Опис діяльності науковця-залізничника В.О. Соковича під час індустріалізації 1930-х років, його позиції в наукових дискусіях щодо розвитку залізничного транспорту. Організація залізничних перевезень з врахуванням мілітаризації транспорту в СРСР.
Аннотация к работе
Загрозлива ситуація склалася у додержанні безпеки руху, так у 1934 р. на залізницях країни було допущено 62 тисячі аварій та катастроф, а тільки у січні 1935 року - вже 7 тисяч, в лютому - 5 тис. За 1934 р. було пошкоджено 7 тисяч паровозів і 60 тисяч вантажних вагонів, повністю вийшли з ладу 4,5 тис. вантажних вагонів [2]. В групі, що підтримували «теорію прєдєла» перебували майже усі керівники відомчих науко-дослідних інститутів, багато професури академічних вищих навчальних закладів залізничного транспорту, а також й керівництво основних Центральних управлінь НКШС (експлуатаційного, паровозного, вагонного, колійного та інших). На той час його основним місцем роботи був Тбілісський інститут інженерів залізничного транспорту (ТБІІЗТ), де він теж був організатором і керівником експлуатаційного факультету. Так як ще в недалекому минулому транспорт вважав своїм завданням виконаним, тоді коли протягом будь-якого відрізку часу було перевезено задану кількість вантажів, тепер цього недостатньо: промисловість висуває більш суворі вимоги. А такі статті посипались, як з «рогу достатку», одні назви кажуть самі за себе: «Зламаємо супротив, мобілізуємо резерви» [8], «Брехня і убогство» [9], «Прихильники теорії прєдєла» [10], «Будівельна «наука» для архівів» [11], «Притулок псевдовчених нероб» [12], «Учені «мужі» з Ніколької, 10» [13], «Нас не вчать, а калічать» [14], «Опортуністичні рецепти» [15], «Трибуна реакційних» теорій в експлуатації» [16], «До кінця витравити опортунізм в експлуатації» [17], «Прихильники теорії прєдєла з паровозного управління» [18], «Буржуазна школа супротивників маршрутизації» [19], «Паровозне господарство» - рупор ворожих теорій» [20], «Теоретики» прєдєла - вороги реконструкції»[21], «Слова та справи «вченого» Братіна» [22], «Інститут, що заражений реакційним грибком» [23], «Притулок опортуністів і пошляків» [24] та багато інших.
Список литературы
1. Гудок, 5 февраля 1935 г.
2. Приказ НКПС 83/Ц от 19 марта 1935 г. «О борьбе с крушениями и авариями».
3. Отчетный доклад XVII съезду партии о работе ЦКВКП(б) (26.01.1934) // Сталин И. В. Вопросы ленинизма. Изд 11. Москва: ОГИЗ, 1939 - 433 с.
4. Нейштадт С.И. Транспорт работающий на пределе / С.И. Нейштадт // Эксплуатация железных дорог. 1934.№6. С. 14-17.
5. Сокович В. А. Регулировка на железнодорожном транспорте / В. А. Сокович // Эксплуатация железных дорог. 1934. №1. С. 16-22.
6. Гудок, 15 апреля 1935 г.
7. Каганович Л. М. Памятные записки рабочего, коммуниста-большевика, профсоюзного, партийного и советско-государственного работника / Л.М. Каганович. Москва: Вагриус, 2003. 453 с.
8. Гудок, 17 апреля 1935 г.
9. Гудок, 19 апреля 1935 г.
10. Гудок, 20 апреля 1935 г.
11. Гудок, 21 апреля 1935 г.
12. Гудок, 23 апреля 1935 г.
13. Гудок, 6 мая 1935 г.
14. Гудок, 8 мая 1935 г.
15. Гудок, 10 мая 1935 г.
16. Гудок, 11 мая 1935 г.
17. Гудок, 17 мая 1935 г.
18. Гудок, 18 мая 1935 г.
19. Гудок, 18 мая 1935 г.
20. Гудок, 23 мая 1935 г.
21. Гудок, 22 мая 1935 г.
22. Гудок, 26 мая 1935 г.
23. Гудок, 1 июня 1935 г.
24. Гудок, 2 июня 1935 г.
25. Гудок, 30 июня 1935 г.
26. Транспорт и связь СССР в цифрах (Статистический сборник) - Москва, ЦУНХУ Госплана СССР - В/О «Союзоргучет», 1936. С. 10-21.
27. Материалы февральско-мартовского пленума ЦК ВКП(б) 1937 года (Стенографический отчет) // Вопросы истории. 1993.- №9 - С. 10-27.
28. Сокович В. А. Планирование и регулирование железнодорожных перевозок / В. А. Сокович. Ленинград: Военнотранспортная академия РККА им. Л. М.Кагановича, 1939. 134 с.
29. Сокович В.А. Организация перевозок массовых грузов/ В. А. Сокович. Ленинград: Военнотранспортная академия РККА им. Л. М.Кагановича, 1940. 233 с.
30. Сокович В.А., Пошивайло И.Н., Гранквист В.В., Колесников Н.П. Организация движения на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов ж.-д. транспорта. В 2 т. / Под ред. В.А. Соковича. Москва: Трансжелдориздат, 1941. Т.1. 496 с., Т. 2. 374 с.