Історія вивчення художньої біографії як специфічного родо-жанрового утворення в літературі. Аналіз творів письменників-біографів кінця ХХ ст. з метою визначення жанрової природи сучасних життєписів. Співвідношення історичної правди та художнього домислу.
Аннотация к работе
Зміни кардинального характеру кінця ХХ століття торкнулися не тільки суспільно-політичної, економічної сфер діяльності людини, але й суттєво зачепили сферу духовну, невідємною частиною якої є література. Зміна епох особливо позначається на літературі, котра, маючи звязок із суспільним життям, виявляє паростки нового в естетичних уявленнях про світ. Професор університету Париж - VIII (Франція) та університету Джонса Хопкінса (США) Ж.Неф наголошує на найбільшій читабельності жанру біографії у Франції. В Україні зростає зацікавленість національним минулим, у літературу повернено імена незаслужено забутих громадських і культурних діячів, зокрема, жертв сталінсько-беріївських репресій, представників кількох хвиль української еміграції, переосмислена роль багатьох широко відомих особистостей. Тема дисертації відповідає науковим планам кафедри української літератури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, що повязані з розробкою теми “Актуальні проблеми літературознавства”, а також із вивченням теоретичних і літературно-критичних матеріалів, котрі свідчать про своєрідність розвитку новітньої української літературознавчої думки.Перший розділ “Художня біографія як родо-жанрове утворення в новітній літературі” містить систематизацію теоретичних та історико-літературних досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, які визначали етапи розвитку, становлення, основні риси художньої біографії як специфічного утворення в літературі (С. Під час аналізу художньо-біографічного твору постає своєрідний трикутник: зображувана реальна особа - автор твору, що веде мову про дану особистість - реципієнт твору, з яким повязана проблема читацької компетентності-некомпетентності при “споживанні” поданого життєпису. Кожний елемент трикутника має подвійний звязок, обумовлений подвійною інтерпретацією: життя й діяльність історичної особистості автор і реципієнт твору сприймають по-різному (автор - через документи й факти; читач - опосередковано, через концепції автора, а до того ж при певній компетентності - у порівнянні з відомими йому історичними фактами); автор життєпису повязаний цікавістю до зображуваної видатної особи й намагається передати свою рефлексію читачеві; у свою чергу, читач сприймає художній твір, спираючись і на власний історичний досвід. В основі будь-якого твору криється онтологічна таїна “звершення буття” і відкрити її дано лише подібному їй началу і лише тоді, коли реципієнт буде спроможний знайти в собі історичну минувшину, “життєвий світ” іншого. У розділі другому “Легендарно-апокрифічні новації художньої біографії кінця ХХ століття” вперше розглядаються твори, які можна зарахувати до художньо-біографічних тільки умовно.