Поняття Відродження як культурно-філософського руху кінця Середньовіччя - початку Нового часу. Характеристика головних властивостей Ренесансу: гуманістичний світогляд, звернення до культурної спадщини античності. Особливості фрескового живопису.
Аннотация к работе
Renaissance - «Відродження») - культурно-філософський рух кінця Середньовіччя - початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності. Таким чином, перша в історії людства культура, антифеодальна за спрямуванням, виникла в італійських містах - державах, що першими стали на капіталістичний шлях розвитку економіки і вибороли політичну незалежність у аристократії та князів церкви. Відомі ренесансні центри навіть в Італії (Флоренція, Венеція, Ріміні, Падуя, почасти Рим) існували в тісному оточенні феодальних князівств і феодальних державних утворень на Європейському континенті. Відродження - це могутній культурний рух у межах XIV - початку XVII ст., в ході якого відбулося подолання духовної диктатури і деспотії церкви, виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до щасливого життя, а також нова система національних літератур, нова філософія і наука; небувалого розквіту досягло у ту пору образотворче мистецтво. Раннє Відродження (італ. il primo Rinascimento) є періодом епохи Відродження (XIV-XVII ст.), в основі якого лежить принцип гуманізму, утвердження гідності і краси реальної людини, її розуму та волі, її творчих сил.На етапі раннього Відродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис. Фресками прикрашали як церкви, так і палаци, церковні і домашні каплиці, суспільно значущі споруди, як фасади, так і інтерєри. Сюжети - Старий Заповіт (Створення Адама ), сцени життя Марії і стасті Христові (Благовіщення, Таємна вечеря, Поцілунок Юди, Розпяття, Оплакування Христа ), танок смерти чи її тріумф, алегорії (Алегорія мудрого правління ), міфічні персонажі (Геракл, Сівілли ), батальні сцени («Перемога імператора Костянтина над Максенцієм»), фіксація подій папського двору («Заснування Ватиканської бібліотеки папою Сикстом IV»), значущі події дрібних герцогських дворів тощо. Але підросла і активно захоплює провідні позиції в мистецтві нахабна нова генерація митців, що мало рахується з живими авторитетами нещодавнього мистецького минулого. Вже за життя цих майстрів їх твори стануть взірцями, а картони Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, фрески Рафаеля в Ватикані, КАРТИНИДЖОРДЖОНЕ, портрети роботи Тиціана і Тінторетто стануть школою для поколінь художників як у самій Італії, так і далеко за її межами, якому б століттю чи мистецькому напрямку вони б не належали.
План
План
Вступ
1. Живопис раннього Відродження
Список використаної літератури
Список литературы
1. Мистецтво раннього Відродження. - М.: Мистецтво, 1980. - 257 с.
2. Історія мистецтва: Ренесанс. - М.: АСТ, 2003. - 503 с.
3. Яйленко Є. В. Італійське Відродження. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. - 128 с.
4. Данилова І.Є. Італійська монументальний живопис, М, «Образотворче мистецтво», 1970
5. «Історія зарубіжного мистецтва». (Під редакцією Кузьміної М. Т., Мальцевої Н. Л.), М. «Мистецтво», 1971