Аналіз факторів, що впливали на формування та становлення А.П. Ковалівського як історика. Визначення ступеня новизни ідей історика в контексті сучасного йому наукового світогляду. Місце вченого в суспільно-політичному житті його часу, в історії України.
Аннотация к работе
Ковалівського стали яскравою сторінкою повоєнної історії Харківського університету - саме він сприяв відновленню сходознавчих досліджень у Харкові після Другої світової війни. У своїх розвідках вчений висловив низку оригінальних спостережень щодо деяких аспектів історії духовної культури в Україні, зокрема дохристиянських вірувань, їх сутності і окремих проявів. Ковалівський в тій чи іншій формі звертався до проблем звязків України зі Сходом, до останнього часу недостатньо досліджуваної у вітчизняній історіографії. Ковалівський використовував перспективну методику розгляду художньої (чи близької за сутністю до художньої) літератури як історичного джерела, яка не знайшла скільки-небудь послідовного аналізу у наукових працях з даної теми. Ковалівського важливе як складова частина осмислення історії України ХХ століття, зокрема її радянського періоду, який вимагає нового розуміння, вільного від ідеологічної та теоретико-методологічної обмеженості, що їх привносила ізоляція вітчизняної суспільної науки від світового інтелектуального руху.У науковій літературі, як українській, так і російській, систематично розглядалися окремі аспекти наукового доробку А.П. Ковалівського. Ковалівського і місце його робіт в історичній науці не склалося, що значною мірою було зумовлене долею вітчизняної науки цього періоду: репресії, що їх зазнала українська інтелігенція наприкінці 1920-х - на початку 1930-х рр., згортання українізації, реформи в системі освіти, цілеспрямована і централізована зміна тематики і методів історичних і літературознавчих досліджень - все це порушило спадковість цінностей і методів у вітчизняній науці та культурі. В цій статті вперше було визначено етапи діяльності історика, причому віхою в його науковій біографії визнано виступ із доповіддю про завдання і шляхи вивчення арабських джерел з історії Східної Європи, прочитаної у 1930 р. в Українському інституті сходознавства. Ковалівського було започатковано низкою заходів з нагоди 100 - річного ювілею з дня народження історика 1995 р. До третьої групи джерел входять періодичні видання: центральні і місцеві газети, наукові і науково-публіцистичні журнали та збірники 1920-60-х років (“Червоний шлях”, “Життя і революція”, “Знання”, “Східний світ”/“Червоний Схід”, “Україна”, “Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії України” (з 1925 - “Науковий збірник Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури”), “Наука на Україні”, “Український історичний журнал”, “Народы Азии и Африки”), звіти про наукову діяльність, опубліковані у періодичних виданнях.Таким чином вчений виявив найдавнішу форму української народної ідеології - виробничі культи, аналогічні тим, що були описані у віруваннях інших народів. Ковалівський був впевнений, що довів: ієрархія божеств (“Київський олімп”), уявлення про давні божества як уособлення сил природи виникли значно пізніше внаслідок свідомої міфопоетичної творчості вищих верств суспільства, і до дійсної народної ідеології відношення не мають. Ковалівський показав еволюцію етичних поглядів мислителя в звязку з обставинами його життя, чітко визначив таку рису його вчення, як нерозуміння ролі ідеології у формуванні особистості. Значний інтерес становить підготована дослідником невелика за обсягом, але змістовна і багато ілюстрована історія Харкова, у якій заснування і розвиток міста висвітлено як історію формування штучного середовища з певними особливостями функціонування, простежено, як змінювалось обличчя Харкова протягом століть. Крім публікації науково обґрунтованого перекладу, вчений довів достовірність свідчень арабського мандрівника, висвітлив історію самого посольства, спробував відновити первісний текст, залучивши матеріали інших рукописів, показав зміст описаного у джерелі культурно-історичного середовища, домігся вміщення у видання фотокопії відповідної частини Мешгедського рукопису.Малиновська Н.М. Основні напрямки наукової діяльності А.П.Ковалівського (1920-ті - на початку 1930-х рр.) // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наукових праць. Наукова діяльність А.П. // Вісник Харківського національного університету ім. Ковалівського та проблеми історії духовної культури України // Вісник Харківської державної академії культури: Зб. наукових праць.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОсновний зміст дисертації викладений у таких публікаціях