Аналіз історичної діяльності Йоахіма Лелевеля. Умови формування його поглядів, сильна, неповторна індивідуальність цієї людини. Роль Йоахіма як вченого-історика, революціонера, філософа. Вплив його діяльності на культуру, науку та свідомість населення.
Аннотация к работе
Йоахім Лелевель був не тільки істориком, до того ж найбільшим польським істориком того часу. Проте, саме в Кременці він заклав основи своїх майбутніх фундаментальних знань не лише з історії Польщі, а й географії стародавнього світу та середніх віків, і нумізматиці (якраз в ці області наук Лелевель зробить визначний внесок вже на схилі років, в 40-50-ті роки XIX століття ...) Восени 1811 Лелевель повертається до Варшави [3, c. Говорячи про «бунти», Лелевель, цей, як вважали, ідеолог ліберальної шляхти (насправді він підкреслював, що питання національного визволення Польщі, розділеної в 1795 році трьома хижаками - Російською імперією, Австрією і Пруссією - це питання соціального звільнення мільйонів польських селян), виключно високо оцінював повстання українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Отже, коли 29 листопада 1830 у Варшаві почалося визвольне повстання і було оголошено про вихід Польщі з-під влади імператора Миколи I, саме Лелевель був ідейним натхненником боротьби за національну свободу. Російські війська, з наближенням яких було розгорнуто прапор, не звернули на нього особливої ??уваги - але надалі, протягом майже цілого століття, ці високі слова були близькі поборникам звільнення і Польщі і України, та й інших країн [9, c.Другий етап - це 30 років еміграції (спочатку була Франція, потім, вже через кілька місяців - Брюссель), життя напівголодного інтелігента на чужині - і в той же час вельми активна політична діяльність, метою якої було обєднання розколотої, розпорошеної, розкиданої по різних країнах польської діаспори в Європі. Вироблена ним концепція національної історії спиралася на глибоке осмислення соціальних проблем та шляхів їх вирішення, на симпатії до народних мас і віру в їх революційні можливості, на республіканські ідеї. Варто зазначити, що вперше в польській історіографії Лелевель сформулював поняття загальної історії як історії всіх народів і держав. В історії кожного народу він прагнув виявити «власне національне джерело» розвитку, носієм якого вважав народні маси.
Вывод
Отже, життя Йоахіма Лелевеля можна чітко розділити на два етапи: до повстання 1830 і після нього. Другий етап - це 30 років еміграції (спочатку була Франція, потім, вже через кілька місяців - Брюссель), життя напівголодного інтелігента на чужині - і в той же час вельми активна політична діяльність, метою якої було обєднання розколотої, розпорошеної, розкиданої по різних країнах польської діаспори в Європі.
Вироблена ним концепція національної історії спиралася на глибоке осмислення соціальних проблем та шляхів їх вирішення, на симпатії до народних мас і віру в їх революційні можливості, на республіканські ідеї.
Варто зазначити, що вперше в польській історіографії Лелевель сформулював поняття загальної історії як історії всіх народів і держав. Одночасно він зазначав специфіку у розвитку різних народів, в першу чергу словянських. В історії кожного народу він прагнув виявити «власне національне джерело» розвитку, носієм якого вважав народні маси. Під народом Лелевель розумів селянство і шляхту, вважаючи, що їхні взаємини становили сенс історії Польщі.
Однак історичні погляди Лелевеля були в цілому ідеалістичними. Історичний процес, стверджував він, залежить в своїй основі від специфічного «національного духу», якихось «струменів культури» та інших духовних явищ, підйом і занепад яких в кінцевому рахунку визначають долі народів.
Саме Лелевель став основоположником романтичної школи в польській історіографії. Він - автор багатьох праць з політичної історії Польщі та Литви з найдавніших часів по XIX століття, історії польського селянства. Вимагаючи опори на джерела, заклав основи ряду допоміжних дисциплін у польській історичній науці. Лелевель ввів у науковий обіг нові матеріали.
Список литературы
1. Басевич А.М., Иоахим Лелевель - польский революционер, демократ, ученый (1786-1861) / А.М. Басевич. - М., Соцэкгиз, 1961, 192 с.
2. Басевич А.М., Иоахим Лелевель как исследователь. «Вопросы истории» / А.М. Басевич. - 1961, № 5. 231 с.
3. Голобуцький // Енциклопедія історії України / ред. рада: В.М. Литвин (гол. ради) та ін.; ред. колегія: В.А. Смолій (гол. колегії) та ін. - К.: Наук. думка, 2009. - Т. 6. Ла-Мі. - 150 с.
4. Кеневич, Стефан. Лелевель. перевод с польского. [Текст] : перевод с польского / Стефан Кеневич. - Москва : Молодая гвардия, 1970. - 191 с.
5. Попков Б.С., Иоахим Лелевель о национально-освободительной борьбе польского народа и путях возрождения Польши. «Развитие капитализма и национальные движения в славянских странах». М., «Наука», 1970. - 403 с.
6. Попков Б.С., Историческая концепция Иоахима Лелевеля в оценке польской шляхетско-буржуазной историографии. «Славянское источниковедение». Сб. статей и материалов. М., «Наука», 1965 - 309 с.
7. Сендюков І. «Польський Діоген»: доля Йоахіма Лелевеля на тлі його доби / І. Сендюков // День. - 2004. - 184 с.