Характеристика особливостей художнього мислення Ґ. Гауптмана. Дослідження його драм з проекцією на її жанрово-стильові особливості. Співвідношення правди факту та художнього домислу в творах автора. Натуралістичний об’єктивізм в драмах Ґ. Гауптмана.
Аннотация к работе
Він сягнув вершинних художніх моделей щодо реалізації драматичного конфлікту в творах “Перед сходом сонця”, “Свято перепросин”, “Самотні”, “Ткачі”. Драматург поглибив малюнок переживань героїв у драмах “Візник Геншель”, “Розе Бернд”, “Маґнус Гарбе” на рівні реалізації авторського задуму - відтворення характеру, ідеї, психологічного протистояння. Жанрово-стильові особливості драми Ґергарта Гауптмана (1862-1946) досі не знайшли в українській науці адекватного системного осмислення. Гауптмана істотно розширило художні обрії німецького письменства загалом і драми - зокрема. Актуальність дослідження зумовлюється назрілою необхідністю компаративного вивчення жанрово-стильових особливостей драми Ґ. Гауптмана.У першому розділі - “Ґергарт Гауптман: особливості художнього мислення” - подано загальну характеристику художнього мислення Ґ. Гауптмана. Окреслені фактори спричинили істотне розширення жанрово-стильових можливостей драми Ґ. Гауптмана. Актуалізується думка про те, що у творах “Ткачі”, “Самотні”, “Візник Геншель”, “Розе Бернд” авторське розуміння натуралістичного обєктивізму невіддільне від панорамного осмислення складного механізму природи. У них, з метою досягнення високого художнього рівня образів-характерів, відсутня та всеосяжна натуралістична переконливість, що відзначала перші драми Ґ. Гауптмана. Гауптмана, висвітлена її концептуальна проблематика, що має свою самобутність в історії драматургійних традицій німецької літератури, вивчено питання її культурологічного сенсу; проаналізовано з цього погляду щоденники, а також виступи й літературно-критичні статті Ґ. Гауптмана.