Визначення на підставі критичного аналізу юридичної літератури передумов криміналізації жіночої злочинності. Аналіз форм реалізації кримінальних заборон у відношенні жінок, а також перспективи профілактичної політики у сфері контролю над злочинністю.
Аннотация к работе
Необхідність вживання ефективних заходів по боротьбі зі злочинністю визначає послідовний розвиток і удосконалювання національних систем контролю над злочинністю, розгортання та поглиблення кримінально-правових і кримінологічних проблем її пізнання. Меркулової, при їхньому значенні та корисності, були зосереджені на аналізі феноменології жіночої злочинності і психології жінок-злочинниць, але аж ніяк не на характеристиках соціальної реакції суспільства на жіночу злочинність і відповідних проявах самої злочинності. Стандартне зведення проблеми жіночої злочинності до диференціації соціальних функцій між чоловіками і жінками може бути пояснене як відносною молодістю кримінологічної науки, так і відсутністю єдності в описі теорії причин злочинності, нарешті, - прихильністю авторів до тієї чи іншої пояснювальної моделі чи школи. Відпрацьовування вказаних теоретичних питань, поряд з вивченням проблематики втілення гендерної політики в кримінально-правовій ідеології і контролю над жіночою злочинністю, розробкою науково-категоріального апарату, що належить до проблем кримінології жіночої злочинності, предмета і структури кримінології жіночої злочинності, аналізу жіночої злочинності у взаємозвязках з віктимізацією, дозволили внести ряд пропозицій, що спрямовані на посилення ефективності профілактики жіночої злочинності та вдосконалення діючого законодавства. Предмет дослідження має комплексний характер і містить у собі науковий аналіз співвідношення тендерної політики, кримінально-правової ідеології і жіночої злочинності, розгляд жінок як субєкта злочину та особливостей криміналізації їх поведінки, структури кримінології жіночої злочинності, особливостей й прояву, та специфіки аналізу і контролю над жіночою злочинністю.Розділ перший "Кримінальне право і жінки" складається з трьох підрозділів і присвячений висвітленню кримінально-правових аспектів криміналізації правопорушень жінок. Відомо, що у будь-якому суспільстві злочинність виступає в декількох формах: у формі обєктивної реальності, формалізованої в кримінально-статистичних одиницях, що реалізується в рамках відособленого системного соціального процесу, у формі образу злочинності в масовій психології і засобах масової інформації, нарешті, у формі уявлення про кримінальність конкретних субєктів в образі злочинців. При всій значимості сучасного руху за захист прав жінок, поширеності феміністської ідеології і прагненні до досягнення гендерної рівності, потрібно очевидно констатувати, що злочин і злочинність з погляду законодавця, та громадської думки - суть продукти чоловічої лінії поведінки, в) проблема перекручування портрету злочинця в засобах масової інформації: очевидні перекоси в суспільній свідомості електорату по відношенню безвинних жінок-жертв ведуть до змін в правозастосовчій діяльності. Розглядаючи структуру жіночої злочинності в ії сучасному відображенні й описі в нормах Особливої частини кримінального права КК 1960 p. і КК 2001 р., у роботі виділяються чотири групи норм, диференційованих за характеристиками гендерної гомогенності складів і спрямованості злочинних зазіхань на: а) злочини, що можуть бути вчинені жінками як спеціальними субєктами, б) злочини гетерогенного характеру, вчинені і жінками і чоловіками, в) гомогенні злочини чоловіків, що вчинені у відношенні жінок-жертв злочинів, г) злочини, що спеціально додатково охороняють волю і честь жінки, її політичні, економічні і соціальні права, забезпечують тендерну рівність у суспільстві. Структурно дана теорія складається з: Загальної частини (визначення жіночої злочинності, опис загальних моделей криміналізації поведінки жінок, кримінальної та віктимної активності жінок у даній культурі, системно-структурний опис злочинності і віктимізації жінок, виявлення закономірностей їхньої взаємодії, визначення методів вивчення жіночої злочинності, розробка питань причин жіночої злочинності на рівні соціального цілого і прогнозу стану злочиннострі віктимізації в майбутньому, розробка основ профілактики злочинів жінок); і Особливої частини (злочинність і віктимізація дівчат-підлітків та її попередження; злочинність і віктимізація жінок та й попередження; злочинність і віктимізація засуджених жінок та її попередження).У висновках викладено основні теоретичні положення і практичні рекомендації, що випливають з результатів дисертаційного дослідження, а також пропозиції, що стосуються удосконалення діючого законодавства: 1) фактична диференціація кримінальної відповідальності та її індивідуалізація з урахуванням жіночої статі, що випливає прямо й очевидно з положень ст. У цьому звязку, можливо, було б доцільним доповнити п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 22 від 22.15.1995 p. вказівкою на необхідність урахування гендерних характеристик підсудного при призначенні покарання; 2) сформована лінія на незастосування окремих видів кримінального покарання до жінок, ідеологія процесу амністування засуджених жінок певним чином відбив