Жанрово-стильова своєрідність чотирьох книг "Былей и небылиц" як єдиного художнього цілого. Особливості авторського використання лубочних текстів. Застосування Далем у циклі неказкових жанрів усної народної творчості, їх функції в літературному творі.
Аннотация к работе
Даля (1801-1872) “Толковый словарь живого великорусского языка” та “Пословицы русского народа” увічнили його імя і принесли світову славу. Не випадково 2001 рік, у якому виповнилося 200 років від дня народження Даля, був названий ЮНЕСКО на його честь. Вони приписували Далю відсталість політичних поглядів і переконань, консерватизм в оцінці явищ народного життя, а художні особливості його творів зводили до примітивного опису побуту. Аналіз жанрово-стильової специфіки “Былей и небылиц” Даля як єдиного художнього цілого, запропонований у дисертації, дозволяє виявити не тільки особливості поетики авторського циклу, глибше осягнути творчу еволюцію письменника, але й простежити деякі загальні закономірності розвитку російської літератури 1830-х рр. Розгляд поетики творів потребує залучення до аналізу казкового фольклору в усних варіантах і лубочних обробках, давньоруських текстів “Повесть временных лет” і “Слово о полку Игореве”, творів О.З 1846 р. після розформування циклу проводилося вибіркове дослідження деяких творів “Былей и небылиц”, його ж казки найчастіше розглядалися в сукупності з казками “пятка першого”. Згодом різниця в думках про твори “Былей и небылиц” багато в чому була обумовлена змінами в ставленні до творчості Даля в літературознавстві. Згодом при включенні текстів “Былей и небылиц” у зібрання творів 1846 і 1861 рр. автор не зберіг специфічної послідовності творів циклу, казки тут перемежовуються з реалістичною про-зою. Більше того, “Были и небылицы” ще не вийшли в повному обсязі, а окремі твори і навіть частини творів із їх складу автор знову публікує в періодиці. Твори “Былей и небылиц”, що згодом були вміщені Далем в інші контексти, обростають там новими звязками і сприяють, таким чином, втіленню концепції знову створеної художньої єдності.