Журнали "Українська хата" (Київ, 1909-1914) та "Нова Україна" (Прага, 1922-1928) як головні репрезентанти ідейного наповнення та особливостей публіцистики Микити Шаповала - Автореферат
Аналіз ідей публіцистики М. Шаповала на сторінках видань "Українська хата" (Київ, 1909-1914) і "Нова Україна" (1922-1928). Вивчення публіцистики в сфері соціальних комунікацій. Особливості письменницької публіцистики як "надвиду" журналістської творчості.
Аннотация к работе
Публіцистична спадщина визначних постатей для соціальних комунікацій є не лише важливим складником в історії розвитку журналістських жанрів, а й елементом змістової характеристики періодичної преси, коли газети та часописи були головними виразниками актуальних питань суспільно-політичної та культурної царини українства. Публіцистична творчість Микити Шаповала - непересічного журналіста початку ХХ ст. вивчена недостатньо, адже без уваги науковців залишаються його журналістські матеріали як уособлення ідейно-духовних настанов журналів «Українська хата» (Київ, 1909-1914) і «Нова Україна» (Прага, 1922-1928). Мета дослідження полягає у визначенні ідейного наповнення та особливостей публіцистики Микити Шаповала, зокрема в публікаціях на сторінках журналів «Українська хата» (Київ, 1909-1914) і «Нова Україна» (Прага, 1922-1928). Важливими для дослідження є архівні справи, що доповнюють і деталізують концепції модерністичної творчості та триєдиної незалежності України як основних ідей публіцистичної творчості автора: особистий фонд Микити Шаповала № 3563, що зберігається в ЦДАВО України (№ 5, 7, 11, 13-14, 18, 30-31, 40-41, 46, 49, 50, 60, 53, 58а, 60, 81, 87, 216-218, 221); фонди Олександри Куліш Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. Хронологічні межі дослідження охоплюють період активної журналістської діяльності публіциста в журналах «Українська хата» (1909-1914) та «Нова Україна» (1922-1928).У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та основні завдання, розкрито звязок роботи з науковими програмами кафедри, визначено обєкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації, подано відомості про особистий внесок здобувача, публікації, апробацію і структуру роботи. Перший розділ «Публіцистика Микити Шаповала як обєкт дослідження: історіографія та джерела» складається з двох підрозділів. Шаповала в сфері соціальних комунікацій» проаналізовано визначення поняття «публіцистика у науці соціальних комунікацій» (В. Другий розділ «Хатянська» доба у творчості Микити Шаповала» складається з двох підрозділів. Суспільно-політична тематика висвітлювалася публіцистом у межах такої проблематики: українська еміграція; Україна і Росія; питання визволення й відродження українського народу («Визволення і відродження України», «Свідомість і політика», «Засади української визвольної програми», «Українська еміграція в Європі», «Українсько-московська проблема», «Україна і Росія (політична розвідка)»).Шаповала розглянуто за допомогою концепції модерністичної творчості (журнал «Українська хата») та концепції триєдиної незалежності України (часопис «Нова Україна»). Особливості публіцистики журналіста проаналізовано у межах жанру рецензії та з позиції «знаків» особистості в текстах. Шаповала як суперечливого, категоричного, не беручи до уваги його погляди на мистецтво, творчість, літературу. Дослідження постаті публіциста в гуманітарних науках не розкривають непересічності автора, значення його творчості в контексті розвитку української преси. Шаповал, захопившись модерністською естетикою, заперечив у публікаціях суспільно-політичної (рубрики «З громадського життя», «На сучасні теми») та культурологічної (рубрика «Бібліографія») тематики традицію в літературі як симбіоз тенденції, «браку вільної істоти» і почуття триєдності народів (залежності від Російської держави).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Ідейне наповнення публіцистики М. Шаповала розглянуто за допомогою концепції модерністичної творчості (журнал «Українська хата») та концепції триєдиної незалежності України (часопис «Нова Україна»). Особливості публіцистики журналіста проаналізовано у межах жанру рецензії та з позиції «знаків» особистості в текстах.
У результаті проведеного дослідження сформульовано висновки теоретичного й практичного значення: У науці соціальних комунікацій вивченню публіцистики окремих постатей присвячено чимало наукових досліджень. Результати їх свідчать про те, що публіцистичну спадщину М. Шаповала варто розглядати з якісного (ідейне наповнення, особливості авторського стилю) та кількісного аспектів (статистичні методи дослідження).
Проаналізовані джерела підтверджують, що детально вивченою є лише суспільно-політична діяльність М. Шаповала. У працях істориків вичерпно викладено його політичні погляди. Журналістська творчість публіциста висвітлена лише в фрагментарних згадках про його участь у творенні періодики початку ХХ ст., дискусіях, що часто позиціонують М. Шаповала як суперечливого, категоричного, не беручи до уваги його погляди на мистецтво, творчість, літературу. Дослідження постаті публіциста в гуманітарних науках не розкривають непересічності автора, значення його творчості в контексті розвитку української преси.
На сторінках «Української хати» публіцист постав як поборник модернізму не лише літературного напряму, а й у розумінні пошуку нетенденційного в мистецтві (136 публікацій). М. Шаповал, захопившись модерністською естетикою, заперечив у публікаціях суспільно-політичної (рубрики «З громадського життя», «На сучасні теми») та культурологічної (рубрика «Бібліографія») тематики традицію в літературі як симбіоз тенденції, «браку вільної істоти» і почуття триєдності народів (залежності від Російської держави). Приклад «Української хати» засвідчив, що журналістська творчість М. Шаповала здійснювалася в межах комунікативної стратегії часопису, яка була питанням віри (переконань автора), а не продуманим вибором.
Журнал «Нова Україна» став трибуною М. Шаповала в празький період журналістської діяльності (1922-1928). Публіцист як один із ідеологів часопису й співредакторів був автором матеріалів, присвячених визволенню й відродженню українського народу, його політичній організації. Помірна журналістська активність М. Шаповала (49 публікацій) в порівнянні з «хатянською» добою (204 публікації) свідчить про перевагу політичної діяльності в його житті. Це вплинуло на поетику публікацій (зникнення образної палітри матеріалів), авторську стилістику (надмірне вживання ідеологічно маркованих лексем), жанрове оформлення публікацій у формі теоретичної статті й публіцистичного коментарю.
Концепція триєдиної незалежності українського народу, обґрунтована в журналістських публікаціях і наукових роботах М. Шаповала, була основою політичної програми діяча. Крім абстрактних роздумів, критик намагався аргументувати програму триєдності відродження за допомогою соціологічних досліджень, рукописи яких зберігаються в архівах. Потенційні звершення, на думку вченого, у згаданих галузях життєдіяльності української нації мали відбутися на користь соціалістичного майбутнього.
Жанр рецензії двох різних періодів творчості М. Шаповала яскраво проілюстрував зміну авторської позиції від категоричної критики в період «хатянства» до лояльного сприйняття письменницьких творів у празьку добу. Це пояснюється тим, що в «Українській хаті» публіцист був одночасно активним учасником літературного життя, а під час творення журналу «Нова Україна» лише іноді друкував поодинокі поезії, переважно віддаючись політичній роботі. Суперечність публіциста в рецензіях постала у вигляді зловживання журналістом емоційними засобами аргументації у публікаціях, подання «факту як фетишу».
Особливістю публіцистики М. Шаповала була емоційна акцентуація текстів журналіста, що дало підстави стверджувати: особа публіциста, а не форма (жанр публікації) є першочерговою в процесі текстотворення. Експресивність, надмірна емоційність характеру та особистості журналіста виявилася не лише на рівні поетичного інструментарію, а й завдяки графічним елементам тексту (авторський курсив, лапки). Публікації М. Шаповала за характеристикою наростання емоцій фактично були проекцією автора, про що свідчать спогади сучасників публіциста.
Досягнуті наукові результати можуть бути використані в поглибленні та розширенні наукових знань про тенденції розвитку української пресової журналістики та культурологічних і суспільно-політичних ідей у період першої половини ХХ століття. Концептуальні положення дисертації можуть бути корисними при викладанні таких дисциплін, як «Історія української журналістики», «Сучасна українська публіцистика», «Публіцистика».
Список литературы
Статті у фахових виданнях
Дишко С. Ф. [Привалова] Публіцистика М. Сріблянського (Шаповала) на сторінках «Української хати» / С. Ф. Дишко // Журналістика: наук. зб. / [за ред. Н. М. Сидоренко]. - К., 2007. - С. 116-121.
Привалова С. Роль мови у культурному розвитку українства (за матеріалами М. Сріблянського («Українська хата», 1909-1914)) / С. Привалова // Наук. пр. Камянець-Подільського держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки. - 2007. - Вип. 15. - С. 211-214.
Привалова С. Українська національна ідея в публіцистиці М. Сріблянського на сторінках «Української хати» (1909-1914) / С. Привалова // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Каразіна. Сер.: Філологія. - Харків, 2007. - Вип. 51. - С. 69-71.
Привалова С. Ф. «Лакмус модерності» хатян. Критика М. Сріблянським творчості М. Семенка / С. Ф. Привалова // Образ: [щорічний наук. зб.] / голова редкол. В. Різун, голов. ред. Н. Сидоренко. - К., 2009. - Вип. 10. - С. 15-19.
5. Привалова С. Ф. Микита Шаповал - співробітник часопису «Нова Україна» (Прага, 1922-1928) / С. Ф. Привалова // Образ: [щорічний наук. зб.] / голова редкол. В. Різун, голов. ред. Н. Сидоренко. - К., 2010. - Вип. 11. - С. 101-107.
Статті в інших наукових виданнях
6. Привалова С. Національний літературний процес у тлумаченні М. Сріблянського («Українська хата», 1909-1914) / Світлана Привалова // Українська журналістика: умови формування та перспективи розвитку: зб. наук. праць. - Черкаси, 2007. - С. 449-453.
7. Привалова С. Жанр огляду у журналістській творчості М. Сріблянського / С. Привалова // Наук. пр. Камянець-Подільського нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Сер.: Філол. науки. - 2008. - Вип. 17. - С. 274-276.
Привалова С. Микита Сріблянський як журналіст та поет на сторінках «Української хати» (1909-1914): особливості творчої майстерні / С. Привалова // Зб. пр. Науково-дослідного центру періодики. - Л., 2008. - Вип. 1(16). - С. 475-483.
Привалова С. Принципи національності та індивідуалізму як складники модерністичної моделі творчості за М. Сріблянським («Українська хата», 1909-1914) / С. Привалова // Український вимір: міжнар. зб. інф., осв., наук, метод. ст. і мат. з України та діаспори. - Чернігів, 2008. - С. 573-577.
Привалова С. Листи Микити Шаповала до Христі Алчевської // Соціальні комунікації сучасного світу: наук.-теорет. зб. / голов. ред. О. М. Холод. - 2009. - С. 134-136.
Привалова С. Особливості журналістської майстерності М. Шаповала (на прикладі часописів «Українська хата» та «Нова Україна») / С. Привалова // Наук. пр. Камянець-Подільського нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Сер.: Філол. науки. - 2011. - Вип. 25. - С. 390-394.
Матеріали конференцій
Привалова С. Проголошення антинародницьких позицій у критичних статтях М. Сріблянського («Українська хата, 1909-1914) / С. Привалова // Українська журналістика ХХ століття: досвід, традиції, практичні уроки: матеріали секційного засідання каф. історії літератури та журналістики міжнар. студ. наук. конф. «Журналістська практика студентів у контексті Болонського процесу», Київ, 29-30 березня 2007 р. - К., 2007. - С. 50-52.
13. Привалова С. Микита Шаповал в історії української журналістики (короткий бібліографічний нарис) // Постаті в історії журналістики: невідоме про відомих, нові факти про забутих діячів: матеріали секційного засідання каф. історії журналістики міжнар. студ. наук. конф. «Студентська наука і практика: моделі трансформації, Болонський процес та розвиток інформаційного простору». - К., 2008. - С. 27-29.
14. Привалова С. Культурно-национальное возрождение в рамках концепции триединой независимости в публикациях Н. Шаповала / С. Привалова // Журналістыка-2008: стан, праблемы, перспектывы: матэрыялы 10-й Міжнар. навук.-практ. канф. - Мінск: БДУ, 2008. - Вып. 10. - С. 215-217.
15. Привалова С. Епістолярна спадщина постаті як джерело журналістикознавчих досліджень / Світлана Привалова // Редакторська і журналістська майстерність: тези доповідей на ІІІ Всеук. наук.-практ. конф. - Кременчук, 2009. - С. 53-54.