Розробка матеріалів Жаботинського поселення, як пам"ятки для культурно-хронологічної оцінки етапу раннього залізного віку. Стратиграфічна ситуація на поселенні. Характеристика керамічного комплексу, як засадничого для визначення культурного явища.
Аннотация к работе
Окрім дослідження певних археологічних культур, їх матеріальної складової та всього комплексу взаємоповязаних з цим питань, слід надавати особливого значення окремим хронологічним фазам, т.зв. перехідним періодам, тобто рубіжним етапам, які позначають діалектичний характер культурогенезу - процесу формування нового культурного утворення. Один з таких перехідних періодів, - Жаботинський, був виокремлений за матеріалами Жаботинського поселення в 1952 р. Осмислення перехідного стану культури Жаботинського етапу постає у низці різноманітних культурно-хронологічних схем, що обумовлено відсутністю узагальнюючого дослідження Жаботинського поселення. Саме тому чітке визначення типологічних параметрів Жаботинського етапу за матеріалами Жаботинського поселення і розробка їх тимчасової градації дозволить не тільки зясувати культурно-історичну ситуацію в регіоні, але й більш виважено підійти до проблеми культурно-хронологічного співвідношення спільностей Північного Причорноморя і Середньої Європи. Основна мета роботи складається в систематизації й хронологічній розробці матеріалів Жаботинського поселення, як еталонної памятки для культурно-хронологічної оцінки Жаботинського етапу раннього залізного віку Східної Європи.У вступі сформульовані цілі та завдання дослідження, показані актуальність теми, наукова новизна й практична значущість, а також методи аналізу джерел, застосованих для розробки теми.У розділі аналізувалися причинно-наслідкові звязки в змінах поглядів на Жаботинський етап як культурно-хронологічне явище в контексті розвитку уявлень про походження та хронологію передскіфської, ранньоскіфської (РСК), чорноліської (ЧК), ранньо-та середньогальштатських культур (Р-СГК). На тлі досліджень передскіфських, РСК, Р-СГК старожитностей, уявлення про хронологію та періодизацію Жаботинського поселення і однойменного етапу неодноразово зазнавали змін. - два, коли основою датувань Жаботинського етапу стала знахідка в шарі поселення фрагменту родосько-іонійської кераміки (цей фрагмент був віднесений спочатку до першого горизонту - 1955 р., а потім до другого - 1966, 1973 рр.) і рогового псалія, орнаментованого виїмчастими трикутниками, аналогічного знайденому в кургані № 524 у с. Періодизація й хронологія Жаботинського поселення, розроблена Є.Ф.Покровською, залежала від існуючого на той час датування Жаботинських курганів, з якими безпосередньо корелювалися матеріали заключної фази поселення (1953, 1955, 1973). Три горизонти Жаботинського поселення вона синхронізувала з трьома послідовними хронологічними групами курганів - Тенетинськими, Констянтинівськими та Жаботинськими.Аналіз польової документації, стратиграфічних розрізів, рівнів залягання кераміки показав, що провідною на поселенні є горизонтальна стратиграфія. Всі фрагменти верхніх частин посуду проаналізовані за 4-ма категоріями, що традиційно виділяються без залежності від ступеню фрагментації: кухонна кераміка (КК), миски (М), черпаки (Ч), корчаги - кубки (К). При типологізації матеріалу виявлялися також культуровизначальні риси кожного з виділених типів кераміки Жаботинського поселення та встановлювалось їх співвідношення з чорноліською культурою Середнього Подніпровя та Середнього Подністровя. Для провідних типів кераміки проводився порівняльний аналіз з матеріалами чорноліської культури Середнього Подніпровя, синхронних та діахронних культур Південно-Східної та Центральної Європи по лінії: 1) наскрізних типів - аналогічних пізньочорноліським Середньої Подніпровя; 2) інновацій з позитивною традицією для типів не відмічених (або слабо представлених) в чорноліській культурі, але таких, що можуть бути похідними й з неї; 3) інновацій з негативною традицією, для типів не відмічених в чорноліській культурі та походження яких з нею не повязано. Вивчався розподіл орнаментації на черпаках 2-го типу за 6-ма провідними орнаментальними прийомами: 1) лінійний композиційний орнамент; 2) лінійний простий орнамент; 3) радіальний композиційний; 4) радіальний простий; 5) канельований; 6) без орнаменту.На підставі аналізу планіграфії дослідженої частини поселення і розподілу морфологічних груп кераміки у різних розкопах були виділені основні хронологічні фази, що відбивають етапи життя на поселенні та послідовність нагромадження матеріальних залишків. Виділені горизонти Жаботинського поселення характеризуються стійким сполученням типів (ознак), що дозволило провести їх кореляцію із синхронними і діахронними памятниками, у тому числі й стратифікованими матеріалами поселень Середнього Подніпровя, Побужжя, Подністровя, Поворскля, Лісостепової Молдови і поселень Південно-Східної та Центральної Європи. Хронологія як Жаботинського поселення, так і Р-СГК памяток Південно-Східної Європи, така, що дозволяє досліджувати недостатньо вивченні категорії кераміки методом стратиграфічного виключення. Корчаги, Блок 1 - 100%; Миски 1-го типу від 43 %, з них від 43 % прикрашено тільки штампованим орнаментом, а на мисках 2-го типу ГЖ-1 застосовувалася виключно пластична орнаментація. Миски 1-го ти