Виникнення і розвиток сімейного способу життя у живленні медоносних бджіл. Значення меду як корму. Кількість меду, що витрачається сім"єю протягом року на всі потреби. Вуглеводне та протеїнове, ліпідне та мінеральне живлення бджіл, необхідність води.
Аннотация к работе
Протягом кількох днів після виходу з маточника та при транспортуванні в спеціальних кліточках матка може жити за рахунок меду або кормового тіста, виготовленого з цукру й меду. Виникнення і розвиток сімейного способу життя сприяли формуванню ряду пристосувань у живленні медоносних бджіл, з яких найхарактерніші: вузька спеціалізація у виборі корму; пластичність щодо витрачання його в різні пори року; різнохарактерність живлення особин сімї; зміна дієти залежно від віку та активності життєвих процесів і виконуваних функцій робочих бджіл. Ним живляться бджоли під час цвітіння рослин, а також збирають та переробляють у мед для створення запасів на період негоди. Значення меду як корму полягає насамперед у тому, що він містить великий запас енергії і використовується: для вироблення тепла, чим регулюється режим температури в гнізді; на механічну енергію мязів бджіл, за рахунок якої відбувається льотна та інші види робіт; при будуванні стільників з воску, який виробляється в клітинах спеціальних залоз у результаті складних біохімічних процесів, і на формування організму, що розвивається з невеличкого яйця. Бджоли самі регулюють його споживання і витрачають економно, чим відрізняються від інших сільськогосподарських тварин, яких годують за добовими раціонами.