Творчість видатного прогресивного діяча української культури першої половини XIX ст. Михайло Вербицького у різних галузях музичного мистецтва. Майстерність композиторського письма. Дитячі та юнацькі роки композитора. Творча спадщина Михайла Вербицького.
Аннотация к работе
Це був період, коли викристалізовувалися засади української національної музичної школи, основоположником якої став великий класик вітчизняного мистецтва Микола Лисенко. Вербицький плодотворно працював у різних галузях музичного мистецтва і створив низку талановитих хорових, оркестрових і музично-драматичних композицій.Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 році у селі Явірник Руський колишнього Яворівського повіту на Надсянні (тепер територія Польщі). Батько Михайла Михайло-Андрій Вербицький був греко-католицьким священиком, настоятелем церкви св. влм. Згодом сімя переїхала до села Улюч (за 6-7 км від Явірника Руського), де батько Михайла став настоятелем церкви св. Невдовзі мати вийшла заміж вдруге, а Михайла та його молодшого брата Володислава взяв на виховання далекий родич перемишльський єпископ Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви. У 1828 році при перемишльській катедрі владика Снігурський заснував хор, а згодом музичну школу, у якій навчалися і юні Вербицькі.Причиною став нещасний випадок: Вербицький пошкодив ногу, не міг рухатися, тому гітара стала дієвою розрадою від нудьги. Згодом майбутній композитор створить «Поученіє Хітари» - перший в Україні підручник для навчання гри на цьому музичному інструменті, а численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобудуть широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. У 1837 році Вербицький залишив семінарію: оскільки створив сімю, то хотів закінчити навчання екстерном, однак слухачі старших курсів семінарії не мали такого права - тож довелося покинути семінарію. Після втрати дружини Вербицький відновив навчання у семінарії на третьому курсі (1841 рік). З цієї причини наприкінці 1840-х років Вербицький був змушений покинути Львів, а згодом і науку у семінарії й повернутися з родиною на деякий час до Перемишля, де за допомогою свого опікуна Івана Снігурського одержав посаду нижчого урядовця при консисторії.Загалом творча спадщина Михайла Вербицького нараховує 143 композиції. Як зазначав сам композитор, його творчість можна поділити на три основні напрямки: 1. музика для церкви; Щоденно відправляючи Службу Божу, Вербицький відчував на собі облагороджуючий вплив літургійного співу і його особливого відчуття - гармонійного духовного стану, блаженного спокою в молитовному єднанні з Богом. У музиці Літургії Вербицького помітні риси класичного стилю створів Дмитра Бортнянського, але поряд з цим Вербицький зумів створити і власний індивідуальний стиль, якому притаманні романтичні риси. Ще за життя Вербицький здобув визнання як творець улюблених і популярних хорів, солоспівів та театральної музики.Як відомо, Михайло Вербицький є автором музики до українського національного гімну «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського. За найпоширенішою версією твір поета з Наддніпрянщини Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» було надруковано у львівському журналі «Мета» № 4 за 1863 рік. Він спростовує поширену думку, що вперше текст гімну «Ще не вмерла Україна» Михайло Вербицький прочитав у журналі «Мета», виданому до ювілею Тараса Шевченка, який міг опинитись в руках композитора не раніше січня 1864 року. У Львові твір «Ще не вмерла Україна» у хоровому опрацюванні вперше виконали на концерті присвяченому відкриттю українського театру в новозбудованому «Народному домі». В 1918 році Станіслав Людкевич повторно видав збірник «Ще не вмерла Україна», у якому вміщено понад 200 патріотичних пісень, де першою був гімн на музику Михайла Вербицького, а останньою - той же ж гімн, але на музику «з України», яка нам не знайома, бо не прижилася.Львів) та на кошти громади Яворівського повіту був встановлений надмогильний памятник із присвятою «Піонерові української пісні». Лише у 2005 році з ініціативи Степана Лукашика над могилою відомого українського композитора було споруджено пантеон, в посвяченні якого взяв і участь тодішній президент України Віктор Ющенко. За часів незалежної України памятник композиторові встановили у м. Памятник має бути встановлено у сквері на розі трьох вулиць - Вербицького, Чупринки і Бандери навпроти середньої загальноосвітньої школи №3. На аверсі монети розміщено: угорі - напис «УКРАЇНА», стилізовану композицію: на тлі державного прапора України рядки - «ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ / І СЛАВА, І ВОЛЯ, / ЩЕ НАМ, БРАТТЯ / МОЛОДІЇ, / УСМІХНЕТЬСЯ / ДОЛЯ», під якими - малий Державний Герб України, праворуч і ліворуч зображено групи виконавців гімну; унизу - номінал «2 ГРИВНІ», рік карбування монети - «2015» (праворуч), логотип Монетного двору Національного банку України (ліворуч).
Список литературы
1. Димкевич В. Один з творців національного гімну / Віра Димкевич // Шлях перемоги: всеукраїнський тижневик. - Львів-Лондон-Мюнхен-Нью-Йорк-Торонто, 2012. - № 1-2 (11 січня). - С. 8.
2. Загайкевич М. Вербицький Михайло Михайлович / М. Зайкевич // Українська музична енциклопедія: Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. - 2006. - С. 322-325.
3. Захарчук О. Провісник українського духовного відродження Галичини Оксана Захарчук // Успенська вежа. - 2010. - С. 5.
4. Зелінський О. До історії Державного гімну України: підручник / Олександр Зелінський. - Львів: СПОЛОМ, 2008. - 140 с.
5. Кріль М. Старосамбірщина: історія і культура / М. М. Кріль. - Львів: ЛА «Піраміда», 2009. - 600 с.
6. Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині / Зиновій Лисько. - Львів-Нью-Йорк: Видавництво М. П. Коць, 1994. - С. 34-85.
7. Томкін В. Творці українського Державного гімну України. Михайло Вербицький / Василь Томків // Самостійна Україна. - К., 2009. - № 3. - С. 64-69.