Введення в науковий обіг корпусу альтових сонат, створених у хронологічному просторі кінця XVII – початку XXІ століть. Здійснення стильової атрибуції проаналізованих сонат для альта і фортепіано. Процес інтеграції доробку українських композиторів.
Аннотация к работе
Водночас, навряд чи можна знайти інший інструмент, чия доля складалася б так драматично і чий шлях осягнення сольного та камерного амплуа був би таким довгим і тернистим. Першою вершиною на цьому шляху стала доба романтизму - час інтенсивного збагачення літератури для альта, що охопила широкий жанровий спектр: від програмної характеристичної мініатюри до циклічних сонат та симфонії. Інтерес до альта повязаний з формуванням блискучої плеяди виконавців, що досконало володіють технікою гри на цьому інструменті. Якщо ґенеза та еволюція симфонії, інструментальної сюїти, концерту, фортепіанної, скрипкової та віолончельної сонат вивчені достатньо повно, то жанр альтової сонати, безліч його трансформацій у хронотопі європейської музичної культури ще не стали предметом окремого наукового інтересу. У дисертації максимально широко охоплюються репрезентанти жанру сонати для альта і фортепіано, попри те, що включити в аналітичне поле усі альтові сонати, створені за три з половиною століття, виявилося неможливим.Розділ 1 «Альтова соната як музично-історичне явище» узагальнює великий емпіричний та аналітичний матеріал, повязаний з основними етапами еволюції досліджуваного жанру. У підрозділі 1.1 «Біля витоків формування та вдосконалення конструкції альта» зазначається, що альт належить до ранніх інструментів струнно-смичкової групи - свою історію він веде з кінця XV-початку XVI століття. Фонд інструментальної музики, де доволі скромне місце посідала соната за участю альта, максимально задовільняв художні смаки різних верств суспільства, а також репертуарний попит музикантів На прикладі альтових сонат Б. В уяві більшості композиторів альт залишався інструментом маргінальним, гідним лише оркестрового музикування та ансамблю; гра на ньому вважалася прерогативою не вельми вправних скрипалів. До періоду раннього романтизму відноситься Соната для альта c-moll (1824) Ф. Мендельсона.Підрозділ 3.1 «Альт у просторі музично-виконавських традицій XVII-початку XVIII століття» містить виконавський аналіз творів, написаних у хронологічних межах бароко-класицизму. У підрозділі 3.2 «Особливості інтерпретації альтових сонат ХІХ століття» констатується, що більшість інтерпретаційних параметрів у добу романтизму належала до зони виконавської компетенції, і з плином часу ця тенденція посилюється - аж до індивідуального вибору темпу, артикуляції, агогіки, динамічних градацій. Окрім того, доба романтизму «відкрила» характерне звучання нижнього та середнього регістрів альта. Підрозділ 3.3 «Деякі аспекти інтерпретації сонат для альта і фортепіано ХХ століття» являє собою досвід порівняльного аналізу інтерпретацій Альтової сонати Д. У дисертації пропонується декілька критеріїв систематизації сонат для альта і фортепіано.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Список литературы
1. Карапінка М. З. Альтова соло-соната ХХ століття у національно-стильових та жанрових проекціях / М. З. Карапінка // Молоде музикознавство : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка / ред.- упор. О. Тракало. - Львів: СПОЛОМ, 2007. - Вип. 16. - С. 97-107.
2. Карапінка М. З. Камерно-ансамблева альтова соната XX століття у жанрово-стильових проекціях / М. З. Карапінка // Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. - Івано-Франківськ, 2008. - Вип. ХІІ-ХІІІ. - С. 144-150.
3. Карапінка М. З. Жанрово-семантичні виміри Альтового концерту Євгена Станковича / М. З. Карапінка // Молоде музикознавство : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка. - Львів: СПОЛОМ, 2008. - Вип. 20. - С. 11-17.
4. Карапінка М. З. Камерно-ансамблева альтова соната у творчості французьких композиторів першої половини XX століття / М. З. Карапінка // Камерно-інструментальний ансамбль: історія і сучасність : наукові збірки ЛНМА ім. М. Лисенка / ред.- упор. Н. Дика. - Львів: СПОЛОМ, 2010. - Вип. 24. Кн. 1. - С. 11-17.