Висвітлення основних фактів життєвого шляху видатного композитора німецького походження епохи бароко Георга Фрідріха Генделя. Оцінка його творчості та знайомство з творчою спадщиною. Вивчення історії написання опери "Альміра" та ораторії "Самсон".
Аннотация к работе
Того ж року він переймає посаду органіста у свого вчителя Цахау (Генделю на той час виповнилось лише 17 років), що зобовязує Генделя не лише виконувати, але й писати музику для недільних богослужінь (хорали, псалми, мотети та кантати). Це була добра школа навчитись писати швидко (щоправда, із доброї сотні кантат, написаних у той час, Гендель не зберіг жодної). Від написання музики до організації її виконання й самого виконання на театральній сцені, від музичної критики до теорії: у всіх цих речах Маттезон був дуже успішною і впливовою особою свого часу, зокрема й тоді, коли навесні 1703 року 18-річним хлопцем в Гамбург приїхав Гендель[1]. Будучи лише на 4 роки старшим, Йоганн Маттезон допоміг Генделю «влитись» в музичне середовище міста та намагався закріпити за собою певний образ творчого опікуна Генделя. Але тут з Генделем відбулась чергова цікава подія: коли Маттезон на певний час залишив Гамбург, Гендель вирішив скористатись шансом вийти на публіку без попередньої консультації зі своїм «наставником» Маттезоном, і 12 лютого 1704 року Гендель виконав без його відома «Пасіони за Йоаном».