ, який і називається «Злочини проти волі, честі та гідності особи». У статті 55 Конституції України вказується, що громадяни України мають право на судовий захист від посягань на честь, гідність, життя і здоровя, на особисту свободу. Однак під особою, як обєктом кримінально-правової охорони слід розуміти не тільки людини, наділену перерахованими властивостями, але і взагалі, живу людину як вищу ступінь живих організмів на Землі. Всі ці діяння, що називаються злочинами проти особи, мають своїм родовим обєктом особу, а безпосередніми життя, здоровя, свободу і гідність людини.Воля особи, яка вчинила злочину в залежності від форми вини і складу може формулюватися таким чином: 1) Прямий умисел, матеріальний склад: особа бажає настання суспільно-небезпечних наслідків. 2) Прямий умисел, формальний склад - особа бажає вчинити суспільно-небезпечне діяння. 4) Непрямий умисел, матеріальний склад: особа не бажає, але свідомо допускає або байдуже ставиться до настали наслідків (пасивне ставлення до настали наслідків). Формального і усіченого складу при непрямому намірі бути не може, так як особа може усвідомлювати суспільну небезпеку діяння (тобто інтелектуальний момент можливий), але не може не бажати, однак свідомо допускати або ставитися байдуже до здійснюваного їм діянню (тобто з точки зору вольового моменту це абсурдно). 5) Альтернативно-конкретний умисел: вольовий момент - особа бажає або свідомо допускає (байдуже ставиться) до настання будь-якого з наслідків.Незаконне позбавлення волі має місце незалежно від здатності особи усвідомлювати цей факт (наприклад, сплячий, хворий, у непритомному стані тощо). Незаконне позбавлення волі з обєктивної сторони полягає в різноманітних прийомах і способах, що застосовуються для з метою перешкодити особі в здійсненні за своїм розсудом права вибору місця перебування. Так, коли потерпілий знаходиться у приміщенні, закритому за його згодою, незаконне позбавлення волі може виразитися у відмові вчинити дії по його звільненню. Незаконне позбавлення волі може виражатися в затриманні потерпілого в тому місці, в якому він не бажає перебувати, або в поміщення його в таке місце, звідки вихід для нього не є вільним. Незаконне позбавлення волі може здійснюватись шляхом застосування фізичного насильства (наприклад, потерпілого звязують і зачиняють в підвалі, поміщають у спеціально підготовлене приміщення тощо), а також шляхом психічного насильства (наприклад, погрожуючи зброєю, потерпілого примушують іти в певне місце, тощо).18 грудня 1979 року ці дії визнано злочином Міжнародною конвенцією про захоплення заложників, прийнято 34 сесією Генеральної Асамблеї ООН. Обєктивна сторона злочину полягає в наступних діях: - Захопленні або триманні особи як заложника, поєднаних з погрозою вбивства; заподіянням тілесних ушкоджень або дальшим триманням цієї особи з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної або юридичної особи чи групи осіб вчинити або утриматися від вчинення якої-небудь дії як умови звільнення заложника. Якщо під час захоплення вчинено умисне вбивство хоча б одного заложника або осіб, які брали участь у звільненні заложників, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 1231 КК передбачає кримінальну відповідальність за захоплення чи утримання особи як заложника з метою спонукання державної, громадської установи або органу чи службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заложника.З обєктивної сторони злочин полягає у поміщенні до психіатричної лікарні завідомо психічно здорової людини. Для складу злочину немає значення, до якої саме психіатричної лікарні поміщено потерпілого, до лікарні із звичайним чи посиленим,
План
Зміст
Розділ 1. Загальна характеристика злочинів проти волі особи
1.1 Поняття злочинів проти волі особи в Україні
1.2 Розуміння волі особи, в кримінальному праві
Розділ 2. Окремі склади злочинів проти волі особи за кримінальним законодавством України