Проблема забезпечення населення житлом - одна з найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Питання створення сприятливого інвестиційного клімату для стимулювання житлового будівництва. Обсяги введення в експлуатацію житла за регіонами.
Аннотация к работе
Проблема забезпечення населення житлом, як на початку 90-х років XX ст. так і нині, належить до найгостріших соціально-економічних проблем в Україні. Наша країна має потребу у функціонуванні цивілізованого ринку житла та підвищені можливостей населення реалізувати право на житло. Для реалізації цієї програми державою повинні бути створені умови для забезпечення громадян житлом за допомогою будівництва недорогого і доступного житла для середнього класу вартістю, яка не перевищує опосередковану вартість спорудження житла. Крім того з квартирного обліку вилучаються громадяни, які забезпечені житлом за рахунок державного чи комунального фонду спеціального призначення, а також ті, хто забезпечується житлом комунального житлового фонду на умовах найму по доступній платі за нього. Незважаючи на підсумкове падіння обсягів введення в експлуатацію житла в Україні за 9 місяців 2011 року (в порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги введення житла впали на 6,5%), спостерігається досить позитивна динаміка будівництва житла.Таким чином, у 90-х роках XX ст. в процесі трансформації економіки до ринкових умов господарювання відбувся значний спад обсягів капітальних вкладень у житлове будівництво, який негативно позначився на щорічних обсягах введеного в експлуатацію житла протягом 1991-2000 рр., що повязано зі змінами структури і форм власності будівельних організацій, недосконалістю цінової політики і відсутністю законодавчої бази. Впродовж 2001-2007 рр. Відбувалося поступове нарощування обсягів введення в експлуатацію житла по регіонам, цьому сприяло формування нормативно-правової бази, розширення будівництва житла за рахунок коштів населення та підприємств, розвиток іпотечного кредитування. Але темпи будівництва зберігаються на такому рівні, що не можуть задовольнити існуючий попит на житло, тому житлова проблема в Україні залишається однією з найгостріших соціально-економічних проблем. Головними проблемами в галузі житлового будівництва є: недостатні обсяги житлового будівництва в регіонах України; повільно здійснюється робота над створенням соціального житла; висока вартість житла, що перевищує реальні доходи основної маси населення; відновлення та реконструкція існуючого житлового фонду. Їх розвязання стане реальним за умови наявності нормативно-правової бази, яка б стимулювала роботу всіх сфер і галузей будівельного комплексу, а також запровадження принципово нового інвестиційного механізму, що забезпечував би надходження до даної сфери економіки коштів з різноманітних джерел фінансування: державних, приватних, комерційних, іноземних.
Вывод
Таким чином, у 90-х роках XX ст. в процесі трансформації економіки до ринкових умов господарювання відбувся значний спад обсягів капітальних вкладень у житлове будівництво, який негативно позначився на щорічних обсягах введеного в експлуатацію житла протягом 1991-2000 рр., що повязано зі змінами структури і форм власності будівельних організацій, недосконалістю цінової політики і відсутністю законодавчої бази. Впродовж 2001-2007 рр. Відбувалося поступове нарощування обсягів введення в експлуатацію житла по регіонам, цьому сприяло формування нормативно-правової бази, розширення будівництва житла за рахунок коштів населення та підприємств, розвиток іпотечного кредитування. Але темпи будівництва зберігаються на такому рівні, що не можуть задовольнити існуючий попит на житло, тому житлова проблема в Україні залишається однією з найгостріших соціально-економічних проблем. Головними проблемами в галузі житлового будівництва є: недостатні обсяги житлового будівництва в регіонах України; повільно здійснюється робота над створенням соціального житла; висока вартість житла, що перевищує реальні доходи основної маси населення; відновлення та реконструкція існуючого житлового фонду. Саме ці проблеми потребують подальших досліджень.
Таким чином, проблеми ринкової перебудови житлового будівництва в Україні є надзвичайно гострими та актуальними. Їх розвязання стане реальним за умови наявності нормативно-правової бази, яка б стимулювала роботу всіх сфер і галузей будівельного комплексу, а також запровадження принципово нового інвестиційного механізму, що забезпечував би надходження до даної сфери економіки коштів з різноманітних джерел фінансування: державних, приватних, комерційних, іноземних. Таким механізмом могла б стати іпотека. На це треба націлити систему кредитування та надання пільгових позичок населенню. Створення бірж, інвестиційних та інших фондів, іпотечних і житлових банків, страхових компаній, інших ринкових структур, які можуть забезпечити залучення позабюджетних інвестицій у бідувництво - все це елементи нової політики в галузі будівництва.
І все це повинне будуватися на чіткій, збалансованій загальнодержавній програмі, яку б усі субєкти влади і господарської діяльності втілювали в життя як пріоритетний напрям економічної політики Української держави.
У цілому, підвищення ефективності управління розвитком ринку житлового будівництва вимагає створення такої системи організації інвестиційно-будівельної діяльності, при якій були б чітко розмежовані функції держави і ринкові механізми; відносини власності і механізми містобудівного регулювання; інтереси, місце і роль забудовників та інвесторів; відносини забудовників з владою і з підприємствами-монополістами. Таким чином, весь комплекс заходів щодо вдосконалення механізму державного управління розвитком ринку житлового будівництва можна підрозділити на дві групи: заходи щодо стимулювання попиту і заходи щодо стимулювання пропозиції на ринку житла.
Аналіз наявного стану фінансування житлового будівництва показав, що в сучасних економічних умовах в Україні, надзвичайно важливим залишатися питання пошуку ефективних механізмів залучення коштів приватних інвесторів (в той час як питома вага інших джерел фінансування будівництва житла продовжує залишатися незадовільною). На сьогоднішній день найбільш оптимальними з таких механізмів є фонди фінансування будівництва та випуск безпроцентних (цільових) облігацій. Інші ж механізми з ряду причин не набули достатнього розвитку.
Список литературы
1. Беркута А. Економічні аспекти розвитку будівельного комплексу України / А. В. Беркута // Економіка будівництва. - 2006. - № 1.
2. Ісаєнко Д.В. Державна політика у сфері забезпечення стійкого функціонування будівельної галузі/ Д.В.Ісаєнко // Актуальні проблеми державного управління - 2010. - № 1(37).
3. Колодій Ю.С.Основні напрямки сприяння розвитку житлового будівництва у моделі індикативного управління будівельною галуззю// Науковий вісник НЛТУ України.- 2010.-Вип.20.14.
4. Щербініна С.А. Проблеми розвитку житлового будівництва в регіонах України// Економічний простір -2010.- № 24.
5. Державна служба статистики України
6. Матеріали вебсайту Міністерства регіонального розвитку, будівництва, тажитлово-комунального господарства України
7. Матеріали вебсайту Центр перспективних соціальних досліджень