Жанр хорової мініатюри в сучасній українській музиці (на прикладі творчості В. Зубицького) - Автореферат

Одним із представників "покоління 80-х", у творчості якого отримали своє відбиття вищезазначені тенденції, є Володимир Зубицький - представник київської композиторської школи, видатний виконавець-баяніст, широко відомий не тільки в Україні, але і за її межами. Зубицький звертався багаторазово, втілюючи свої задуми в масштабах великих, монументальних хорових жанрів (кантата, хоровий концерт) або, навпаки, у малих формах (хорова мініатюра). Зубицького для хору давно увійшли до репертуару найвідоміших хорових колективів України, вони звучать на фестивалях сучасної музики, виконуються за межами України, прикрашаючи, за свідченням музичних критиків, концертні програми. Наукова новизна одержаних результатів полягає у введенні до музикознавчої науки понять "монументальне" і "мініатюрне" стосовно хорової творчості, у визначенні дефініцій жанру "хорова мініатюра", у виокремленні його внутрішньожанрових різновидів (духовна, фольклорна, світська мініатюри). Історико-типологічний метод повязаний із проблемами історичного становлення жанру мініатюри в контексті розвитку західноєвропейської музики і власне хорової мініатюри в контексті розвитку української музики; жанровий метод виявляється необхідним для визначення місця хорової мініатюри в системі музичних жанрів; стильовий - дозволяє здійснити внутрішньожанрову класифікацію й виявити різновиди жанру хорової мініатюри; функціональний метод надає можливості для багаторівневого аналізу, що грунтується на розумінні музичного твору як результату органічної взаємодії змісту та форми.У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, доводиться її актуальність, звязок роботи з науковими планами і темами, визначаються мета і завдання, базова методологія дослідження.У підрозділі 1.1 "Мініатюра як предмет дослідження" та трьох його пунктах розглядається феномен мініатюри в різних видах мистецтва із проекцією на музичну творчість і концентрацією уваги на питаннях класифікації жанру мініатюри в українській хоровій музиці. У пункті 1.1.1 "Мініатюра як феномен художньої творчості" розкривається сутність мініатюри як однієї з іманентних властивостей художньої культури, повязаних з малими формами відображення навколишнього світу. Визначення феномену мініатюри в мистецтві відбувається шляхом зіставлення понять "монументальне" і "мініатюрне", які відносяться до системи фундаментальних, базових явищ мистецтва і мають протилежну семантику. В образотворчому мистецтві одержали широке розповсюдження книжкова, портретна і лакова мініатюри, що мали двовимірне зображення, втілювали духовні, світські й народно-побутові сюжети. Серед існуючих жанрових моделей мініатюра є найменшою, вона фокусує в собі жанрову систему малих форм у мистецтві.Зубицького (баяніст-віртуоз, композитор, диригент), що визначає універсальність композиторської творчості митця, знаходячи своє практичне втілення у його звертанні до різних музичних жанрів, в експериментуванні з музичними тембрами й інструментальними складами, в неординарності поєднання стильових концепцій та ін. Зубицького" присвячений дослідженню фольклорного різновиду жанру хорової мініатюри, який знайшов оригінальне переломлення в творчості митця. Зубицького "За нашим стодолом" (1977), "У неділю на весіллі" (1986), та фольклорного мінітриптиха "Співаночки" (1985) були визначені основні принципи побудови мініатюри фольклорного типу, виявлені їх органічний взаємозвязок із традиціями української народнопісенної культури та подібність до принципів роботи з фольклорним матеріалом, віднайдених і запропонованих засновниками даного жанру. Музичний ряд конкретизується завдяки текстовій першооснові, у звязку із чим найважливішими властивостями світської мініатюри стають портретність, що концентрує увагу на відтворенні головного образу, без показу малозначних деталей або залучення другорядних персонажів, зображення однієї діючої особи (аналог подібного явища спостерігаємо в портретній мініатюрі), оповідь від першої особи (подібно тому, як це відбувається в театрі одного актора), відсутність сюжетності, повязана з обмеженістю часу на його розгортання (як у літературному оповіданні), наслідком чого є лаконізм форми, засобів і виконавського складу (хор а capella, без участі оркестру). Виконаний у дисертації аналіз особливостей мініатюри як феномена художньої культури в її проекції на сферу музичного мистецтва, повязану із традиціями хорового виконавства, дозволив сформулювати деякі узагальнення, що стосуються оцінки стану жанру хорової мініатюри в сучасній українській музиці, дати обґрунтування запропонованих критеріїв її внутрішньожанрової класифікації.

Основний зміст